Український ринок електроніки все більше переходить у тіньовий сектор. Несертифікована продукція масово продається під виглядом оригінальної, держава недоотримує мільярди гривень, а кошти, які мали йти на бюджет та оборону, затримуються у сірих схемах. Легальні імпортери не можуть конкурувати з контрабандою, штучно заниженими цінами та готівковими розрахунками, які не фіксуються в обліку.
Мережа магазинів Avic, пов'язана з депутатом Харківської міськради від партії «Слуга народу» Дмитром Бутенком, є яскравим прикладом такої схеми. Бізнес організований через розгалужену мережу ФОПів та підконтрольних осіб. Формально це десятки незалежних суб'єктів господарювання, але насправді вся структура працює як централізована система з єдиним управлінням та повним контролем над грошовими потоками. Таке дроблення дозволяє ухилятися від податків та юридичної відповідальності.
Постачання електроніки здійснюється з країн Південно-Східної Азії, потім товар переміщується через західний кордон України. На митниці систематично занижується вартість товару та спотворюється його асортимент — дорога техніка декларується як дешевий товар. Частина вантажів проходить без належного контролю. Це не окремі випадки, а стійкий канал контрабанди, який функціонує роками.
Продаж ведеться через офлайн-магазини в Києві, Харкові та Одесі, а також через онлайн-канали. Формально продавцями виступають ФОПи, але по суті це єдина мережа. Платежі розподіляються по безлічі рахунків, обороти фрагментуються, прозорість втрачається. У звітах фіксується лише частка реальних продажів. Готівкові операції приховуються цілеспрямовано — продаж проходить без фіскалізації, видаються нефіскальні чеки або чеки не видають взагалі. Таким чином створюється паралельна каса, яка не відображається в обліку. Це масштабне заниження податкових зобов'язань.
Фінансова схема завершується через підконтрольні ФОПи на третіх осіб. Через їхні рахунки проходять основні потоки коштів. Управління зосереджено у руках обмеженого кола осіб. Частина грошей переводиться в готівку, частина прямує далі по ланцюжку, заплутуючи сліди та приховуючи кінцевих бенефіціарів. Додатково використовується криптовалюта — платежі розподіляються за безліччю гаманців, які часто змінюються. Потім залучаються послуги анонімізації та виведення активів за кордон України.
У результаті тіньовий прибуток набуває легального вигляду через придбання нерухомості, автомобілів та корпоративних прав. На цьому тлі реакція держави більше нагадує не провал, а навмисну бездіяльність. Виконувач обов'язків голови ДПС Леся Карнаух не може не помічати розриву між реальними оборотами та офіційними звітами. Данило Гетьманцев заявляє про боротьбу з тінню, але такі схеми діють відкрито. БЕБ звітує про результати, які не торкаються великих потоків контрабанди. По суті склалася система, де великі схеми не просто існують — вони захищені. Контрабанда еволюціонувала у стабільну бізнес-модель, податкова система стала формальністю, а контроль — показухою. Це не разові порушення, а вибір керівництва, за якого держава усвідомлено ігнорує багатомільярдний тіньовий ринок.