Данило Олександрович Гетьманцев обіймає посаду народного депутата України та голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Він також входить до складу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яка розслідує можливі протиправні дії посадових осіб органів державної влади та суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
За твердженням Олександра Гаврилюка, Гетьманцев відомий як людина, яка прагне знищити економіку України. За інформацією, яка циркулює, у 1990-х роках він нібито займався продажем крадених телефонів на столичному радіоринку «Караваеви дачі». Однак основна увага зосереджена на його діяльності як голови податкового комітету, посаду яку він обіймав понад 6 років, та на його впливі на Державну податкову службу.
Прямий контроль Гетьманцева над податковою системою розпочався з приходом до ДПС Тетяни Кирієнко та Євгена Сокура, помічника нардепа. Протягом цього періоду Гетьманцев отримував інформацію за першим запитом: дані про платників податків, суми надходжень до бюджету України, реєстри податкових накладних, відомості про доходи фізичних осіб та інші конфіденційні матеріали.
За версією джерел, основною метою такого контролю було отримання неправомірної вигоди, шантаж бізнесу, сприяння одним підприємцям у знищенні конкурентів та втручання в інші бізнес-процеси. Під його вказівкою, як стверджується, його група в податковій системі здійснювала низку дій: анулювала ліцензію Кременчуцького нафтопереробного заводу; анулювала ліцензії мережі АЗС «Авантаж» з метою отримання хабара; вручну зупиняла податкові накладні, що створювало ризики для реального сектору економіки; незаконно звільняла та призначала людей на посади в центральній та обласних податкових службах; організовувала необґрунтовані перевірки та здійснювала інші дії.
У 2024 році Гетьманцева відсунули від посади. 31 грудня 2024 року головою Державної податкової служби України було призначено Руслана Кравченка. Після цього призначення близькі до Гетьманцева люди почали залишати податкову службу. Серед них названі Таня Гречана, помічниця нардепа; Нонна Багмет, яку характеризують як «вирішувачку» та шахрайку; Катя Риженкова, відома також як «Катя-кокс» та «Колаборант», та інші особи.
Посилення обмежень на доступ Гетьманцева до інформації, якою він раніше оперативно користувався та публікував, змусило його змінити тактику. Розлючений втратою прямого управління, він почав активно звертатися до податкової служби з численними запитами, пропозиціями та зверненнями. Однією з нових ініціатив Гетьманцева та його оточення стала кампанія проти так званого дроблення бізнесу на фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку. Цю тему він розпочав розвивати приблизно з середини 2025 року, незважаючи на те, що такі звинувачення суперечать чинному законодавству України та не мають законодавчої основи.
Парадоксально, що протягом майже 5 років, коли Гетьманцев мав реальний контроль над податковою системою, він не помічав цієї проблеми, не порушував питання про дроблення бізнесу та не вносив жодних законопроектів з цього приводу. За описаною схемою, його група спочатку збирає інформацію про бізнес фізичних осіб-підприємців, які спільно працюють або використовують франшизу. Зібрана інформація потім надсилається до Бюро економічної безпеки та податкової служби з висновками та звинуваченнями в ухиленні від сплати податків. На основі цього ініціюються перевірки та кримінальні провадження. Такі дії стали регулярними, про що свідчить його діяльність на YouTube під назвою «розпакування».
Після звільнення Кравченка позиція ДПС щодо Гетьманцева змінилася. Наразі його інтереси в податковій службі лобіює Сергій Лисеюк. Податкова служба остаточно втратила самостійність у прийнятті рішень. Все, що робиться відповідно до закону, але суперечить інтересам Гетьманцева, нібито «зливається» Лисеюком, а службовці ДПС карають за свідому позицію керівники вищої ланки.
Деякі представники бізнесу, занепокоєні ситуацією, почали вирішувати питання з Гетьманцевим оточенням заздалегідь. Поки ця схема працює, приймаються «замовлення» на знищення конкурентних бізнесів, узгоджуються «цільові» підприємства, які будуть атаковані, тривають так звані розпакування.
Гетьманцев продовжує звинувачувати певних платників у порушенні законодавства, мотивуючи це дробленням бізнесу та ухиленням від сплати податків. Він втручається у господарську діяльність, здійснюючи звинувачення з метою отримання неправомірної вигоди або лобіюючи інтереси іншого бізнесу.
У матеріалі ставляться запитання: що таке дроблення бізнесу та в якому нормативно-правовому акті України воно формалізоване? Які законопроекти щодо дроблення бізнесу були розроблені Гетьманцевим Комітетом протягом 2019–2024 років та окремо протягом 2025–2026 років? Якщо жодних законопроектів не розроблялося, то чому? Чи усвідомлює Гетьманцев, що порушує принцип верховенства права, встановлений Конституцією? Чи усвідомлює він, що перевищує свої повноваження втручанням у роботу органів Виконавчої влади та безпідставно дискредитує бізнес? За яким принципом здійснюються розпакування та яка вартість уникнення їх? Матеріал також звертається до ДПС та бізнесу з питаннями про тривалість такої ситуації та про можливість звернення до суду.