← Назад

Втеча в Південну Америку: як родина народного депутата Дубневича осіла в Аргентині

2026-03-24 19:46 · Skelet — Наші скелети · творець
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Енергетика · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд по суті справи народного депутата Ярослава Дубневича, якого звинувачують у організації незаконного заволодіння природним газом на суму понад 2,1 млрд гривень та легалізації отриманого прибутку. Офіційну підозру йому висунули 10 жовтня 2023 року — за кілька днів до його виїзду з України. З того часу він з'являється на судових засіданнях виключно через відеоконференцзв'язок, ретельно приховуючи будь-які ознаки свого місцезнаходження. Журналісти NGL.media протягом більше двох років намагаються відстежити сліди депутата-втікача, спираючись виключно на відкриті джерела — судові документи, бізнес-реєстри, реєстри нерухомості різних країн. Їхнім розслідуванням вдалося встановити, що його найближчі родичі обрали собі притулок на іншому кінці планети.Ключовою фігурою у цій історії є дочка Ярослава Дубневича Роксолана Піртко — улюблениця батька, спадкоємиця та власниця основної частини бізнесу, створеного ним. Саме слідами Роксолани журналісти вийшли на Південну Америку. На сьогодні вона та її чоловік Михайло вже громадяни Аргентини. Туди ж, схоже, можуть переїхати мати Роксолани та батьки Михайла. Всю цю інформацію вдалося встановити за допомогою відкритих джерел. Однак самого Ярослава Дубневича у таких джерелах не знайти. Україна оголосила його у міжнародний розшук, хоча, як вставляє NGL.media, його особливо ніхто й не шукає. Дубневич намагається уникати документальних слідів — великих покупок, бізнес-угод, перельотів під власним ім'ям.Остаточно Дубневич залишив Україну у жовтні 2023 року, проте досі невідомо, коли та як він перетнув український кордон. Його виїзд не зафіксовано жодним пунктом пропуску. Українські прикордонники проводили перевірку, але безрезультатно. Офіційна відповідь Державної прикордонної служби України на запит NGL.media констатувала: «За результатами проведеного службового розслідування не вбачається можливе встановлення дійсних обставин виїзду вказаного громадянина України з території України та його подальшого потрапляння до Румунії».Після зникнення з України єдиний документальний слід залишився 8 жовтня 2023 року, коли Дубневич показав паспорт під час перетину румуно-угорського кордону. Згодом він кілька разів скористався додатком «Дія» з IP-адрес у Нідерландах, Румунії, Польщі та Іспанії. Формально він перебуває у міжнародному розшуку, проте у базах Інтерполу немає «червоного оповіщення», яке зобов'язує заарештувати підозрюваного в будь-якій країні.За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Інтерпол опублікував «червоне сповіщення» на Дубневича 3 травня 2024 року, але 23 серпня його видалив без пояснення причин. Можна припустити, що причиною могла бути заява Дубневича про політичне переслідування чи неналежно оформлені документи. Український адвокат Євген Грушовець, який спеціалізується на кримінальному та антикорупційному праві, пояснює: «Міжнародний розшук за загальним правилом здійснюється через Інтерпол. Однак у разі відсутності «червоного повідомлення», де-юре обличчя можна розшукувати, воно розшукуватиметься за кордоном, але де-факто ніхто не робитиме жодних дій для його розшуку». Як альтернатива може спрацювати міждержавний розшук, але тоді потрібно знати точне місцезнаходження особи. Якщо між державами не налагоджено зв'язку, пошук ускладнюється. «Якщо людина є в базі Інтерполу, то будь-який поліцейський, який зупинив розшукувану особу навіть за незначне порушення, може це перевірити на планшеті. Обов'язково висвітлюється повідомлення про розшук. Якщо цього немає, можливості розшуку значно ускладнюються», — каже Грушовець.Підготовку до виведення капіталів з України родичі Дубневича розпочали задовго до його втечі. Російське вторгнення у лютому 2022 року Роксолана Піртко зустріла за межами України. У той час, коли кордони були переповнені жінками та дітьми, що втекли від війни, дочка Дубневича рухалася в протилежному напрямку. 5 березня 2022 року вона повернулася через угорський кордон і за три години вивезла 2,33 млн євро готівкою. Ці гроші Роксолана поклала на рахунок у словацькому Tatra Bank, пояснивши, що отримала їх від своєї підприємницької діяльності. Проте детективи Національного антикорупційного бюро вважають, що гроші можуть мати злочинне походження або бути наслідком легалізації коштів, незаконно заволодіння якими здійснив її батько. Роксолана так і не змогла переконливо пояснити походження валізи готівки.