Верховна Рада переживає найсерйознішу кризу за час роботи поточного скликання. Протягом 2026 року засідання парламенту постійно закривалися передчасно через відсутність необхідної кількості голосів навіть під час сигнальних голосувань, призначених для перевірки присутності депутатів. На останньому пленарному тижні депутати провалили всі урядові законопроекти, включаючи ті, що були необхідні для отримання фінансування від ЄС та МВФ. Декілька нардепів повідомили про скасування засідання на вівторок, 24 березня, через брак законопроектів для розгляду.
Перший заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець заявив про «втому, розгубленість і страх» серед монобільшості, зазначивши, що ядро фракції скоротилося до 111 депутатів. Депутат монобільшості Данило Гетьманцев прямо сказав, що «Рада зламалася». На цей фон президент Володимир Зеленський запропонував народним обранцям вибір: працювати у парламенті або йти на фронт.
Причини паралічу голосування озвучувалися різні: страх депутатів перед НАБУ, небажання голосувати за непопулярні урядові рішення, образа на Банкову за те, що нардепи стали цапом-відбувайлом у справі ліквідації незалежності НАБУ та САП, розчарування через Міндічгейта та звичайна втома від роботи у парламенті. Видання «Чесно» провело детальний аналіз голосувань нардепів за останні роки та перевірило основні гіпотези, озвучені у ЗМІ та серед самих депутатів, щоб розібратися, що насправді спровокувало парламентський парадокс.
Віце-спікер Олександр Корнієнко 12 лютого завершив засідання словами про «нерезультативну роботу». Загалом 10 із 13 засідань Ради у 2026 році завершилися передчасно, оскільки депутатам не вдавалося розглянути всі заплановані законопроекти, а сигнальні голосування один за одним провалювалися.
Можна було б припустити, що проблема виникла через масові прогули депутатів, хвороби чи те, що парламент скоротився до рекордно малої чисельності у 393 депутати. Однак дані голосувань показують, що явка депутатів у 2026 році залишається такою ж стабільною, як і у 2025-му. Максимальна кількість зареєстрованих депутатських карток під час голосувань становила приблизно 310–320 осіб. Траплялися навіть окремі голосування, де понад 300 депутатів натиснули кнопку «за»: це стосувалося звернення до іноземних держав до річниці повномасштабного вторгнення 24 лютого та продовження військового стану й мобілізації 14 січня. Отже, 300 присутніх депутатів у Раді точно є, чого цілком достатньо для набирання мінімальних 226 голосів.
Набагато яскравіше картину демонструє статистика натискань кнопки «за» під час голосувань за законопроекти та проекти постанов. Аналіз показує, що всі фракції та групи голосували приблизно однаково у 2025 та 2026 роках. Лише у «Слуги народу» помітно різке падіння кількості голосів за, особливо з початком 2026 року.
«Слуги» вже давно не можуть самостійно забезпечити 226 голосів у Раді. Останній раз це було у лютому 2023 року, коли призначали Василя Малюка головою СБУ. Зараз у монобільшості залишається лише 228 депутатів — всього на двоє більше за мінімально необхідну кількість для того, щоб вважатися коаліцією.
Якщо на початку роботи IX скликання «слуги» давали в середньому 210–220 голосів, то до осені 2025 року ця цифра впала до 186–195 голосів. За даними «Чесно» від жовтня, слугам не вистачало в середньому 35 голосів для прийняття рішень. Нині «слуги» в середньому дають лише 155–165 голосів. За півроку вони втратили ще 20–30 голосів. Раніше брак голосів їм компенсували депутатські групи, але останнім часом навіть цієї підтримки не вистачає.
Проросійські групи «Платформа за життя та мир» та «Відновлення України» сумарно можуть кинути до 38 голосів за стовідсоткової явки. Групи «Довіра» та «За майбутнє» можуть забезпечити ще 36 голосів. Однак простий підрахунок показує, що коли «слуги» дають лише 160 голосів, навіть разом із групами сумарно виходить 234, що фактично на межі, без урахування певної частини прогульників серед цих депутатських груп.
Андрій Мотовиловець визнав проблему, заявивши, що раніше він міг розраховувати на 180 депутатів монобільшості, а зараз ядро фракції скоротилося до 111 депутатів. Якщо відфільтрувати серед «слуг» тих, хто голосував «за» у 75% випадків голосувань за 2026 рік, то таких виявиться якраз 112. Голосуючих «за» у 50% випадків — 158 депутатів. Колишній «слуга», нині член депутатської групи «Відновлення України» Олександр Юрченко заявив, що «50–60 „слуг
