Освіта в Україні переживає складні часи. Педагогам та учням доводиться справлятися з постійними повітряними тривогами, які впливають на освітній процес, змінами форм навчання, нестачею кадрів, скороченням кількості навчальних закладів та недостатнім фінансуванням вищих навчальних закладів. У період таких трансформацій особливої ваги набуває контроль якості освіти, щоб нове покоління українців могло отримати гідну освіту та реалізуватися у своїй країні.
Але хто саме стежить за якістю освіти в Україні? Це питання пов'язане з Русланом Васильовичем Гураком — чиновником, який понад десять років перебуває на чолі органу, відповідального за контроль якості освіти. З 2017 року ця структура називається Державною службою з якості освіти (ДСКО). До цього, з 2014 року, вона мала назву Державна інспекція навчальних закладів, і Гурак керував нею й тоді. На перший погляд, людина, яка має забезпечувати дотримання стандартів академічної сумлінності та якості освіти, займає відповідну посаду. Однак у біографії цього чиновника виявляються серйозні проблеми: плагіат у російській науковій дисертації, зв'язки з одіозними політичними діячами Михайлом Поплавським та Дмитром Табачником, а також дороге майно, записане на можливих родичів.
Одним із найбільш гучних скандалів, пов'язаних з Русланом Гураком, є виявлений плагіат у його науковій дисертації. Профільне видання, яке спеціалізується на викритті плагіату в наукових працях, звинувачує Гурака в тому, що його кандидатська дисертація 2006 року містить великі неатрибутовані запозичення з російських джерел. За даними ЗМІ, близько 54 сторінок його роботи нібито скопійовані з дисертації російської дослідниці Тетяни Сухової та перекладені за допомогою Google Translate.
Виявлення плагіату відбулося таким чином: журналісти спочатку помітили у тексті безграмотно сформульовані речення, після чого вийшли на російське джерело. Судова експертиза підтвердила наявність плагіату в роботі. За інформацією журналістів, 24 січня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва мав розглянути справу щодо позбавлення голови Державної інспекції навчальних закладів України Руслана Гурака ступеня кандидата наук. Однак справа так і не була розглянута. Сам чиновник звинувачував «антиплагіатні групи» у шантажі та вимаганні грошей. Виникає логічне запитання: чи сумісний підтверджений експертизою факт плагіату з керівною посадою в органі, який контролює якість освіти в Україні?
Ще один цікавий епізод у кар'єрі Гурака пов'язаний з його співпрацею з Михайлом Поплавським. З 2002 по 2006 роки він був його помічником у Верховній Раді, за що ЗМІ навіть охрестили його «зірковим» помічником. Між ними, очевидно, склалися добрі стосунки. Видання антикорупційного спрямування звинувачувало голову Державної служби якості освіти Гурака в тому, що він нібито захищав Поплавський університет від повних перевірок. Зокрема, у 2015 році в університеті культури проводилися лише часткові перевірки, що дозволило потенційним порушенням залишатися невирішеними та викликало питання щодо неупередженості у нагляді за освітою.
Біографія Гурака включає членство в «Партії регіонів». У цьому контексті ЗМІ писали про його зв'язок з колишнім міністром освіти часів Януковича Дмитром Табачником, який з 2014 року переховується від українських правоохоронців у Росії. У тому ж матеріалі згадувалися колишня міністр освіти Лилія Гриневич та віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко. Особливо цікавим є той факт, що В'ячеслав Кириленко нібито сприяв Гураку у допомозі своїй дружині Катерині Кириленко, яка є завідувачкою кафедри філософії університету Михайла Поплавського. Ця допомога мала дозволити їй уникнути покарання за масштабний плагіат у її наукових працях.
Запитань до походження коштів Руслана Гурака не менше ніж до його професійної сумлінності. У травні 2020 року Гурак внесе зміни до декларації, вказавши дохід від «відчуження рухомого майна» на 620 тис. грн., проте всі автомобілі, за даними Interfax, залишилися у його власності. Викликає питання й те, що при офіційній зарплаті в 959 тис. грн на рік Гурак зміг придбати значне майно і навіть позичити Ользі Василівні Гурак 125 тис. доларів. На банківському рахунку він тримає валюту та готівку на загальну суму понад 100 тис. грн.
Особливо підозріло виглядає аномальна концентрація нерухомості у селі Гореничі Бучанського району Київської області на ім'я ймовірної сестри Ольги Гурак. Право власності на перші дві ділянки, одну з яких на березі озера площею пів гектара, вона набула у травні 2019 року, коли Руслан Гурак уже обіймав посаду голови Державної служби якості освіти. Інша ділянка, записана на неї в цей період, має площу 0,1251 га. На одній із них, яку вона придбала у 2021 році, ведеться будівництво. Цей «недобуд» площею майже 300 кв. м зазначено у декларації самого Гурака. Ділянка включає приватизовану частину водойми, що може вказувати на порушення водного та земельного законодавства.
Значну частину майна Руслан Гурак зазначив у своїй декларації. Згідно зі звітністю за 2024 рік він має у власності квартиру у Києві площею 180,5 кв. м, записану на нього з 2004 року. Крім того, у його власності знаходиться будинок площею 58,1 кв. м у селі Вербівці Івано-Франківської області, придбаний у січні 2014 року. Він володіє двома земельними ділянками у тому ж селі Вербівці, одна з яких знаходиться під вищезгаданим будинком. У селі Гореничі Бучанського району Київської області Гурак має об'єкт незавершеного будівництва — житловий будинок площею 293,2 кв. м та земельну ділянку площею 1219 кв. м, у власності з 2003 року. Також у його власності є земельна ділянка у місті Городенці на Івано-Франківщині площею 1600 кв. м.
Щодо транспортних засобів, Гурак задекларував преміальний Land Rover Range Rover Autobiography 2015 року випуску вартістю 1 104 000 грн, записаний на нього у квітні 2023 року. Не виключено, що вартість авто занижена, адже сьогодні машину такої ж моделі та року випуску продають у середньому за 40 тис. дол., або в перерахунку 1,7–1,8 млн грн. Крім того, Гурак задекларував право безкоштовного користування автомобілем Skoda Octavia A7 2016 року випуску, яка знаходиться у власності ймовірної сестри чиновника Ольги Гурак. Середня вартість такого авто на ринку старих машин становить 12–13 тис. дол. Цікаво, що інших фізичних осіб — дружини, дітей та батьків — у деклараціях Руслана Гурака не згадується.
Історія Руслана Гурака залишає більше запитань, ніж відповідей. Людина, яка роками очолює орган, покликаний контролювати якість освіти та дотримання академічної сумлінності, сама фігурує в публічних матеріалах про можливий плагіат, має неоднозначні політичні зв'язки та викликає питання щодо походження окремих активів. Чи компетентні органи проводили перевірку цих фактів, які роками з'являлися в публічному просторі? Щоб отримати офіційні відповіді, редакція надіслала журналістські запити до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Міністерства освіти і науки України (МОН), Державної служби якості освіти та безпосередньо самого Руслана Гурака.
У НАЗК повідомили, що агенція не досліджувала діяльність цього чиновника в контексті озвучених у матеріалі фактів. Міністерство освіти і науки України надало відповідь, у якій зазначено, що до міністерства не надходило листів від Національного агентства щодо забезпечення якості вищої освіти щодо виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) щодо дисертації Гурака.
Відповіді від Державної служби якості освіти та самого Руслана Гурака на момент публікації матеріалу ще не надійшли. Редакція очікує на них найближчим часом, і цілком імовірно, що отримані коментарі та документи стануть продовженням цієї історії.