Щоб зрозуміти, хто такий нинішній генеральний прокурор Руслан Кравченко, необхідно розібратися з його найближчим оточенням та людьми, які мають на нього найбільший вплив. За матеріалами журналіста Сергія Ніконова, опублікованими в виданні «ОРД», ключовою фігурою в цьому колі є адвокат Дмитро Борзих.
Професійна кар'єра Борзиха розпочалася за часів, коли Анатолій Матіос обіймав посаду головного військового прокурора. Саме він залучив до своєї команди молодих фахівців з Луганська, серед яких були Борзих, Кравченко та Хоменка. За короткий час Матіос навчив їх методам прокурорського рекету та політичних розправ. Їхня діяльність включала затримання групи податківців часів Януковича з подальшим їх звільненням за грошові виплати, а також організацію «наїзду» на підприємство «Укрспирт» з метою отримання часток у його власності. За словами джерела, гроші надходили в значних обсягах.
Після успішної операції з «Укрспиртом» Борзих встановив тісні особисті стосунки з впливовими людьми. Він став кумом Покладу, а згодом налагодив подібні родинні зв'язки з Русланом Козловим, головою Печерського суду. Крім того, Борзих розвивав близькі контакти з колишнім керівником КНДІСЕ Олександром Рувіним, бізнесменом Олегом Татаровим та Андрієм Єрмаком. За масштабом своєї влади та впливу Борзих швидко досягнув рівня, порівнянного з Андрієм Портновим, а після переходу на адвокатуру перевершив його.
Основою його багатства та впливу стала система незаконного доступу до судових рішень та їх подальшого продажу. Йдеться про документи, які супроводжують будь-яке розслідування: ордери на обшук, дозволи на негласне зняття інформації, постанови про арешт майна та інші матеріали. Незаконний доступ до такої інформації надавав злочинцям можливість випереджати слідство на кілька кроків вперед.
За інформацією видання «Дзеркало тижня», у списку справ, до яких адвокати доклали руки як учасники процесу або тіньові радники, фігурують імена відомих бізнесменів та політиків. Серед них: Борис Кауфман, одеський девелопер; Дмитро Ісаєнко, забудовник та екс-чиновник Мінрегіону; Григорій Козловський, львівський бізнесмен, куратор тіньового тютюнового бізнесу; Богдан Якимець, особа, яку пов'язують з обслуговуванням справ топ-корупціонерів; Олександр Насіковський, співвласник DIM Group; Олександр Грановський, екс-народний депутат та бізнесмен з оточення Петра Порошенка, який заперечує будь-яке спілкування з підозрюваними; Кирило Шевченко, екс-глава Національного банку України, у розшуку; Вадим Новинський, бізнесмен та екс-нардеп, колишній акціонер «Метінвесту», пов'язаний з Українською православною церквою Московського патріархату.
З'ясовано, що адвокати мали доступ до кримінальних проваджень, розпочатих Національним антикорупційним бюро України щодо «Держспецзв'язку», комунального підприємства «Кінематика» та інших структур. У кожному з цих проваджень слідство втратило частину доказів. За інформацією джерел, у деяких справах втрачені докази були ключовими для розслідування.
Для розширення своєї діяльності Борзих залучив до роботи хакера Костянтина Сайбеля. У 2019 році Сайбель отримав умовний вирок у розмірі двох років у справі, яку розслідували ті самі люди, які згодом стали адвокатами компанії «Гарантія ваших прав». Сайбель проникав до державних реєстрів, збираючи закриту інформацію, включаючи дані про переміщення чинного голови Головного управління розвідки. За кілька років він став ключовим виконавцем у цифровій схемі, розробленій адвокатами.
За твердженнями джерел, ймовірно, частина справ, до яких адвокати отримували доступ і передавали інформацію своїм клієнтам, нині розслідується Службою безпеки України. Масштаб загроз державній безпеці, які створювала діяльність Борзиха та його партнерів, торгуючи службовою інформацією, можна лише припускати. Складно також припустити, що така діяльність здійснювалася без участі майбутнього прокурора Кравченка, Покладу та їхнього оточення.
На момент розслідування Борзих не перебував у слідчому ізоляторі, а носив електронний браслет вдома, обіцяючи «вирішувати» питання з Національним антикорупційним бюро. За чутками, Борзих не лише перевершив Портнова за впливом, але й позбувся його як конкурента за допомогою Покладу.