← Назад

Депутат міської ради звинувачений у фальшивих показаннях у справі голови АМКУ Кириленка

2026-03-20 11:11 · Skelet — Наші скелети · творець
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Наслідки розслідувань · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система

Відкрити оригінал

Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України повідомили про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області. За інформацією джерел у правоохоронних органах, йдеться про Володимира Ковальчука, депутата Сокальської міської ради Львівської області. Його звинувачують у наданні свідомо неправдивих показань детективам НАБУ та декларуванні недостовірної інформації.

Володимир Ковальчук, Павло Кириленко, АМКУ, депутат, Львів

За даними розслідування, Ковальчук давав показання під час розслідування справи про незаконне збагачення чиновника, яку розглядає Вищий антикорупційний суд. Детективи неодноразово допитували депутата міськради, оскільки він нібито надавав позику сім'ї чиновника — щоб виправдати походження активів. З контексту матеріалів справи випливає, що йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого обвинувачують у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на 72 млн гривень.

Під час обрання запобіжного заходу Кириленку влітку 2024 року тесть голови АМКУ Олександр Матієнко пояснював у суді походження коштів на придбання елітної нерухомості. Він повідомив, що отримав позику у розмірі 800 тисяч доларів від депутата Сокальської міської ради Львівської області. За ці гроші Олександр Матієнко та його дружина Наталія Матієнко начебто придбали нерухомість у Києві — офісні приміщення, квартири та паркомісця — у житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь плаза». НАБУ та САП інкримінують придбання цих активів самому Кириленко.

Під час судового засідання Матієнко розповідав про обставини угоди. За його словами, він познайомився з людиною, яка займається нерухомістю, і під час розмови дізнався про нові будинки, що будуються у Києві. Матієнко та його дружина вирішили розглянути можливість інвестування. Він повідомив, що приїхав до Ужгорода, обговорив питання з людьми, які виявилися зацікавленими. Цією людиною був Володимир Ковальчук. За словами Матієнка, вони вирішили зробити спільний бізнес-проект — купити у Києві нерухомість, зробити ремонт, почекати, поки вона підніметься в ціні, і продати.

Олександр Матієнко

На питання прокурора САП про вигоду для бізнесмена Ковальчука від угоди Матієнко повідомив, що вони мали зробити ремонт, продати квартири, а потім поділити гроші. Матієнко наголосив, що до цього не займався діяльністю з продажу нерухомості. Він також не зміг згадати, скільки коштувала нерухомість у ЖК «Оболонь плаза», повідомивши, що цими питаннями займалася його дружина.

За даними НАБУ, Володимир Ковальчук дав неправдиві свідоцтва про укладення договору позики, яка мала виправдати походження активів сім'ї Кириленка, чим фактично створив штучні докази захисту. Крім того, депутат вніс недостовірні дані у власну декларацію за 2024 рік, вказавши фіктивну позику третій особі та використав підроблений договір. Ковальчук також звернувся до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу.

Журналісти перевірили цей факт. Справді, навесні 2025 року Володимир Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Матієнка про стягнення боргу за договором позики у розмірі 800 тисяч доларів США. Під час судового засідання було озвучено пояснення прокурора САП про те, що в рамках кримінального провадження щодо Кириленка провели судову експертизу договору позики, датованої нібито 10 липня 2021 року.

Експерт встановив, що рукописні записи з прізвищами позичальника та позичальника, а також їх підписи в обох примірниках договору були виконані значно пізніше — у період з квітня по липень 2024 року. Крім того, експерт дійшов висновку, що документ намагалися штучно старити. Незважаючи на доводи прокуратури, у серпні 2025 року Ужгородський суд позов Ковальчука задовольнив і ухвалив стягнути борг із Матієнко. САП подала апеляцію на це рішення, яке розглядає Закарпатський апеляційний суд. Перше засідання було призначено на 24 березня.

НАБУ та САП кваліфікували дії Ковальчука за кількома статтями Кримінального кодексу — частиною 2 статті 384 (введення в оману суду чи іншого уповноваженого органу), частиною 4 статті 358 (використання свідомо підробленого документа) та частиною 2 статті 366-2 (декларування недостовірної інформації).

Ковальчук у коментарі повідомив, що вважає підозру необґрунтованою. Він заявив, що це створено для тиску на нього, щоб він дав свідчення, оскільки він є свідком у справі. На питання про проведену експертизу угоди про надання позики щодо її давності депутат сказав, що не бачив такої експертизи жодного разу. Ковальчук також повідомив, що на момент нібито надання позички не знав, що Матієнко є родичем голови Антимонопольного комітету.

5 червня НАБУ та САП повідомили про нову підозру керівника Антимонопольного комітету України Павла Кириленка у недекларуванні майна. Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко — у пособництві у незаконному збагаченні. Слідство стверджує, що у 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об'єктів нерухомості та люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.

Перечень активів включав: шість квартир у Києві та Ужгороді; житловий будинок під Києвом площею понад 220 квадратних метрів та дві земельні ділянки; два гаражні бокси; шість паркомісць; три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 квадратних метрів; автомобіль BMW X3. Судячи з переліку, йдеться про те саме майно, через яке посадовець раніше отримав попередню підозру у можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки.

Це кримінальне провадження у НАБУ розпочали на підставі фактів розслідування проекту Радіо Свобода. У березні 2024 року журналісти опублікували матеріал про те, що родина Кириленка в період 2020-2023 років придбала автомобілі та низку об'єктів нерухомості у Києві та області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.

У коментарі Кириленко заявляв, що джерело стану — це стартовий капітал сім'ї, сформований у 90-х роках, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані нею як робітницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цих операцій журналістам не вдалося.

Після розслідування Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає — апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини чиновника. У декларації Кириленка так і не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ.

7 липня 2025 року справу стосовно голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, обвинуваченого у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, передали до суду. У серпні 2025 року САП ініціювала усунення Кириленка від обов'язків голови АМКУ після того, як той у рамках судового процесу особисто підтвердив, що може використати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких. Вищий антикорупційний суд це клопотання не задовольнив.

#АМКУ #корупція #Кириленко #НАБУ #САП #підозра #незаконнезбагачення #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування