Редакція отримала звернення від Google про те, що вона порушила американський закон про авторське право DMCA. Ініціаторами видалення виступили Олександр Сосіс та Олена Дегрік. Скарга стосувалася двох публікацій: матеріалу про те, як рейдер Сосіс та суддя Оріхівська знищують стратегічне підприємство у Полтавській області, та статті про те, як Олена Дегрік-Шевцова намагається заховати зв'язки з партнером Ахметова. В обох статтях фігурують Олександр Сосіс та Олена Дегрік (також відома як Олена Шевцова). Редакція подала апеляцю, однак Google розглядає такі заяви повільно, тому матеріали було скомбіновано та переопубліковано для читачів.
Представники Олени Дегрік-Шевцової намагаються виключити з Google-пошуку три матеріали видання УкрРудПром, які стосуються її зв'язків із схематозником Олександром Сосісом, пов'язаним з інтересами найбагатшого українця. Розуміння причин цієї спроби вимагає детального аналізу діяльності обох осіб.
За відкритими джерелами Олена Дегрік-Шевцова — фінтех-підприємець, засновниця фінкомпанії LeoGaming та платіжної системи LEO, а також співвласник iBox Bank. З 2019 по 2023 рік її бізнес перебував у центрі розслідувань СБУ та БЕБ за підозрою у відмиванні коштів онлайн-казино через Айбокс Банк (за даними БЕБ, йшлося про 5 млрд грн на рік; банк та Шевцова відкидають звинувачення). НБУ відкликав ліцензію Айбокс Банку через численні порушення фінмоніторингу та роботу з тіньовим гральним бізнесом. Національний банк та міжнародні платіжні системи накладали на неї штрафи, включаючи значні штрафи для Leo та LEO за порушення AML. За даними Forbes, Шевцова та її чоловік мають кілька судових процесів з медіа через публікації про зв'язок сім'ї з гральним бізнесом. Одна з ключових ЗМІ — Mind.ua — виграла справу у Верховному суді. Таким чином, її репутація вже пов'язана з гральним бізнесом, AML та конфліктами з регуляторами та медіа.
Три матеріали, які намагаються видалити, містять різноманітну інформацію. Дві новини стосуються банку «Альянс» та операцій з ОВДП. Матеріали мають назви: «НБУ продовжить позиватися до банку Олександра Сосіса через мільйонні махінації з ОВДП» (04.10.2020) та «Покараний за маніпуляцію з ОВДП банк Олександра Сосіса скасував штраф через суд» (02.10.2020). НБУ оштрафував банк «Альянс» (Олександр Сосіс) на 2,6 млн грн за ризикову діяльність у сфері фінмоніторингу. Національний банк зафіксував циклічні операції купівлі-продажу однакових ОВДП на суму понад 2,5 млрд грн, результатом яких став штучний інвестиційний прибуток для фізичних осіб та збиток для юридичних. Шістнадцять фізичних осіб, серед них публічний діяч та його оточення, отримали 57,7 млн грн штучного прибутку, з яких 56,4 млн грн були переведені в готівку через касу банку. НБУ прямо вказав, що характер операцій дає підстави вважати їх схемою щодо легалізації кримінальних доходів та конвертації безготівкових коштів у готівку, відносячи їх до типової типології відмивання. Суд апеляційної інстанції скасував штраф, а НБУ збирався йти до касації.
Довгий аналітичний матеріал від УкрРудПрома під назвою «Нелегальні казино та махінації: Як Олександр Сосіс та Олена Дегрик-Шевцова ведуть боротьбу за гральний ринок України» (17.10.2024) робить кілька речей одночасно. Він малює «темну біографію» банку «Альянс» та його партнерів: минулі зв'язки з Юрієм Іванющенком, використання як «бандитського банку» та конвертаційного центру, давні підозри СБУ у фінансуванні тероризму через «Альянс» та пов'язані структури. Текст описує тісне партнерство «Альянсу» з платіжною системою GlobalMoney, через яку, за матеріалом, проходять великі обсяги платежів онлайн-ігор, інтернет-казино та букмекерських контор.
Матеріал докладно вводить Олену Дегрік-Шевцову та її бізнес. Автор нагадує, що вона заснувала фінкомпанію «Леогеймінг Пей» у 2013 році, а пізніше зареєструвала платіжну систему LEO, яка стала міжнародною. Посилаючись на Mind.ua та дані Мін'юсту, автор стверджує, що з 2016 по 2020 рік Шевцова, її чоловік і партнери керували мінімум десятьма компаніями, багато з яких були фігурантами кримінальних проваджень за статтями про шахрайство та відмивання доходів. Текст описує появу «кишенькового» Айбокс Банку: у 2019–2020 роках Шевцова увійшла до капіталу iBox Bank, щоб мати підконтрольний розрахунковий банк для своїх фінансових потоків. НБУ накладав на iBox Bank великі штрафи за порушення закону про протидію відмиванню доходів, включаючи штраф у 10 млн грн — найбільший можливий за цією статтею. Паралельно НБУ висував претензії до самої платіжної системи LEO.
