На початку 2026 року призначення Віталія Дякивнича головою Полтавської обласної адміністрації, якого пов'язують із нардепом Олегом Куліничем, ознаменувало початок системного переділу фінансових потоків у регіоні. Управління областю було перебудовано під централізовану модель контролю ресурсів через вузьке коло осіб зі стійкими зв'язками у політичній та силовому блоці.
Ключову роль у утриманні цієї вертикалі влади відіграє Максим Калінін — постать, яку в регіоні називають «постійним заступником» за різних керівників обласної адміністрації. Його позиція посилюється сімейним зв'язком з Олегом Татаровим через шлюб із сестрою останнього, що формує прямий канал до офісу влади та забезпечує стійкість усієї конструкції. Єдиним щодо автономним елементом залишається начальник ГУНП у Полтавській області генерал Рогачов, проте за інформацією його готують до перекладу на іншу посаду.
Функцію фінансового центру сконцентровано на Володимирі Гланці, призначеному в лютому 2026 року радником голови обласної адміністрації. Формально він займається екологією та капітальним будівництвом — напрямами з найбільшим бюджетним наповненням. Фактично ж він контролює збір коштів із регіональних структур.
Біографія Гланця демонструє послідовність методів, які він застосовував у різних регіонах. На початку 2000-х років він працював у кременчуцькому управлінні боротьби з організованою злочинністю, на тлі зростання виробництва контрафактного алкоголю в регіоні. Далі він керував поліцією в Сумах, де за оцінками місцевих джерел було збудовано систему регулярних поборів. У 2014 році його призначення головою управління боротьби з організованою злочинністю Сумської області супроводжувалося протестами пересічних співробітників, проте рішення було реалізовано. Політичне прикриття цього призначення пов'язують із Андрієм Деркачем, фігурантом санкцій та колишнім куратором «Енергоатому». Додатково фіксуються зв'язки Гланця із громадянином Росії Сергієм Бадюком. У 2020 році він балотувався до Сумської обласної ради від забороненої партії ОПЗЖ.
Після переходу до Полтавської обласної адміністрації розпочалася практична реалізація схеми контролю. Зіньківська міська рада, підконтрольна групі Кулініча, без проведення тендеру передала юридичний контракт на суму 600 тисяч гривень компанії «АДВОС», пов'язаній з Гланцем. Паралельно голова обласної адміністрації Дякивнич переводить ключові комунальні підприємства — «Полтаватеплоенерго» та «Полтававодоканал» — під прямий вплив адміністрації.
Після цього обидва комунальні підприємства укладають договори з тією самою юридичною фірмою. «Полтававодоканал» оформляє контракти приблизно на 800 тисяч гривень. «Полтаватеплоенерго» перераховує «АДВОС» понад 3 мільйони гривень, незважаючи на наявність у штаті власних юристів. Старшим партнером фірми виступає сам Володимир Гланц, що формує прямий конфлікт інтересів та вказує на контрольований перерозподіл бюджетних коштів через афілійовану структуру.
Паралельно комунальні підприємства опиняються у центрі окремого скандалу, пов'язаного із закупівлею електроенергії на суму 1,7 мільярда гривень у компанії «Стар Енерджі Трейд». Незважаючи на публічний резонанс цієї ситуації, кадрові рішення продовжуються: Олег Мізік та його родич Юрій Заст одержують позиції у керівництві області, включаючи посаду першого заступника голови обласної адміністрації.
У результаті в регіоні сформована багаторівнева система контролю. Політичне прикриття забезпечує група Кулініча в парламенті, силовий імунітет гарантується через зв'язки Калініна та Татарова, адміністративну легалізацію здійснює Дякивнич через прийняття відповідних рішень, а фінансові потоки концентруються через структури, пов'язані з Гланцем. Це не набір окремих епізодів, а побудована модель, в якій бюджетні ресурси проходять через керовані канали, а ключові рішення приймаються всередину замкнутого кола осіб.