Сумщину у Верховній Раді представляють п'ять мажоритарних депутатів. Чотири з них — члени фракції «Слуги народу»: Ігор Васильєв, Максим Гузенко, Микола Задорожний та Тетяна Скрипка (раніше Рябуха). П'ятий — самовисуванець Ігор Молоток, який увійшов до депутатської групи «За майбутнє». Хоча жоден із мажоритарників не очолює обласний осередок партії влади, цю роль отримав списковий депутат Михайло Ананченко, який став одним із наймолодших парламентаріїв. Для Ананченка політика — сімейна справа: його батько балотувався до мерів Сум та парламенту, а також керував міським осередком однієї з партій. Крім того, у списках «Слуг народу» від Сумщини знаходяться ще два депутати — Антон Швачко, також один із наймолодших нардепів, та уродженець Конотопу Олександр Качура, якого партія призначила відповідальним за партійне будівництво.Регіон довгі роки представляв у парламенті Андрій Деркач, але цей політик нині проживає в Росії та отримав там звання героя. Він позбавлений мандату українського депутата. У 2024 році Деркач успішно балотувався від Астраханської області до російської Ради Федерацій і став членом її оборонного комітету. Починаючи з 1998 року, він неодноразово перемагав у виборчому окрузі, до якого входить місто Глухів. Колишній мер Глухова Мішель Терещенко називав Деркача куратором Сумщини.На місцевих виборах 2020 року Качура заявляв, що коаліція «Слуг народу» з проросійською партією ОПЗЖ цілком можлива, а якщо коаліція буде з «Європейською солідарністю», він попросить виключити його з партії. Крім того, у 2020 році він очолив Кримський осередок партії. Разом з Максимом Бужанським він подав законопроект, який пропонував скасувати штрафи за відмову обслуговувати українською мовою. Народний депутат Володимир В'ятрович («Європейська солідарність») назвав цю ініціативу «останнім рішучим боєм» проти української мови.Журналістка та колишня народна депутатка Тетяна Чорновол, яка нині служить у ЗСУ, зазначила, що саме Качура під час подій на Майдані був у лавах «Українського вибору» Віктора Медведчука. Вона навела як доказ фото та підпис під ним, де Качура позує у брендованому одязі проросійської організації з написом «Лідер Солом'янської організації «Український вибір». Примітно, що за рік до повномасштабного вторгнення, коли Верховна Рада голосувала за визнання Революції Гідності одним із ключових моментів державотворення, Качура не голосував. При цьому під час розгляду інших питань порядку денного він активно брав участь.Качура подав позов проти Тетяни Чорновіл та кількох каналів, які нагадували йому про його минуле в «Українському виборі». Позов він виграв. Наразі політик до роковин розстрілів на Майдані громадянам каже, що був на Хрещатику разом із командою з перших днів. У своєму Facebook він написав: «Для мене війна почалася не 2022-го. Вона розпочалася саме тоді на початку 2014 року, під час Революції Гідності. Саме тоді пролилася перша кров у цій війні, яка продовжується досі».Питання безпеки та фортифікацій для Сумщини стоїть особливо гостро. Регіон має найдовшу межу з Росією — 564 км. На території області продовжуються бойові дії, а росіяни примусово вивозять українських громадян. Перший в Україні повний блекаут минулого року відбувся у Шостці. Після обстрілів енергетичних об'єктів, водорозподільних вузлів та газової інфраструктури на початку жовтня 70-тисячне місто, розташоване за 40 кілометрів від кордону, майже на місяць порило у темряву. Також у жовтні Конотоп пережив блекаут через російські обстріли.Конотопський міський голова Артем Семеніхін зазначає: «Будувати оборонні споруди за завищеними цінами — це злочин проти держави. Ми в авральному режимі закривали прогалини в Конотопській обороні, Шостках та взагалі Сумській області. Ці прогалини виникли через злочинне зволікання та схеми. Деякі ділки розглядали наші фортифікації як спосіб набити кишені. Це не просто вкрадені гроші, це вкрадена безпека наших городян та наших захисників, які гинули в полях без належних фортифікацій. І це прориви на територію Сумщини та окупація наших громад».Компанія матері нардепа Молотка, який входить до бюджетного комітету Верховної Ради, продавала товари для фортифікаційних споруд за завищеною ціною. Про це повідомляли журналісти Bihus.Info. Мати політика, яка веде такий бізнес, має 91 рік. Молоток у коментарі цієї історії відмежовується. Крім того, є ще одна фірма, у якої підрядник купував протитанкові піраміди — ТОВ «Норд Трек». Саме від цієї фірми співмешканка Молотка отримувала кошти.