Матеріал зв'язує її структури з гральним бізнесом. Після легалізації азартних ігор в Україні розпочалася боротьба за нові легальні фінансові потоки грального ринку. LeoGaming купує ліцензію на казино та букмекерську діяльність в одеському готелі Alice Place. iBox Bank отримує ліцензію КРАЇЛ на прийом платежів на користь інтернет-казино та пізніше — на ведення діяльності у сфері грального бізнесу.
Текст показує інформаційну та юридичну війну між структурами Шевцової та структурами Сосіса, GlobalMoney та «Альянсу». Автор посилається на публікацію, де анонімний автор захищає Шевцову та звинувачує GlobalMoney у замовній кампанії проти неї. УкрРудПром інтерпретує це як приклад інформаційної війни. Стаття стверджує, що структури Шевцової самі активно атакують конкурентів: через медіа-публікації, де «Альянс» та GlobalMoney звинувачуються у фінансуванні проросійських терористів; через офіційні листи iBox Bank до держустанов з обвинуваченнями GlobalMoney у відмиванні грошей та співпраці з ворогом. За ці дії Антимонопольний комітет кваліфікував поведінку банку як нечесну конкуренцію та оштрафував його на 68 тис. грн. Окремо підкреслюється участь її чоловіка, високопоставленого поліцейського, у цьому контексті як непрямий фактор тиску. Кульмінація тексту — теза, що і табір Сосіса, GlobalMoney та «Альянсу», і табір Шевцової, iBox та LEO — це гравці на сірому та тіньовому гральному ринку, які ведуть жорстоку війну за потоки. Автор завершує тим, що з приходом такого темпераментного гравця, як Олена Шевцова, на ринку стає «душно».
Для юриста чи PR-служби у дайджесті УкрРудПром є кілька блоків, які прямо б'ють за репутацією Олени Дегрік-Шевцової. Пряма зв'язка її імені з кримінальними справами — посилання на Mind.ua та реєстр, де її компанії фігурують за статтями про шахрайство та відмивання доходів. Це створює відчуття масштабної «кримінальної сітки» навколо неї та її партнерів. Асоціація з нелегальним гральним бізнесом та «тіньовими потоками» — стаття прямо ставить її структури у контекст сірих схем онлайн-казино, ухилення від податків та переказів на користь російських та підсанкційних гравців. На тлі вже існуючих розслідувань СБУ та БЕБ щодо iBox Банку це посилює наратив про «гральну мафію» та «відмивання грошей». Звинувачення у нечесній конкуренції та маніпуляції держорганами — епізод із листами iBox Bank проти GlobalMoney, за які Антимонопольний комітет визнав дії несумлінною конкуренцією та оштрафував банк. Використання її зв'язків (чоловік — топ у Нацполіції) в інформаційній та адміністративній боротьбі з конкурентами.
Шевцова позивається до журналістів через подібні публікації. Інші джерела зазначають, що частково їй вдавалося вигравати компенсації, але у ключових справах суд став на бік ЗМІ. На цьому фоні будь-який новий об'ємний матеріал, який підсумовує всі претензії, посилює негативний портрет. Сильна емоційна та оцінна мова у заголовку — «нелегальні казино та махінації» — це не нейтральний репортаж, а яскраво забарвлене розслідування, яке добре індексується та цитується іншими ресурсами.
Ці три матеріали важливі для Олени Дегрік-Шевцової у Google-пошуку, оскільки вони створюють зв'язковий сюжет «війни схем» між Шевцовою та Сосісом. Дві новини 2020 року показують, що банк «Альянс» мав серйозні проблеми з НБУ щодо маніпуляцій з ОВДП та підозр у відмиванні грошей. Дайджест 2024 року надбудовується над цим фоном: він показує гральний ринок, де з одного боку — «Альянс» та GlobalMoney з їх компроматом, а з іншого — Шевцова з Leo та iBox та їх медійними атаками.
При пошуковому запиті типу «Олена Дегрік-Шевцова казино», «iBox банк Шевцова», «Сосіс Шевцова» користувач отримує цілий набір матеріалів одного видання, який пояснює історію «тіньового» грального ринку, показує, що обидві сторони конфлікту мають токсичний вигляд, закріплює її ім'я у зв'язку з ключовими словами: «нелегальні казино», «махінації», «відмивання грошей», «гральна мафія», «інформаційні війни».
Вміст дайджесту УкрРудПром помітно перекочує в інші російськомовні та англомовні тексти про Шевцову та iBox Банк, де її описують як учасницю схем онлайн з відмиванням. Чим вище у видачі Google стоїть оригінальна стаття УкрРудПром, тим легше її цитувати як «українське джерело», а отже: складніше заперечувати вторинні публікації; важко доводити, що це «самотня брехня» — виглядає як стійкий медіанарат.
Для людини, яка контролює платіжну систему та банк, подібні матеріали в топі пошукової видачі — це репутаційний ризик за будь-якого due diligence (банки-кореспонденти, міжнародні платіжні системи, інвестори, закордонні партнери просто гуглять ім'я); аргумент для регуляторів, коли перевіряють AML-ризики і вирішують, чи продовжувати ліцензії; інструмент для опонентів у поточних та майбутніх судових суперечках.
