Київський районний суд міста Харкова 31 березня 2026 року винесла вирок у справі про замах на життя. Колегія суддів у складі голови Світлани Демченко, суддів Яни Губської та Світлани Колесник визнала винним 41-річного Михайла Козлова у умисному знищенні та ушкодженні майна за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України та у посяганні на життя підполковника Національної поліції за статтею 348 КК України. Суд призначив йому 14 років позбавлення волі. Голова колегії Світлана Демченко у своїй окремій думці висловила позицію про наявність підстав для виправдання обвинуваченого за статтею про вбивство.
Предметом розгляду став напад, скоєний на початку 2019 року на Олексія Логвиненка, тодішнього начальника одного з відділів Департаменту карного розшуку регіону. 16 січня 2019 року на світанку Логвиненко вийшов із дому, щоб перед поїздкою на службу вигуляти собаку. На подвір'ї багатоповерхівки його атакували нападники із закритими обличчями. Один із них, якого потерпілий охрестив «потворою», одразу ж напав на правоохоронця, нокаутувавши його ударом кулака по голові.
Коли Логвиненко прийшов до тями і спробував наздогнати кривдника, той витяг травматичний револьвер і зробив кілька пострілів. Поранений поліцейський знепритомнів і впав на землю. Обидва нападники почали добивати жертву ногами, а потім скрилися з місця подій на автомобілі.
Незважаючи на заявлені окремими посадовими особами твердження про встановлення замовника нападу, офіційна підозра у причетності до злочину була висунута лише Михайлу Козлову у травні 2022 року як виконавцю. На той момент Козлов уже майже рік утримувався під вартою за докорами щодо причетності до інших кримінальних епізодів.
Йшлося про здійснення підпалів двох автомобілів харківського підприємця Сергія Завгороднього та посягання на життя оперативника регіонального управління стратегічних розслідувань Нацполіції Сергія Ковальчука. У капот автомобіля Ковальчука карні злочинці встромили сокиру. У липні 2020 року йому надійшло повідомлення з завуальованими погрозами: «Доброго вечора! Скоро побачимося)) для тебе ця зустріч буде незабутньою! Міцно обіймаю)))».
Наприкінці липня 2021 року силовики висунули підозру Михайлу Козлову та двом його спільникам — Олександру Ніношвілі та Сергію Рябчуну, відомим у кримінальних колах Харківщини. Під час розгляду об'єднаного провадження всі троє відкидали висунуті проти них звинувачення. Однак суд одноголосно дійшов висновку про доведеність їхньої вини у підпалах автомобілів Завгороднього. Козлову, Ніношвілі та Рябчуну присудили відповідно 5, 4 та 4 роки позбавлення волі за цими епізодами.
Суд виправдав Козлова щодо обвинувачень у намірах скоєння вбивства Ковальчука. Також закрив через закінчення термінів давності епізод із пошкодженням машини УСРівця сокирою.
Найбільш інтригуючим моментом справи виявилася історія замаху на Логвиненка. Потерпілий заявив, що впізнав Козлова «за формою та кольором очей, поглядом» як одного зі своїх кривдників під час подій 16 січня 2019 року. Проте Логвиненко повідомив, що раніше щонайменше двічі вже зустрічався з Козловим у службових цілях. Червоною лінією їхніх контактів виступала особа 43-річного ватажка організованого злочинного угруповання «Залютинські» Леоніда Митрова, відомого під прізвиськом «Мітруша».
Олексій Логвиненко стверджував, що саме з метою викриття «Мітруші» він особисто встановив контакти з Козловим приблизно у 2015-2016 роках. У травні 2018 року під час обшуку у Козлова з'ясувалося, що той після звільнення із СІЗО потрапив під вплив угруповання, яке очолював Митров.
Колеги потерпілого у своїх свідченнях додали деталей. Співробітники Управління карного розшуку Нацполіції Харківщини нагадали, що протягом 2017-2019 років активно документували діяльність двох потужних організованих злочинних угруповань регіону, які спеціалізувалися на майнових злочинах та незаконному заволодінні транспортними засобами. Ватажки цих банд активно залучали Козлова як представника «силового крила», одночасно передаючи правоохоронцям пропозиції «договоритися», а згодом — прямі погрози. Йшлося про Леоніда Митрова та іншого відомого на Харківщині кримінального авторитету Вадима Ізотова, відомого під прізвиськом «Ізот».
«Мітруша» невдовзі після замаху на Логвиненка був оголошений у розшук за ініціативою карного розшуку. Однак офіційні претензії щодо причетності авторитету до замовлення спроби вбивства правоохоронця Леоніду Валерійовичу не були висунуті й досі.
Щодо «Ізота», його розшуковий профайл також був актуалізований харківськими правоохоронцями невдовзі після інциденту 16 січня 2019 року. Під час затримання у Сумах восени 2020 року у речах Вадима Борисовича виявили фотографію трьох оперативників УКР Харківщини, включаючи Олексія Логвиненка. Більше того, вже за ґратами Ізотов нібито заявив правоохоронцям, що «ви отримали це за роботу!» у контексті історії зі спроби ліквідації підполковника поліції.
Однак, як і Митрову, Ізотову не були офіційно висунуті претензії щодо причетності до подій 16 січня 2019 року. У листопаді 2021 року авторитету вдалося звільнитися на свободу під заставу. Проте невдовзі після початку широкомасштабного військового вторгнення армії РФ на територію України Вадим Борисович зник із радарів у районі Дергачів.
Згодом у мережі з'явилася інформація про те, що нібито трапилося з «Ізотом» 22 березня 2022 року на виїзді з Харкова. За цією версією, неподалік одного з блокпостів кримінального авторитета викрали, ймовірно, катували та поранювали, а потім показово спалили його автомобіль. Зазначалося, що ймовірно причетними до «взяття в полон» Ізотова та його подальшого транспортування могли виступати працівники Управління карного розшуку Нацполіції. На початку 2023 року профайл кримінального авторитету розміщено у базі даних зниклих громадян на сайті МВС.