Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення про подання на звільнення судді ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Ігоря Качура. Засідання палати відбулося 23 березня. За інформацією видання «Слідство.Інфо», Качур фігурує у так званих «плівках Вовка» та підозрюється у причетності до захоплення державної влади. Крім того, суддя входив до складу колегії, яка у квітні 2019 року задовольнила позов Ігоря Коломойського до Національного банку та визнала незаконною націоналізацію ПАТ «КБ «Приватбанк». У 2024 році Качур намагався звільнитися у відставку з довічними виплатами, однак Вища рада правосуддя відклала розгляд його заяви через відкриту дисциплінарну справу.
Дисциплінарна справа проти Качура була відкрита за скаргою члена ВРП Романа Маселка. Вона стосується участі судді у злочинній організації, яку, за даними слідства, створив колишній голова ОАСК Павло Волок. Згідно з матеріалами справи, фігуранти подавали до суду штучні позови від підставних осіб та громадських організацій проти членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів з метою зупинити процес кваліфікаційної оцінки суддів. За твердженням скаржника, ці справи цілеспрямовано розподіляли судді Качуру, який мав забезпечити «потрібні» судові рішення.
У травні 2019 року Качур видав ухвалу, якою зобов'язав керівництво ВККС негайно включити до штату Сергія Остапця на посаду члена комісії, вважаючи припиненими повноваження іншої особи. Крім того, Качура підозрюють у безпідставному затягуванні розгляду справ. Понад три роки — до самої ліквідації ОАСК — суддя не ухвалював рішення щодо оскарження позивачем балів, виставлених йому членами ВККС. Скаржник також зазначив, що Качур, незважаючи на поінформованість про плани керівництва суду щодо блокування ВККС та участь у відповідних обговореннях, не мав права розглядати справи щодо членів цієї комісії та повинен був заявити про самовідведення.
Сам суддя Качур у своїх поясненнях відкинув усі звинувачення, назвавши їх «конспірологічними версіями» та суб'єктивними судженнями скаржника. Він стверджував, що не брав участі в жодних змовах, а затримки у розгляді справ пояснив значним навантаженням — понад 1500 справ у провадженні одночасно — та вилученням матеріалів правоохоронцями. На засіданні Першої дисциплінарної палати Качур не присутствував. Його інтереси представляла адвокат Олександра Панченка, яка згідно з декларацією судді є його громадянською дружиною.
Панченка заявила, що немає беззаперечних доказів того, що на плівках Вовка звучить голос Качура. Експертизи, проведені у 2020–2022 роках, дійшли висновку, що «встановити цей факт у категоричній формі (підтвердити чи спростувати) не є можливим через незадовільну якість запису або через недостатню тривалість мовного матеріалу». Однак дисциплінарна інспектор Ганна Волкова наголосила, що ставлення судді Качура до тем обговорення можна зрозуміти з контексту розмови, оскільки вона справді є «небагатослівною». Волкова також додала, що розглядається дисциплінарна справа, а не кримінальна, тому беззаперечна впевненість у справжності записів не є обов'язковою — достатньо матеріалів, наданих Національним антикорупційним бюро.
Чотири члени Першої дисциплінарної палати проголосували за притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, один виявився проти. До ухвалення остаточного рішення Качура тимчасово усунули від здійснення правосуддя. У липні 2024 року суддя подав заяву про звільнення у відставку, проте Вища рада правосуддя відклала її розгляд до прийняття рішення з дисциплінарної справи. Качур намагався зобов'язати ВРП розглянути його заяву, однак у січні 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив йому в задоволенні позову.
Ігор Качур відомий не лише через «плівки Вовка». Він був головуючим у колегії суддів, яка у квітні 2019 року задовольнила позов Ігоря Коломойського до Національного банку та скасувала рішення про націоналізацію ПАТ «КБ «Приватбанк». За повідомленнями видання «Схеми», у 2013 році Качур разом із тодішнім головою Окружного адміністративного суду Києва Павлом Волком літав приватним літаком до Афін. Сам Качур пояснив це приватною поїздкою, яку він нібито сам оплачував. За інформацією hromadske, у 2015 році Качур називав військовий конфлікт на Сході України «цивільною» війною та погрожував помстою за Майдан.
Розслідування Bihus.info виявило, що суддя Ігор Качур довгий час не реєстрував будинок, у якому проживав і який належав його батькові Анатолію. Журналісти також висловлювали сумніви щодо походження коштів, за які було придбано цей об'єкт нерухомості.