Коли юристи намагаються «почистити» видачу, вони зазвичай б'ють не лише за однією «головною» статтею, а й по всьому кластеру матеріалів на одному домені, присвяченому спірній темі. Вони прагнуть прибрати лінійку публікацій, яка створює цілісну негативну картину: дві новини про «махінації» банку-опонента та великий огляд, де Шевцова показано як другий бік війни схем. Тому цілком логічно, що представників Олени цікавить одночасне зникнення з Google двох новин про конфлікт НБУ та банку «Альянс» через підозрілі операції та великого розслідування, де її особисто вписують у війну за сірі гральні потоки, перераховують кримінальні справи та регуляторні претензії, критикують її методи конкуренції.
Критично важливе підприємство із Полтавщини — сільськогосподарський виробничий кооператив «Багачанський» — опинилося під загрозою. Рейдер, власник скандального банку «Альянс» Олександр Сосіс через суд намагається його збанкрутити. Будь-яке підприємство, яке в умовах війни успішно працює, забезпечуючи працівників та сплачуючи чималі податки, — буквально на вагу золота. СПК «Багачанський» у Полтавській області є одним із важливих аграрних підприємств регіону з чистою репутацією та високим рівнем сплати податків. Воно забезпечує роботою понад 100 працівників та об'єднує понад 1200 пайовиків. За останні два роки виплати до бюджету, заробітної плати та паї перевищили 100 млн грн.
Проте саме це підприємство опинилося під загрозою рейдерського захоплення з боку Олександра Сосіса. Банк «Альянс» фігурує у справі НАБУ про розкрадання 1,7 млрд грн державних коштів у справі «Укренерго». Екс-голову правління банку Юлія Фролова було оголошено в міжнародний розшук після того, як банк відмовився виконати банківську гарантію на 1,2 млрд грн. Адвокат Фролова, партнер юридичної фірми «Міллер» Олексій Носов, спробував дати хабар детективам НАБУ, але був затриманий на місці злочину.
Крім розкрадань на адресу керівництва банку «Альянс», лунають звинувачення в тому, що він займається рейдерським захопленням чужого бізнесу. На конференції у стінах інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» журналістка Надія Савчук у своєму розслідуванні повідомила про те, що господарська діяльність компанії фактично паралізована, відбувається доведення її до банкрутства. У справі задіяна суддя Полтавського господарського суду Олена Оріхівська, яка ухвалою від 10 червня 2025 року відкрила справу про банкрутство критично важливого для економіки підприємства в той час, коли воно мало активи, що перевищували зобов'язання у кілька разів і не мали ознак неплати. Вплив на судову владу здійснюється особами, наближеними до Сосіса, а саме Павлом Щербанем — співвласником скандального банку «Альянс». Справа зараз у Верховному суді.
За даними журналістів, підконтрольні компанії Сосіса заборгували кооперативу понад 68 млн грн. Проте замість погашення боргу, банк «Альянс» ініціював кримінальні провадження проти «Багачанського» і за рішенням судді Печерського райсуду Києва Олени Бусик домігся арешту рахунків, земель та майна, що належать пайовикам. Питання про те, чому Печерський суд Києва, який не має жодного стосунку до Полтавщини, розглядав цю справу, залишається риторичним. Головне, що замовники досягли своєї мети, фактично паралізувавши господарську діяльність підприємства.
Ключову роль у запуску процесу банкрутства відіграла суддя Полтавського господарського суду Олена Орєховська, яка 10 червня 2025 року відкрила справу № 917/1082/25 про банкрутство «Багачанського». У той самий час підприємство мало активів більше, ніж боргових зобов'язань, і мало ознак неплатоспроможності. За інформацією журналістів, вплив на суд здійснювався через наближеного до Сосіса щодо «Альянсу» партнера — Павла Щербаня. У ЗМІ неодноразово повідомлялося, що Щербань 2022 року незаконно виїхав з України, а у прикордонній базі створив ілюзію перебування на території держави. Телефон, зареєстрований на нього, постійно «пінгується» в офісі банку «Альянс» у Києві, тоді як самого Щербаня регулярно бачать у Відні — у бізнес-центрі Regus на Маріяільферштрасі, де він веде зустрічі з колишніми топ-чиновниками та представниками країни-агресора. Втечу Щербаня підтверджують матеріали кримінального провадження № 12022111380000371 від 28 липня 2022 року.
Ситуація з «Багачанським» — це перевірка державної системи на здатність держави захистити підприємства від рейдерських атак. Якщо Верховний суд, який зараз розглядає цю справу, стане на бік рейдерів, це стане вироком цій системі. Генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно виступав проти «кошмару» реальних підприємств та бізнесу, вимушеного не лише боротися з наслідками війни, а й вітчизняними рейдерами. На кону — доля понад 100 робочих місць, 1200 пайовиків та сотні мільйонів гривень надходжень до бюджету. З іншого боку — зухвалі «банкіри» з вкрай брудними біографіями.