12 березня у Верховній Раді відбулося перше засідання Робочої групи, створеної для вирішення проблем підприємств гірничодобувної галузі України. Засідання очолював Олексій Мовчан, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку та голова робочої групи. У роботі взяло участь близько 30 учасників. За повідомленням на веб-сайті Верховної Ради, до складу робочої групи увійшли представники Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, Міністерства юстиції, Національного банку, Державної податкової служби, Національної асоціації добувної промисловості, ПрАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», а також представники бізнесу.
Учасники робочої групи обговорили спільні питання функціонування галузі, заслухали позиції всіх сторін, зафіксували ключові проблеми та визначили напрямки подальшої роботи. За результатами обговорення сторони домовилися виробити алгоритм дій та забезпечити поетапну реалізацію необхідних змін.
На наступних засіданнях Робочої групи планується детальніше розглянути низку питань. Серед них — доступ підприємств до електроенергії, обсяги постачання та можливості їх збільшення, ціни на електроенергію за участю Міністерства енергетики, питання валютної виручки та причин її неповернення в Україну, структура власності підприємств та можливі варіанти реструктуризації за участю Державної податкової служби.
«Це була перша робоча зустріч. Ми заслухали позиції всіх сторін, зафіксували ключові проблеми та визначили напрями подальшої роботи. Наша мета проста: економіка має працювати, підприємства — функціонувати, а люди отримувати робочі місця та зарплатню», — підсумував голова Робочої групи Олексій Мовчан.
Проблеми гірничодобувної галузі накопичувалися протягом тривалого часу. За інформацією голови профспілки ПрАТ «Полтавський ГЗК» Дмитра Вінівітіна, через тривале обмеження виробничих потужностей Полтавський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати стали збитковими. Станом на березень 2026 року працювала лише одна з чотирьох ліній виробництва.
Серед причин кризи — неповернення податку на додану вартість понад рік через зв'язок із підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго, блокування морських портів, відключення електроенергії, втрата частини ринку збуту та судові суперечки.
Народний депутат Олексій Мовчан у своєму повідомленні на Facebook за результатами засідання Робочої групи написав, що Ferrexpo AG винна Полтавському ГЗК понад 500 мільйонів доларів США. За його словами, ця заборгованість підтверджена рішеннями міжнародного арбітражу, а цифри були підтверджені представниками Національного банку України. На його думку, на тлі понад півмільярда доларів неповернутої валюти комбінат змушений був зупинити виробництво.
25 лютого 2026 року Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення про порушення справи про банкрутство ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (група Ferrexpo) за позовом ТОВ «ФК «Максі Капітал Груп» Леоніда Крючкова та партнерів. Розмір позову становив 4,7 мільярда гривень.