Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура намагаються добитися суттєвого розширення своїх можливостей у проведенні розслідувань. Серед основних пропозицій — скасування обмежень на терміни досудового розслідування, надання прокурорам САП права самостійно продовжувати ці терміни без участі слідчого судді, припинення дії строків давності після передачі справи до суду, реєстрація кримінальних справ без генпрокурора, обмеження доступу до судових рішень у корупційних справах, надання НАБУ можливості моніторити банківські рахунки та створення власної експертної установи для проведення експертиз.
На думку НАБУ та САП, ці зміни необхідні для підвищення ефективності їхньої роботи та забезпечення незалежності від Офісу генерального прокурора та інших державних структур. Однак юридична спільнота висловлює серйозні занепокоєння щодо таких ініціатив.
Голова адвокатського об'єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець стверджує, що практично всі перелічені пропозиції насправді мають на меті компенсувати неефективність роботи антикорупційних органів. За його словами, НАБУ та САП мають власну вертикаль влади, включаючи власну прокуратуру та суд, тому твердження про нестачу часу для завершення розслідувань видається дивним. Кравець наголошує, що скасування строків давності дозволило б органам влади підвішувати справи на невизначений час, використовуючи їх як інструмент тиску.
Як приклад неефективності НАБУ Кравець наводить справу «Мідас». Коли затримали детектива бюро, той стверджував, що веде справу щодо Міндіча два роки, хоча офіційно вона була зареєстрована лише в лютому попереднього року. Це означало, що прослуховування та слідчі дії проводилися два роки без відкритої справи, а НАБУ спостерігало, як із країни виводилися мільйони доларів, але нічого не робило.
У юридичних колах поширені чутки про те, що НАБУ підвішує багато справ щодо відомих бізнесменів, чиновників та політиків, беручи з них плату за те, щоб не розслідувати справи. Крім того, юристи припускають, що бюро відкривало розслідування проти багатьох депутатів, щоб мати важіль впливу на них для проведення потрібних законодавчих змін.
Заступник голови АТ «Алібі» Олексій Бабель також критикує пропозиції НАБУ та САП. На його думку, ініціатива щодо створення власної експертної установи викликає питання про об'єктивність експертиз. Бабель вважає, що експертні установи мають бути підпорядковані Міністерству юстиції або працювати на договірних засадах, а механізм оскарження висновків експертів потребує посилення незалежності.
Особливо проблемною Бабель вважає пропозицію про продовження термінів досудового розслідування прокурором САП замість слідчого судді. Він зазначає, що ВАКС — незалежний суд, створений за ініціативою самих НАБУ та САП, тому питання про якість досудового розслідування мають вирішуватися судом, а не органами обвинувачення.
Щодо скасування строків давності Бабель наголошує, що ці терміни існують тому, що суспільна небезпека від злочину з часом зменшується. За деякими категоріями злочинів строків давності взагалі немає, а для інших питання про їхнє продовження вирішується судом на основі конкретних обставин.
Пропозиція про моніторинг банківських рахунків, на думку Бабеля, фактично означатиме скасування банківської таємниці в Україні. Він підкреслює, що банківська таємниця — це питання надійності банку, і вона може порушуватися лише за судовим рішенням на основі достатніх підстав.
Керуючий партнер АТ EvrikaLaw Андрій Шабельников, голова комітету Національної асоціації адвокатів з питань інвестиційної діяльності та приватизації, вважає, що перелік пропозицій НАБУ та САП схожий на запровадження поліцейської держави. На його думку, такі нововведення можуть створити ризик самоврядності та беззаконня з боку антикорупційних органів. Шабельников зазначає, що бізнес уже стикається із суттєвими перешкодами та випадками фактичного блокування підприємницької діяльності правоохоронними органами, а прийняття запропонованих змін ще більше погіршить ситуацію через зменшення контролю за діяльністю НАБУ та САП.
