Під час повномасштабної російської агресії частина українських державних посадовців активно придбавала нерухомість за межами країни. Перший резонансний випадок виявила «Українська правда» на початку квітня 2025 року: дружина народного депутата від партії «Слуга народу» Юрія Корявченкова (відомого як «Юзик» з гумористичного колективу «Квартал 95») придбала квартиру в Іспанії площею 91 квадратний метр вартістю понад 6,5 млн грн 10 січня 2025 року. Депутат задекларував цю нерухомість лише після публікації журналістів, що спонукало до ширшого розслідування.
Единий випадок виявився лише початком. Редакція провела комплексний аналіз понад 51 тисячі декларацій топ-чиновників, поданих у 2025 році. До вибірки увійшли судді, прокурори, поліцейські, народні депутати, митники та державні службовці категорій А та Б. Дослідження охоплювало період з лютого 2022 року і шукало всіх, хто особисто або через членів сім'ї придбав закордонну нерухомість. У вибірку не включали орендарів та осіб, які користувалися житлом без права власності — лише реальних власників.
Результати виявилися масштабними. Принаймні 83 чиновники задекларували 108 об'єктів закордонної нерухомості, придбаних після початку великої війни. Ці об'єкти розташовані у 20 країнах світу і представлені квартирами, будинками та земельними ділянками. Більшість посадовців оформили майно на членів сім'ї — дружин, чоловіків чи дітей — і прозвітували перед Національним агентством з питань запобігання корупції. Деякі чиновники задекларували нерухомість лише після того, як про їхні покупки написали журналісти, як це сталося з Корявченковим. Серед 108 об'єктів 25 були придбані вже у 2025 році.
Серед найбільш показових прикладів — суддя Дергачівського районного суду Харківської області Олександра Пруднікова, яка задекларувала нерухомість максимально далеко від України. У вересні 2025 року її дочка придбала квартиру в Іспанії площею 104 квадратні метри. Оціночну вартість у декларації не вказали. Суддя Дніпровського районного суду з донецькою пропискою Ольга Луньова задекларувала дві покупки у різних країнах: квартири у Туреччині та Франції, причому французька нерухомість коштувала понад 10 млн грн.
Прокурори також активно інвестували у закордонну нерухомість. Перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури Іван Тарасов задекларував квартиру в Австрії площею 67 квадратних метрів, яку його дружина придбала у березні 2025 року. Оціночна вартість цієї нерухомості становила майже 12 млн грн, або понад 280 тисяч доларів. Для порівняння: середня офіційна зарплата прокурора в Україні складає близько 65 тисяч гривень на місяць. Щоб накопити кошти на цю квартиру, відкладаючи всю зарплату без винятку, знадобилося б понад п'ятнадцять років. Інша прокурор — Тетяна Трачук з Вінниці — у лютому 2025 року купила квартиру у Польщі площею 27 квадратних метрів за власні кошти.
Показові приклади легко знайти й серед чиновників, які працюють на охороні державного кордону. Заступник начальника відділу Львівської митниці Петро Паробок ще в 2022 році, в перші місяці великої війни, придбав об'єкт нерухомості в Іспанії площею 123 квадратні метри. Оціночну вартість у декларації не вказано. Його колега Олег Мельник, заступник директора департаменту Державної митної служби, у 2023 році купив квартиру в Болгарії площею 63 квадратні метри майже за 1,8 млн грн. Таким чином, митники, чия робота полягає у контролюванні того, що перетинає кордон, самі активно переводять гроші за його межі.
Розподіл 108 об'єктів за посадами показує чітку закономірність. Абсолютним лідером є судді — 41 із 108 об'єктів належать служителям правосуддя або членам їхніх сімей. Це означає, що майже кожен другий об'єкт у вибірці пов'язаний із судовою системою. Найяскравіші приклади — суддя Зіневич із будинком у США вартістю 27 млн грн та суддя Дупляк із будинком у США вартістю 13 млн грн. Обидві судді працюють в одному Господарському суді міста Києва.
Географічний розподіл закордонної нерухомості також показує певні тенденції. Першу позицію займає Болгарія з 28 об'єктами, другу — Іспанія з 16 об'єктами, третю — Польща з 14 об'єктами. Болгарія популярна серед українських чиновників через відносно низькі ціни на нерухомість та близькість до українського кордону. Іспанія традиційно вибирається тими, хто розглядає можливість постійного проживання за кордоном. У списку також присутні Туреччина з 11 об'єктами, США з 7 об'єктами та Румунія з 8 об'єктами.
Однак 108 задекларованих об'єктів — це лише те, що топ-чиновники добровільно внесли до реєстрів НАЗК. Скільки закордонної нерухомості залишилося поза офіційними реєстрами, залишається невідомим. Декларування покладається на чесність декларантів, але НАЗК не проводить активну перевірку: Україна не отримує автоматично дані про власників нерухомості з реєстрів інших країн. Реальний масштаб придбань топ-чиновниками закордонної нерухомості став би відомим лише у разі, якби слідчі зіставили українські декларації з іноземними реєстрами нерухомості. Однак після низки корупційних скандалів у самому НАЗК надії на такий прорив залишаються мінімальними.
Отримання коштів для придбання закордонної нерухомості пов'язане з питанням валютного контролю. Після введення воєнного стану в 2022 році в Україні діє базове правило: трансграничні валютні перекази для фізичних осіб суттєво обмежені постановою Національного банку України, і банки загалом не можуть здійснювати такі платежі. Однак існує низка винятків, які не є поодинокими і якими фактично користуються декларанти.
По-перше, дозволено розрахунки платіжними картками, часто з лімітами чи через валютні рахунки, що теоретично дозволяє оплачувати нерухомість частинами. По-друге, діє режим вивезення готівки: до 10 тисяч євро можна вивезти без декларування, а більші суми — з підтвердженням походження коштів. По-третє, використовуються юридично допустимі винятки та послаблення, пов'язані з навчанням, лікуванням, утриманням сім'ї, окремими інвестиційними чи борговими операціями, які з 2023 року частково розширювалися. Крім того, придбання нерухомості може фінансуватися коштами, які вже перебували за кордоном до 2022 року.
Таким чином, формально масового «вільного виведення» капіталу з України немає, але існує комбінація легальних каналів та регуляторних винятків, які в сукупності дозволяють декларантам здійснювати великі витрати за кордоном, включаючи придбання нерухомості. Ця система створює ситуацію, коли топ-чиновники можуть інвестувати у закордонну нерухомість, формально дотримуючись валютного законодавства, але використовуючи численні лазівки та винятки, передбачені нормативно-правовими актами.