Останнім часом у медіапросторі активно обговорюються скандали, пов'язані з невеликим банком «Альянс». Найбільш резонансний із них стосується хабара, який адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов мав передати від імені банку детективам НАБУ та прокурорам САП у справі про завдання шкоди «Укренерго». Крім того, медіа повідомляли про численні штрафи від Національного банку за порушення правил фінмоніторингу, невиконання зобов'язань щодо гарантій перед державними компаніями та подання недостовірної фінансової звітності. Попри ці проблеми, банк продовжує функціонувати. Паралельно з цим спостерігається цілеспрямована кампанія з видалення критичних публікацій з Інтернету, активне заперечення причетності до сумнівних схем та спроби переформатування пошукової видачі.
Причина стійкості «Альянсу» на ринку, за припущеннями, може крватися у наявності впливового покровителя — заступника глави Офісу Президента Ростислава Шурми. Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем, головою наглядової ради банку, Шурма, як вважається, може відбивати претензії Національного банку та забезпечувати протекцію перед правоохоронними органами.
Формально, згідно з Єдиним реєстром підприємств та організацій та даними про кінцевих бенефіціарних власників, поданими до Національного банку, головним акціонером банку «Альянс» є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії «АСКА» Ріната Ахметова. Однак на ринку давно відомо, що справжні важливі рішення у банку приймає голова наглядової ради 40-річний Павло Павлович Щербань.
Щербань має близько 18 років досвіду у банківському секторі. Він розпочинав старшим економістом сектору кредитування фізичних осіб у відділенні «Промінвестбанку» у Кременчуці. Згодом обіймав посаду начальника сектору дилінгових операцій у схемному банку «Володимирський». Після кризи 2008-2009 років Щербань очолив управління дилінгових операцій у КБ «Південкомбанк», пов'язаному з другом Віктора Януковича-молодшого автогонками Русланом Циплаковим. Після Революції гідності, коли «Південкомбанк» припинив діяльність, Щербань став начальником відділу міжбанківських операцій у банку «Апекс», а потім працював начальником казначейства у банку «Стандарт». На початку 2016 року він вперше з'явився у банку «Альянс» як дилер казначейства, але незабаром перейшов до «Таскомбанку» Сергія Тігіпка на посаду заступника начальника казначейства. З середини 2018 року Щербань постійно пов'язаний з «Альянсом» — спочатку як заступник голови та виконуючий обов'язки голови правління, а з серпня 2021 року як голова наглядової ради. Крім того, Щербань є великим акціонером банку: у липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи, угода мала завершитися протягом кількох тижнів після проведення емісії.
Джерела на банківському ринку переконані, що незважаючи на формальну наявність у Олександра Сосіса мажоритарного пакету акцій, реальні рішення у структурі приймає саме Павло Щербань. Він також виступає фактичним «політичним дахом», який захищає установу як від численних претензій регулятора, так і від потенційного інтересу правоохоронних органів до діяльності «Альянсу», зокрема пов'язаної з обслуговуванням значної частини грального бізнесу, включаючи не завжди легальні операції.
Щербаню впевненість у своєму становищі додає близькість із заступником глави Офісу Президента Ростиславом Шурмою. За припущеннями, вони познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Саме Шурма, як вважається, гарантує фактичну недоторканність банку «Альянс» в умовах, коли інші фінансові установи давно були б виведені з ринку. Невиконання умов щодо гарантій, хронічне ігнорування нормативів Національного банку, особливо щодо рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали та штрафи за порушення правил фінмоніторингу — усі ці фактори давно мали б спричинити введення тимчасової адміністрації. Однак цей бізнес для своїх якось тримається разом. За словами учасників ринку, «Альянс» може функціонувати як базовий схемний банк для тіньових потоків, подібно до того, як колись функціонував державний Укргазбанк. На відміну від державної установи, яку очистили від корупціонерів та повернули до нормальної роботи, в «Альянсі» це зробити нема кому.
Поза банківськими інтересами Щербань має диверсифіковану портфель активів, у яких, як припускається, задіяний Ростислав Шурма. По-перше, це газодобувна компанія «Віва Експлорейшн», якою Павло Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму IF Exploration Company Limited. Компанія має ліцензію на геологічне вивчення, включаючи дослідно-промислову розробку з подальшим видобутком нафти, природного газу та конденсату на Старомизунській площі Івано-Франківської області терміном дії до 2033 року. До початку повномасштабного вторгнення планувалося відновлювати старі свердловини для видобутку нафти та газу, однак пошуки багатих покладів не увінчалися успіхом. За даними фінансової звітності в системі YouControl, компанія демонструє глибокі збитки — близько одного мільйона доларів на кінець 2023 року. Незрозуміло, чому компанія продовжує вкладати кошти, однак припускається, що реальним інвестором є не Щербань, а його кум Ростислав Шурма.
Другий цікавий актив — нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ «Альянс Елеватор»). Незважаючи на відносно невеликі розміри та потребу в реконструкції, Павло Щербань та Ростислав Шурма розглядають цей бізнес як стартову точку для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої сільськогосподарської продукції постійно зростає.
Значний кластер компаній, у які інвестував Щербань, пов'язаний із ІТ-бізнесом. За прикладом засновників «Монобанку», Щербань, очевидно, намагається створити багатопрофільну ІТ-команду для обслуговування різних сфер. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, однак надають послуги й торговим мережам. Йдеться про ТОВ «Альянс Діджитал» (ІТ-фахівці банку, виведені на окрему фірму), ТОВ «Асідс», ТОВ «АПЛ» та ТОВ «Мотвел» (розробки для банківського сектора), де Павло Щербань задіяний як самостійно, так і з партнерами-айтішниками. Для досвідченого інвестора та державного діяча, як Ростислав Шурма, високотехнологічний кластер може видатися гарною інвестицією та історією успіху. Його інтерес до цифровізації економічних процесів добре відомий, як і його постійне прагнення впливати на цифрову трансформацію. Таким чином, гурт Щербаня може слугувати стартом для створення власного цифрового потенціалу.
Щербань та Шурма, очевидно, ще не визначилися з кількома іншими напрямками. Наприклад, ТОВ «Табакос Трейд» (яке має займатися торгівлею металобрухтом) та ТОВ «Навіум Нафта» (на яке буде покладено імпорт та торгівлю нафтопродуктами всередині країни) поки що залишаються неактивними.
Уся ця різнобічність у бізнес-інтересах не відповідає функціоналу голови наглядової ради банку, який переживає складні часи. Це свідчить про те, що або «Альянс» для Щербаня не є пріоритетом, або інвестиції в усі ці різноманітні бізнеси являють собою чистий венчур — портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на прийняття рішень, а отримує пасивний дохід, пропорційний своїй частці. Щодо Ростислава Юрійовича, то джерела стверджують, що навколо нього утворилося багато конфліктних точок, які можуть стати темами для подальших журналістських розслідувань та новими справами для правоохоронних органів.