Звук повітряної тривоги став постійним супутником українців під час повномасштабної війни. У 2025 році сирена спрацьовувала щонайменше 19 033 рази, і від надійності цих систем залежить життя людей. Разом із зростанням загрози зросли й державні видатки на модернізацію систем оповіщення. Якщо у 2021 році на їх ремонт витратили 10 млн грн, то у 2022-му — 45 млн грн, у 2023-му — 63 млн грн, а у 2024-му — 150 млн грн. Найбільший стрибок відбувся у 2025 році, коли укладені контракти становили 528 млн грн. Такий різкий ріст пояснюється рішенням Кабінету міністрів про запуск плану модернізації систем оповіщення, який передбачає залучення центральних органів виконавчої влади, обласних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Аналіз закупівель у 2025 році показує тривожну картину. За даними публічного модуля аналітики BI Prozorro, оголошено закупівлі на модернізацію систем оповіщення із загальною очікуваною вартістю 1,4 млрд грн. Поточна сума укладених договорів становить 528 млн грн. Різниця виникла через те, що 42% конкурентних закупівель за очікуваною вартістю виявилися неуспішними або скасованими, ще 5% продовжуються. Крім того, 15% контрактів серед завершених процедур згодом розірвали, зокрема через втручання Держаудитслужби.
За сумою контрактів 90% закупівель проводилися через відкриті торгівлі з особливостями, решта 10% укладалися через прямі угоди. Найтривожніший показник — середня кількість учасників на успішні закупівлі становила лише 1,3, що свідчить про фактичну відсутність конкуренції на ринку.
Регіональний розподіл коштів виявив чітку закономірність. Найбільше фінансування отримала Київська область — 139 млн грн, на другому місці Черкаська область із 124 млн грн, на третьому — Миколаївська область з 89 млн грн. Далі йдуть Вінницька область з 51 млн грн та Чернівецька з 45 млн грн. Найменший обсяг закупівель зафіксували у Закарпатській області — близько 98 тис. грн.
Чотири з п'яти найбільших закупівель виконувала одна компанія — ТОВ «Укрзалізнична автоматика». Саме вона модернізує системи оповіщення у Київській області за 133 млн грн, у Черкаській — за 120 млн грн, у Миколаївській — за 86 млн грн та у Вінниці — за 49 млн грн. У Чернівецькій області контракт на 44 млн грн отримала інша компанія — ТОВ «Метеор АйТі». Примітно, що проектну документацію для Київської та Черкаської областей розробляло саме ТОВ «Укрзалізниця».
Термін реалізації проектів різниться залежно від регіону. У Київській області роботи планують завершити до 31 серпня 2026 року, у Черкаській та Чернівецькій — до кінця 2027 року, у Миколаївській — до 31 жовтня 2026 року, у Вінниці — до серпня 2027 року.
Особливу увагу привертає різниця у підходах до оприлюднення договорів. Київський замовник не опублікував договір, посилаючись на обґрунтування комісії Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Київської ОДА, яка віднесла його до інформації з обмеженим доступом через загрозу національній безпеці. У Черкаській області договір спочатку також не оприлюднили без пояснень, але згодом опублікували у складі змін. У Миколаївській та Чернівецькій областях, а також у Вінниці договори оприлюднили одразу.
ТОВ «Укрзалізнична автоматика» фактично домінує над ринком. Загальна вартість укладених контрактів з 2023 року становить 433 млн грн, з яких 7,1 млн грн припадає на розробку та коригування проектної документації. Крім того, з 2024 року компанія модернізує системи оповіщення у Кам'янській та Луцькій громадах. У 2025 році на ТОВ «Укрзалізничавтоматика» припадає 74% від загальної вартості всіх договорів на такі послуги.
Компанія зареєстрована у Києві та є дистриб'ютором польських систем оповіщення Digitex. ТОВ «Укрзалізнична автоматика» належить ТОВ «Нафтогазові технології», бенефіціаром якого вказано Олексія Колесника. Хоча фірму засновано ще 2010 року, активні тендерні успіхи розпочалися лише влітку 2023 року. До повномасштабної війни вона мала лише три публічні договори на загальну суму близько 16,5 тис. грн.
Різкий стрибок у розвитку бізнесу компанії відбувся у 2023 році, коли народний депутат із групи «Довіра» Сергій Шахов публічно почав просувати тему модернізації систем оповіщення. Наприкінці березня 2023 року НАБУ оголосило Шахова у розшук, звинувачуючи його у недостовірному декларуванні на понад 60 млн грн.
Журналісти hromadske опублікували розслідування, в якому припустили, що Шахов лобіював оновлення систем сповіщень в уряді, щоб просувати свою компанію, яка, до того ж, має російський слід. Вони показали листи депутата до прем'єр-міністра Денису Шмигаллю. Журналісти припустили, що Шахов просував компанію «Укрзалізниця», з якою міг бути пов'язаний його радник Микола Самбожук. За даними журналістів, Самбожук раніше мав подібний бізнес у Росії і у 2007 році отримав російський паспорт.
Ще у 2023 році аналітики Dozorro припускали, що «Укрзалізнична автоматика» може стати монополістом на ринку систем оповіщення в Україні, звертаючи увагу на те, що компанія не мала значної популярності серед замовників. Проте ситуація змінилася і прогнози справдилися.