У митній декларації під час перетину кордону вона писала, що 2,33 млн євро отримано від продажу нерухомості в Україні для купівлі нерухомості у Словаччині. Однак під час допиту у словацькій поліції стверджувала, що це дивіденди від її бізнесу в Україні. Зрештою, вона не змогла скористатися цими грошима. У грудні 2022 року суддя Вищого антикорупційного суду наклав арешт на її рахунок у Tatra Bank. Проте це явно не були останні засоби сім'ї. У 2023 році Роксолана та Михайло Піртко інвестували принаймні 240 тисяч євро у словацький бізнес та придбали будинок у Братиславі за 600 тисяч євро. Однак пожити там їм не вдалося — у березні 2024 року словацький суд також наклав арешт на цю нерухомість.У Словаччині існує ще один цікавий об'єкт — будинок на околиці Вишнього Казимиру на сході країни. Саме цю адресу Піртки вказували при покупці будинку в Братиславі, а Роксолана неодноразово реєструвалася за цією адресою в українському бізнес-реєстрі. Будинок належить словакові Станіславу Обицькому, почесному консулу України у сусідньому містечку Вранів-над-Теплою.Зв'язок Обицького з родиною Дубневичів пояснюється його контактами з Михайлом Костюком, колишнім генеральним директором «Укрзалізниці». Саме Костюк допоміг родичам Дубневичів заклати основи свого стану. Костюк є співвласником патенту дорожнього кріплення, який компанія братів Дубневичів продавала Укрзалізниці на сотні мільйонів гривень. До 2018 року Станіслав Обицький володів словацькою компанією MOGRA sro, яка потім перейшла до Михайла Костюка та його сина. Однак Обицький ще багато років продовжував працювати керівником компанії, яка вже належала Костюкам. На питання NGL.media про характер своїх стосунків із Костюком та дочкою Дубневича Обицький не відповів, обмежившись твердженням, що поселив її у себе на кілька місяців як біженку. Коментар Костюка здобути не вдалося.Словаччина була не єдиним напрямом інвестування сімейних коштів. У листопаді 2022 року Роксолана Піртко заплатила 1,2 млн євро за квартиру з трьома спальнями в одному з хмарочосів у центрі Дубая. Вона також зареєструвала там компанію з надання маркетингових послуг. Однак на узбережжі Перської затоки вона так і не закріпилася. Про успіхи її компанії нічого не відомо, а квартиру у вежі Forte Tower 2 здали у довгострокову оренду за 265 тисяч дирхамів (близько 2,62 млн гривень) на рік.Тим часом сім'я звернула увагу на Південну Америку. У 2023 році Роксолана та Михайло Піртко обрали Аргентину, зупинивши вибір на Буенос-Айресі, який вважається найкращим містом у регіоні за рівнем життя. Такий вибір мав ще одну причину — дитина, народжена в Аргентині, автоматично отримує громадянство. У 2024 році Роксолана народила там дитину, а потім подала документи на отримання громадянства. У запиті на громадянство вона позиціонує себе як самозайняту юристку та маркетологіню з доходом близько 2 млн песо щомісяця. Для отримання громадянства потрібно скласти присягу на вірність Аргентині у федеральному суді. У жовтні 2025 року Роксолана звернулася до суду з проханням дозволити складання присяги якнайшвидше протягом поточного року. Причиною назвала ескалацію військових дій в Україні та необхідність організувати переїзд своєї матері Наталії Дубневич. Суд пішов їй назустріч, і 20 листопада 2025 року Роксолана Піртко прийняла присягу, ставши повноцінною громадянкою Аргентини.Про інтереси найближчих родичів Дубневича на іншому кінці світу стало відомо випадково. Рутинний пошук в інтернеті викинув згадку Роксолани Піртко на платформі datesas.com — платному онлайн-сервісі, який збирає та структурує дані з держреєстрів та інших відкритих джерел переважно для країн Латинської Америки. У звіті йшлося, що в одному із судів Буенос-Айреса розглядається справа про набуття нею громадянства Аргентини. Завдяки допомозі рессерчерів із OCCRP інформацію вдалося підтвердити. В Аргентині відомості про натуралізацію публічні та публікуються на сайті Національної судової влади. NGL.media ознайомилися з усіма доступними документами.Чоловік Роксолани, Михайло Піртко, прийняв присягу і отримав громадянство Аргентини майже роком раніше — 21 листопада 2024 року. У документах на громадянство він вказував, що є юристом і консультантом з доходом близько 2,8 млн песо на місяць. Місцем проживання Піртки вказали квартиру в Пуерто-Мадеро, одному з найпрестижніших і найдорожчих районів Буенос-Айреса. Однак NGL.media не вдалося підтвердити, що ця квартира їм належить — у місцевих регістрах немає записів про купівлю ними нерухомості.