Особливо тривожною Шабельников вважає пропозицію надати НАБУ право моніторити банківські рахунки громадян. За відсутності чіткого механізму та законодавчих обмежень такі повноваження можуть нівелювати інститут банківської таємниці та поставити під загрозу право громадян на приватне життя.
Адвокат та керуючий партнер ЮК «PROCTOR» Дар'я Свистула вважає, що пропозиції НАБУ та САП запускають процес демонтажу процесуальних гарантій. На її думку, хоча ці ініціативи можуть виглядати як технічні зміни, їхня сукупність істотно змінить баланс повноважень у кримінальних розслідуваннях.
Свистула наголошує, що кримінальний процес не може будуватися лише на принципі ефективності слідства. Його основою мають бути верховенство права та рівні права учасників процесу. Ці принципи існують для забезпечення балансу між можливостями держави у розслідуванні злочинів та правом людини на справедливий процес. Однією з ключових гарантій такого балансу є судовий контроль за діями органів слідства та прокуратури.
Слідчий суддя у кримінальному процесі виконує роль незалежного арбітра, який контролює втручання держави у права людини на стадії досудового розслідування. Саме суд надає дозвіл на обшуки, доступ до документів та речей, контролює строки розслідування. Тому будь-які ініціативи, спрямовані на ослаблення ролі суду, не можуть вважатися суто технічними.
Свистула особливо критикує пропозицію щодо скасування так званих «правок Лозового». Ці поправки запроваджували чіткі терміни досудового розслідування, змушуючи органи слідства діяти більш дисципліновано. До їхнього впровадження кримінальні провадження могли роками залишатися відкритими без реального процесуального руху, а люди роками перебували у статусі підозрюваних або фігурантів без можливості завершити справу. На думку Свистули, скасування цих обмежень викликає серйозні питання про те, чи справді йдеться про підвищення ефективності слідства, чи просто про прибрання процесуальних обмежень, які змушують правоохоронні органи дотримуватися чітких правил.
Щодо перспектив внесення законопроекту та його ухвалення у парламенті, депутати висловлюють скептицизм. Один із народних депутатів від партії «Слуга народу» зазначає, що міністри розуміють, що самі стануть жертвами цих змін. Група підтримки НАБУ та САП не приховує, що її завдання — змінити уряд, тому можливі й кримінальні справи проти прем'єра. На думку депутата, кабінет міністрів може внести ці зміни до Ради лише під дуже сильним тиском, але він не впевнений, що такий тиск буде, оскільки у відносинах ЄС та України зараз багато інших, важливіших проблем, наприклад затягування із кредитом у 90 млрд євро.
Навіть якщо уряд або хтось інший внесе законопроект до Ради, шанси на його ухвалення близькі до нуля, оскільки у депутатів ще збережено інстинкт самозбереження. Нікому не хочеться бути до самої смерті потенційно підозрюваним.
Інший нардеп наголошує, що у разі ухвалення цих правок усі депутати та чиновники до кінця свого життя будуть під загрозою кримінальної справи. За його словами, депутатам пропонується проголосувати за те, щоб НАБУ та САП могли тримати їх у СІЗО до самої смерті. Наприклад, при терміні давності 15 років, з урахуванням скасування «правок Лозового», НАБУ зможе тримати людину в СІЗО як підозрюваного 14 років та 11 місяців. Після цього виписується обвинувальний акт, справа йде до суду, термін давності зупиняється, і справа може розглядатися в суді як завгодно довго. Таким чином, людина до кінця життя може сидіти в СІЗО навіть без вироку суду, а просто як підозрюваний, а потім обвинувачений у справі, яку можуть відкрити з будь-якого приводу.
Один із членів правоохоронного комітету Ради від партії «Слуга народу» коротко охарактеризував перспективи: «Це їхні традиційні хотілки. Нульові шанси». Інший народний депутат від тієї ж партії прокоментував логіку розвитку подій: «Спочатку приганяєш депутатів пачками на допити, потім твої ініціативи провалюються у Раді».