Особливістю всіх тендерів, де переможцем стало ТОВ «Укрзалізниця», є те, що жодна закупівля не вдалася з першої спроби. Через втручання аудиторів замовники змушені були скасовувати закупівлі та переоголошувати їх. Держаудитслужба знаходила невідповідності як у тендерних документаціях, так і в пропозиціях учасників. Майже в кожній оголошеній закупівлі потенційні учасники ставили замовникам питання про дискримінаційні вимоги, часто згадуючи ТОВ «Укрзалізничавтоматика».
Аналіз тендерних документацій показав системне використання умов, які обмежують конкуренцію. Найчастіше на торги приходило ТОВ «Укрзалізничавтоматика», яке й ставало переможцем. Замовники застосовували комплекс вимог, які створювали значні бар'єри для участі, насамперед для середнього та малого бізнесу.
У тендерах Київської, Черкаської, Чернівецької та Миколаївської областей вимагали спеціального дозволу на роботу з державною таємницею. Окремим бар'єром стали жорсткі умови щодо еквівалентного обладнання у вінницького, київського та чернівецького замовника. Учасники мали довести, що їхнє альтернативне обладнання повністю відповідає проекту — фактично без права на помилку. Замовники додатково вимагали гарантійних листів чи інших документів, що робило умови надто складними. В результаті бізнес змушений пропонувати саме те обладнання, яке закладено в проекті, часто під конкретного виробника, щоб уникнути ризику відхилення. Це значно звужує конкуренцію.
Серед надмірних вимог — обов'язкова наявність одразу семи сертифікатів ISO або ДСТУ, у тому числі достатньо специфічних стандартів типу ISO 50001 (енергоменеджмент) або ISO 41001 (фасилит-менеджмент). Таку вимогу застосовували замовники у Вінниці, Києві, Черкасах та Миколаєві. Частина цих стандартів не має прямого зв'язку з монтажем технічних систем і виглядає як додатковий фільтр, який відсікає потенційних учасників без значних ресурсів.
Подібні вимоги повторювалися у тендерній документації кількох областей, зокрема Київської, Черкаської, Миколаївської та Чернівецької. Це може свідчити про використання таких підходів для централізованої підготовки тендерної документації. На можливу централізовану підготовку документів можуть вказуватися метадані тендерних файлів. Зокрема, у документах із Київської, Черкаської та Миколаївської областей власником файлів зазначено ThinkPad, що може свідчити про використання одного шаблону або підготовку частини документації за межами конкретних регіональних організаторів.
Траплялися й інші потенційно дискримінаційні умови. Наприклад, чернівецький замовник вимагав акту обов'язкового відвідування об'єкта за підписом замовника. Без такого підпису подати пропозицію практично неможливо. У Вінниці замовник вимагав авторизаційних листів від виробника обладнання Digitex. Така умова фактично ставить учасника у залежність від третьої сторони — виробника або офіційного представника.
Замовник також просив підтвердити, що вимірювальні прилади — мегомметр, вимірювач опору заземлення та багатофункціональний електровимірювальний пристрій — справні та перевірені. Для цього просив свідоцтва про повірку від уповноважених організацій, наприклад, ДП «Укрметртестстандарт». Крім того, компанії мали показати, що мають право робити такі вимірювання через сертифікат визнання вимірювальних можливостей із додатками. Хоча такі документи можуть бути необхідні на етапі виконання робіт, їх вимога на етапі подання пропозиції надмірна і звужує коло потенційних учасників.
Минулого року «Укрзалізниця» намагалася зайти на ринок Житомирської області, але безуспішно. Замовник відхилив її пропозицію через неточності у документах про ресурси. Аналітики перевірили тендер і не виявили явних дискримінаційних вимог, за винятком вимоги щодо наявності спеціального дозволу на роботу з державною таємницею.
Наразі триває масштабний тендер з оновлення системи оповіщення у Кременчуці. Договір на 61 млн грн департамент із цивільного захисту та оборонної роботи Кременчуцької міської ради планує підписати з ТОВ «Компас Інженіринг», хоча інший учасник пропонував виконати роботи дешевше. Його пропозиція була відхилена правомірно, оскільки не відповідала технічним вимогам тендерної документації. Аналіз цієї тендерної документації не виявив дискримінаційних умов.
Загалом аналіз показує тривожну тенденцію: ринок модернізації систем оповіщення фактично концентрується навколо однієї компанії — ТОВ «Укрзалізниця». Ще 2023 року журналісти звертали увагу на ризик формування такого сценарію, і зараз він, схоже, справджується. Одним із чинників, що може цьому сприяти, є підходи до формування тендерної документації. Замовники часто прописували складні та специфічні вимоги — від великої кількості сертифікатів до жорстких обмежень щодо еквівалентного обладнання та додаткових документів. Важливо, що подібні підходи повторюються в різних регіонах.
У результаті конкуренція виглядає радше формальною: альтернативні постачальники майже не мають шансів, а переможця часто передбачають. Ситуацію ускладнює й те, що ця компанія нерідко бере участь у розробці проектів, якими потім виконуються роботи. Спроба зв'язатися з керівником ТОВ «Укрзалізниця» для отримання коментаря щодо ситуації не увінчалася успіхом.
Все це разом змушує ставити незручне, але логічне питання: чи маємо ми справу з ринком, який сам по собі сконцентрувався навколо сильного гравця, або з системою, де умови підлаштовуються під конкретну компанію.