Молоток голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів. Те саме зробили всі інші політики, пов'язані із Сумщиною. Усі народні депутати, обрані від мажоритарних округів Сумщини, голосували за ліквідацію незалежності НАБУ та САП. Згодом у Молотка НАБУ провело обшуки у справі, за якою народний депутат підозрюється у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні.Мікола Задорожний на фінальному етапі деколонізації вирішив не підтримувати перейменування 333 населених пунктів, які мали географічні імперські та радянські назви. Голосування зривав також Максим Бужанський, який раніше блокував заборону РПЦ. Їм не подобалося, що місто Павлоград, назване на честь російського імператора Павла I, поверне козацьку назву Матвєєв, замість міста, яке свого часу назвали на честь російського генерала Синельникового, має з'явитися Роднопілля, Південноукраїнський мав отримати козацьку назву Гард, а місто Південний отримає назву Порт-Го. Громадський сектор провів адвокаційну кампанію на підтримку цієї ухвали. За її ухвалення не вистачило менше 20 голосів — за проголосували лише 208 нардепів. Аналіз голосувань доводить, що Задорожний був у сесійній залі та голосував за попередню запитання, але проект ухвали він просто проігнорував. 18 жовтня під час фінального голосування за деколонізацію Задорожний не голосував. Тоді не вистачило 20 голосів. Задорожний, як і Максим Гузенко, за всі знакові шкідливі та корисні законопроекти голосують «за».Містобудівна «реформа» (проект 5655), яку просувала у Верховній Раді тодішня голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, піддалася критиці ряду громадських організацій, а також Асоціації міст України та Національної спілки архітекторів України. Свої застереження висловили Європарламент та Єврокомісія. Королівський інститут Chatham House зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів. Коли комітет з питань організації державної влади та місцевого самоврядування розглядав законопроект до другого читання, член цього комітету Качура обурювався, що текст законодавчої ініціативи отримали буквально перед засіданням: «Як мені голосувати? Дві тисячі сторінок? Тобто я не знаю, я не маю скорочення, як то кажуть». Про те, що сказав Качура, суспільство могло б ніколи не дізнатися, бо стенограми засідання пропали. Їх удалося отримати лише пізніше, але на сайті парламенту вони так і не з'явилися. Втім, позиція народного депутата, котрий влаштував на засіданні комітету протест, у сесійній залі різко змінилася, і він проголосував через те, що не встиг вивчити. Також голосували абсолютно всі інші нардепи, які представляють Сумщину.Для успішної інтеграції України до Євросоюзу необхідно напрацьовувати не лише антикорупційне, а й природоохоронне законодавство. Через серйозні кліматичні зміни та потреби у забезпеченні сталого розвитку держав екологічний блок є одним із критеріїв для євроінтеграції. При голосуванні за екологічно важливі закони можлива протидія з боку неблагополучного бізнесу — забудовників та агрохолдингів, які мають свій бізнес-інтерес.Після парламентських виборів 2019 року журналісти проаналізували стан парламентаріїв та з'ясувалося, що до топ-5 найбільших латифундистів увійшов мажоритарник із Сумщини Максим Гузенко. Влітку 2021 року Верховна Рада одного дня розглядала пакет екологічних законів. Під час голосування за закон «Про Смарагдову мережу» (проект 4461) ні Максим Гузенко, ні Ігор Васильєв не брали участі у голосуванні. Те саме сталося при розгляді закону, який має обмежити промислові викиди (проект 4167). Щодо Качури, то при розгляді Смарагдової мережі він був відсутній, а за обмеження промислових викидів просто не голосував. Ігор Молоток утримався під час голосування за обидва питання. Так чинила більшість його колег — представників депутатської групи «За майбутнє», до якої входять політики, яких журналісти відносять до «групи Коломойського» та «групи бізнесмена Іллі Павлюка». На відміну від них, Тетяна Скрипка за всі питання як корисні, так і шкідливі ініціативи завжди голосує «за». До того, як потрапити до парламенту, вона працювала у Сумах вчителькою початкових класів. У документах, отриманих ЦВК, було зазначено недостовірну інформацію: нібито кандидат працювала директором школи. Вже за рік після парламентських виборів партія «Слуга народу» висунула Скрипку як кандидат на посаду мера Сум, але потрапити до другого туру їй так і не вдалося.
