У січні Юлія Тимошенко отримала підозру в момент, коли монобільшість у парламенті почала розпадатися. Незабаром Данило Гетьманцев заявив, що коаліція залишиться незмінною навіть без необхідних 226 голосів, хоча більшість вже фактично відсутня. Попри те, що фракція «Слуга народу» все ще становить більшість депутатів, вона щодня стикається з проблемою забезпечення кворуму для голосування.
На одному з парламентських засідань 12 лютого ситуація стала особливо гострою. Тоді 38 депутатів раптово захворіли — офіційно йшлося про отруєння чи ротавірус. Представниця фракції Галина Третьякова зазначила, що день раніше ці депутати були здорові. Опозиційна фракція «Європейська солідарність» припустила, що насправді в монобільшості просто немає голосів навіть для ратифікації міжнародних угод. У залі на той момент перебувало максимум 204 депутати. Наступного дня журналістка УНІАН повідомила, що візуально можна було побачити лише трохи більше 50 нардепів.
Депутат Ярослав Железняк прокоментував ситуацію в Telegram, іронізуючи, що або самопочуття колег не покращується, або їм просто більше не цікаво, що говорить уряд.
Паралельно з цим у соцмережах розповсюджувалися слова депутата Ольги Смаглюк з інтерв'ю журналістці Юлії Забєліній. Смаглюк фактично визнала, що депутати пропрезидентської фракції часто не хочуть голосувати, вимагаючи зменшити увагу до них з боку НАБУ. За даними, 41 депутат є фігурантом проваджень антикорупційних органів.
«Ця ситуація справді існує, і ми побачили яскраві приклади на останніх засіданнях, коли провалювали законопроекти. Буду з вами відвертою — це турбує ту частину народних обранців, які відповідальні за впровадження законопроектів щодо плану Ukraine Facility та наших міжнародних зобов'язань, зокрема перед Міжнародним валютним фондом», — повідомила депутат.
За словами Смаглюк, вона розуміє, що правоохоронці мають виконувати свою роботу, але більшість депутатів дратує публічність цих процесів, яка часто не супроводжується навіть офіційними підозрами, а просто створює шум навколо того, що людина є фігурантом розслідування. Смаглюк розповіла, що деякі народні депутати ходили по фракції та казали: «Якщо нас поставили в такі жорсткі умови, то ми повинні якимось чином захищатися, показувати свою позицію».
Позиція колег, за словами Смаглюк, полягала в тому, що треба звертатися до уряду, щоб той комунікував із міжнародними партнерами про те, що Верховна Рада не здатна голосувати. Чого конкретно мала просити уряд, депутат не пояснила.
Депутати наголошують, що в справі щодо групи Киселя, яка отримала підозри перед новим роком, згадуються абсолютно нейтральні законопроекти. «Їм інкримінують голосування за постанови, звернення до ООН щодо засудження дій держави-агресора, за міжнародні угоди з балтійськими країнами про розмінування. Такі речі, які природно потрібно голосувати, а їх інкримінують як спроби незаконно збагатитись в обмін на голосування за ці законопроекти», — сказав один із депутатів. Засідання щодо обрання запобіжних заходів цим депутатам були закритими. За чутками, про це просив тоді ще не голова ВП Кирило Буданов. Швидше за все, депутати отримували оплати або помісячно, як це звучить на записах Тимошенко, або під конкретні законопроекти.
Утім, поки що неясно, за що конкретно отримували гроші депутати групи Киселя, тому ЗМІ важко апелювати у цих питаннях.
З іншого боку, за словами Смаглюк, вона чула від чиновників, які відповідають за європейську інтеграцію, що антикорупційні органи, яким потрібні додаткові повноваження, збільшення штатів та підвищення зарплати, звертались до уряду з проханням внести до Верховної Ради голосування щодо цих питань. Смаглюк наводить ці слова не тому, що погоджується з ними, а тому, що вони відображають настрої багатьох депутатів, які вона чула неодноразово на умовах анонімності.
У результаті «Слуги» не голосують, бо торгуються за свою безпеку або, за їхньою версією, вже бояться голосувати за що-небудь. Депутат Ярослав Железняк писав, що голосів немає, і проблема виключно політична: у самій «Слузі» немає голосів на законопроекти Уряду та ВП, а такі голосування саботують «сателіти» Коаліції. Хоча справді серйозні проблеми з голосами тягнуться з літа, з часу голосування за закони про НАБУ та САП. Тоді більшість депутатів вирішила своєчасно зникати із зали під приводом відряджень чи хвороб.
Железняк вважає, що доки не зміниться Уряд, ситуація продовжуватиметься, бо Коаліція не вважає Уряд «своїм» і не розуміє, чому мають прикривати його проблеми. Утім, уряд ніхто міняти не збирається. Навіть якщо зникне більшість, це не означатиме автоматичної відставки уряду, і ніхто його перезавантажувати не буде.
Кілька місяців тому один із представників «Слуг» роздратовано спитав, чого вони там хочуть — уряду технократів? І як у тому уряді єдності посидять одночасно Порошенко та Тимошенко? Він вважає, що на ключові голосування голоси будуть, а з рештою — як карта ляже.
Минулого тижня депутати лише з другої спроби ухвалили закон про ратифікацію угоди між урядом України та урядом Республіки Польща щодо діяльності Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) в Україні. Угода створює правові підстави для діяльності цього банку на території України та передбачає можливість надання Уряду України, державним та приватним установам фінансової та технічної допомоги у формі позичок та інших фінансових інструментів, включаючи підтримку експорту, грантами та гарантіями для реалізації проектів щодо відновлення та розвитку України.
Також депутати ухвалили важливий для міністра оборони Михайла Федорова закон про виплати сім'ям загиблих та зниклих безвісти. У команді міністра до останнього не було впевнено, що цей закон пройде.
У залі стабільно відсутні голоси на вимоги МВФ — запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців з річним доходом понад 1 млн гривень, скасування пільги для посилок до 150 євро, ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ та закріплення 5% військового збору навіть після закінчення військового стану. У результаті МВФ пішов на безпрецедентний крок щодо пом'якшення своїх вимог. 3 березня Україна отримала перший транш у 1,5 мільярда доларів.
Юлія Свириденко розповіла, що у роботі з МВФ домовилися про підвищення порога впровадження ПДВ для ФОП до 4 млн гривень (еквівалентно близько 85 000 євро) — це максимальний рівень ПДВ, що діє в Європі на товари. Таким чином, ці зміни не стосуватимуться двох третин усіх ФОП. Але не факт, що депутати дадуть голоси й щодо цих вимог.
Один із депутатів поділився настроями у парламенті: «Ми голосували краще, ніж минулого тижня. Але дуже великих реформ поки що від нас важко чекати. Давид (Арахамія) за вухами у цих мирних переговорах. Від програми МВФ все у будиночку. Може, весна прийде і настрій покращиться». На запитання про пропускну спроможність парламенту депутат відповів: «Пропускна здатність десь штук 7-8 на день». На запитання, хто за відсутності Арахамії збирає голоси, депутат сказав, що збирати в принципі не було на що. «Нічого такого не було екстраординарного, щоби збирати голоси. Вистачало. А на що не вистачало, як на реєстрацію весільних дронів, то провалювали», — додав він.