Тим не менш, до Буенос-Айреса ймовірно може переїхати й Наталія Дубневич, мати Роксолани та колишня дружина Ярослава Дубневича. Після його арешту у 2019 році та конфіскації майна вони розлучилися у 2020 році. Однак схоже, що 30 років спільного життя не минули даремно — у січні 2025 року Наталія Дубневич домоглася скасування арешту на свою частку спільного майна. На Буенос-Айрес подивилися й свати Дубневича — Світлана та Сергій Піртко. За даними NGL.media, люди з такими ж іменами та датами народження отримали там податкові номери та зареєструвалися як самозайняті особи. Вказана в аргентинських реєстрах адреса Піртків-старших розташована всього 30 хвилин пішки від апартаментів, де зареєстровано їхнього сина і невістки. Щодо самого Ярослава Дубневича, запит NGL.media до Національного управління міграції Аргентини залишився без відповіді.Незважаючи на неодноразові спроби запустити бізнес за кордоном, основний дохід Роксолані Піртко завжди приносили компанії, які працювали чи досі працюють в Україні. Вона позиціонує себе як фахівця з аналітики ринку нерухомості та юриста, а місцем роботи досі вказує львівські ТРЦ «Спартак» та ТЦ «Роксолана». Проблема в тому, що цей бізнес, на думку української прокуратури, створено на гроші, отримані злочинним шляхом. Роксолана Піртко не відповіла на прохання NGL.media про коментар до цієї статті.За версією слідства, Ярослав Дубневич заволодів газом понад 2,1 млрд гривень, а отримані від його продажу гроші перевели на рахунки офшорних компаній KRT Investments LTD та ES Energy Invest LTD. Для відмивання та легалізації коштів їх переказували на рахунки інших офшорів — Miro Trade GMBH (Маршаллові острови) та Energypoint Holding LTD (Кіпр), бенефіціаром яких був сам Дубневич.Протягом 2013-2017 років дві українські компанії, які належали Ярославу та Богдану Дубневичам, — «Енергія-Новояворівськ» та «Енергія-Новий Розділ» — купували у «Нафтогазу» природний газ за пільговими тарифами. Офіційно газ мав використовуватися для виробництва теплової енергії для опалення житла. Однак компанії перенаправляли дешевий газ на виробництво електроенергії для комерційного перепродажу. За версією слідства, це завдало збитків державі на суму 2,1 млрд гривень, а самим компаніям принесло понад 3,5 млрд гривень прибутку. Ці гроші потім відмили через низку офшорів і легалізували в Україні, проте сліди частини з них — близько 460 млн гривень — українським правоохоронцям виявити вдалося.Офшори надавали кредити для інших компаній, пов'язаних із родиною Дубневича, як офшорних, так і працюючих в Україні. Наприклад, кіпрська Suntown Projects LTD, яка отримувала позики від Miro Trade GmbH та Energypoint Holding LTD, у свою чергу надавала позики для фінансування будівництва ТРЦ «Спартак». ES Energy Invest LTD та Suntown Projects LTD також надавали кредити для будівництва бізнесу з виробництва сонячної енергії, яким займалися Дубневичі. З цих офшорів надходили гроші на рахунки українських фірм, зокрема НР Солар, Солар Грін Тек, Цетуля Солар, Ліг Агро, Львівбудмакс-Інвест, афілійованих з Роксоланою Піртко. За даними слідчих, українські компанії, підконтрольні Ярославу Дубневичу та його родині, отримали від кіпрських офшорів позик та кредитів на суму понад 22 млн євро та 9 млн доларів.Останнім часом Піртко вирішили покращити свій імідж. Для цього вони могли скористатися послугами агенцій із очищення репутації в інтернеті. В результаті за останні кілька місяців в українському сегменті інтернету з'явилися десятки позитивних згадок про Роксолану — від роздумів про роль сонячної генерації та розвитку ТРЦ на Близькому Сході до передачі обігрівачів у ЗСУ та підтримки української молоді. Ряд сайтів опублікували біографію Роксолани Піртко без згадки її батька, натомість наголошуючи, що вона вже 11 років займається йогою. Не відстає від дружини й Михайло Піртко, якого позиціонують як експерта з енергетики та міжнародного інвестиційного права. Такі публікації вартістю приблизно 25-30 тисяч гривень за штуку призначені для того, щоб вибивати з перших сторінок інтернет-пошуковиків негативні згадки, пропонуючи позитивні.Ще одним способом «очищення репутації в інтернеті» є видалення негативних згадок за гроші або під загрозою юридичного переслідування. У цьому напрямі Піртко теж працюють — у червні 2024 року Михайло Піртко подав позов проти NGL.media з вимогою видалити всі згадки про нього та його дружину та заборонити публікувати будь-яку інформацію про них у майбутньому. Розгляд цієї справи у суді продовжується.

Ярослав Дубневич, Аргентина, Михайло Піртко, дочка Ярослава Дубневича Роксолана Піртко
Ярослав Дубневич
Укрзалізниця, Михайло Костюк
Пуерто-Мадеро, Бенос-Айрес, Аргентина, Роксолана Піртко, Михайло Піртко, дочка Ярослава Дубневича
#ДубневичВтеча #АргентинаБуеносАйрес #ОфшориЛегалізація #АнтикорупційнеРозслідування #ПрирідниГазу #МіжнародниРозшук #УкраїнськаПрокуратура #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування