В Україні наука та велика політика історично переплелися. Високопосадовці масово отримують наукові ступені, а часом паралельно з роботою в органах державної влади обіймають відповідальні посади у вищих навчальних закладах. Яскравим прикладом такого явища є народний депутат шести скликань Сергій Ківалов. Будучи обранцем VIII скликання, він перебував на посадах президента та голови вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія», а також керував Міжнародним гуманітарним університетом, який з лютого 2026 року перейменований на Міжнародний університет. Нинішньою співвласником цього вишу є донька Ківалова Тетяна.
Верховна Рада IX скликання продовжила цю традицію. Спікер парламенту Руслан Стефанчук очолює Наглядову раду Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Нардеп та заступник голови фракції «Слуга народу» Юлія Гришина керує наглядовою радою Міжнародного університету. Нардеп-мажоритарник від «Слуги народу» Ігор Марчук голова наглядової ради Кам'янця-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Голови парламентських комітетів Сергій Бабак та Данило Гетьманцев з фракції «Слуга народу» нещодавно увійшли до наглядової ради Уманського національного університету, який до квітня 2025 року мав назву національного університету садівництва. Навіть підсанкційний нардеп Юрій Бойко, один із лідерів забороненої ОПЗЖ, згідно з декларацією за 2025 рік залишається членом наглядової ради Міжнародного університету.
Однак нинішня влада виявляє особливу прихильність до іншого приватного закладу. Когорта чиновників, топ-менеджерів Національного банку України та суддів пов'язана з приватним університетом «Київська школа економіки» (KSE). Засновником цього вишу є однойменний благодійний фонд, президентом якого виступає Тимофій Мілованов, який також керує самим університетом.
Тимофій Мілованов мав значний вплив на формування економічної політики України. У 2016–2019 роках він обіймав посаду заступника голови Ради Національного банку України. Після зміни президента залишився потрібним новій владі: у 2019–2020 роках став міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. З 2020 року вважався позаштатним радником керівника Офісу президента Андрія Єрмака, якого президент звільнив наприкінці листопада 2025 року.
Прем'єр-міністр Юлія Свириденко є однією з найбільш активних представників влади у структурах KSE. Цікаво, що у 2019 році вона була заступником міністра Мілованова. З того часу він позитивно відгукується про неї. Коли Андрій Єрмак залишив посаду керівника Офісу президента, Мілованов у соцмережах написав, що кандидатура Свириденка «була б ідеальним рішенням та виходом із кризи».
Свириденко має статус почесної професора практики у KSE та є запрошеною лекторкою. 30 листопада 2025 року вона виклала лекцію студентам на курсі «Спеціаліст GR» у Center of Excellence in Government Relations при KSE, поділившись досвідом роботи уряду та способами побудови ефективної взаємодії бізнесу з державою. У 2024 році, коли Свириденко обіймала посаду першої віце-прем'єр-міністра-міністра економіки, вона публічно розповіла, що незважаючи на брак часу, лекції студентам додають величезного заряду натхнення, адже щоразу вона стоїть перед повною аудиторією.
Президент KSE Тимофій Мілованов у коментарі журналістам зазначив, що його заклад підлаштовується під графік глави уряду. Вона, як й інші залучені статусні викладачі, читає лекції та практичні семінари. «Такі викладачі дуже популярні. На них приходять усі – від бакалаврів до магістрів», – пояснив Мілованов. На пряме запитання про оклад прем'єр-міністра та міністра економіки у KSE Мілованов не відповів, лише зауважив, що бюджет університету становить близько 50 мільйонів доларів на рік, у вузі навчається близько 1,7 тисячи студентів, а в планах вийти на набір 5 тисяч студентів.
Декларації прем'єр-міністра розкривають суму гонорарів, які вона отримує від KSE. З 2023 року Свириденко почала отримувати солідні виплати: у 2023 році – 851,6 тисячи гривень. У 2024 році сума зросла до 3,1 мільйона гривень, а 2025 рік, коли Свириденко очолила уряд, став рекордним – KSE виплатила їй 3,24 мільйона гривень гонорарів. Для порівняння, річна зарплата Свириденка як глави уряду виявилася вдвічі меншою. Фактично виплати університету Мілованова стали основним джерелом прибутку прем'єра. Усього за 2023–2025 роки Юлія Свириденко заробила 7,1 мільйона гривень у «Київській школі економіки».
Не відстає від своєї шефині й міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв. В університеті Мілованова він викладає з 2021 року, коли ще керував АТ «Прозорро.Продажі». За цей період сума гонорарів Соболєву становила 4,52 мільйона гривень. У 2025 році він заробив 1,81 мільйона гривень у KSE. Мілованов уточнив, що Соболєв веде макроворкшоп у вихідні. Віце-президент нафтогазової асоціації Олег Зубченко, який побував на лекції міністра Соболєва, відзначив, що отримав можливість зробити фокус-аут та подивитися на економіку не лише через щоденні бізнес-завдання та проекти, а в масштабі десятиліть. Соболєв, як і Свириденко, є почесним професором практики KSE.
У першій десятці викладачів приватного університету також перебувають міністр фінансів Сергій Марченко та заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук. При цьому ці двоє не декларують жодних виплат як науковці цього вишу. Водночас колишня колега Ніколайчука, багаторічна перша заступник голови Національного банку Катерина Рожкова, звільнена у серпні 2025 року, задекларувала 389,2 тисячи гривень у вигляді зарплати від університету Мілованова. Кошти від приватного вишу Рожкова почала отримувати лише після звільнення з НБУ.
Під крилом KSE опинився також суддя Конституційного суду у відставці, екс-міністр юстиції Сергій Головатий. Раніше він повідомив, що його запросив викладати академічний директор бакалаврської програми «Право» KSE Степан Берко. Головатий читає студентам дисципліну «Конституційне право». Його викладацька зарплата за 2025 рік становила 279,5 тисячи гривень.
Крім того, викладачами «Київської школи економіки» є кілька народних обранців. Депутат від «Голосу» Інна Совсун за 2025 рік отримала 642,6 тисячи гривень гонорарів від KSE. Марина Бардіна від «Слуги народу» отримала 16,9 тисячи гривень, а «слуга» Роман Грищук – також 16,9 тисячи гривень.
Для порівняння масштабів оплати праці в українській науці журналісти звернулися до експертів. За словами колишнього міністра освіти і науки у 2005–2007 роках та президента Національного університету біоресурсів та природокористування Станіслава Ніколаєнка, на сьогоднішній день в Україні оплата праці доктора наук професора в середньому становить 20–25 тисяч гривень на місяць, а кандидата наук доцента – 14–17 тисяч гривень на місяць. За його даними, в Україні ставка доцента становить 16,6 тисячи гривень, професора – 17,7 тисячи гривень. Разом із оплатою за години лекцій виходить заробіток 220–250 тисяч гривень на рік.
Колишній віце-прем'єр з гуманітарних питань, доктор політичних наук та професор Микола Томенко висловив критичну оцінку ситуації. За його словами, на сьогоднішній день в Україні оплата праці доктора наук професора в середньому становить 20–25 тисяч гривень на місяць. Томенко наводить себе як приклад: він доктор політичних наук та професор із солідним викладацьким стажем, автор чималої кількості підручників та посібників. За місяць у нього «набігає» 25–30 тисяч гривень за повної зайнятості. Важливо, що викладацька діяльність не обмежується вичиткою лекцій. Необхідно розробити програму курсу, відвідати певну кількість наукових конференцій, підготувати аспірантів – це ціла система вимог.
«Ти не можеш, як, умовно, прем'єр-міністр Юлія Свириденко прийти та відчитати пару годин студентам, а потім отримати 2–3 мільйони гривень зарплати на рік. Такий підхід, застосований приватним університетом Мілованова, виглядає знущанням з десятків тисяч фахівців, які роками працюють у вищих навчальних закладах і все життя віддали науці», – вважає екс-віцепрем'єр.
Томенко переконаний, що у взаєминах між топ-чиновниками та університетом «Київська школа економіки» спостерігається конфлікт інтересів, оцінку якому має дати Національне агентство із запобігання корупції. Він нагадав, що уряд призначив президента вишу Тимофія Мілованова представником одразу двох наглядових рад стратегічних державних підприємств: «Енергоатому» та «Української оборонної промисловості». За даними декларації Мілованова, у 2025 році ці два підприємства принесли йому 6,27 мільйона гривень виплат. При цьому «Енергоатом» минулого року опинився в епіцентрі масштабного корупційного скандалу. За версією НАБУ та САП, на схемі «Шлагбаум» із зазначеного енергогенеруючого підприємства «вимито» близько 100 мільйонів доларів за 15 місяців, коли слідство документувало фігурантів. У розпал викритої угоди Мілованов першим покинув наглядова рада «Енергоатому», яка згодом розпустила Держава.
«В Україні роками вишиковувався так званий освітній кумівство. Це коли представники влади читають лекції у двох–трьох вишах, показово демонструючи, куди треба вступати майбутнім абітурієнтам, аби зробити кар'єру. При цьому паралельно уряд оптимізує або закриває низку державних вишів. Таким чином, на виході одержуємо руйнування національної системи освіти», – вважає Томенко.
Водночас колишній міністр освіти і науки, а нині академік Національної академії педагогічних наук та Національної академії аграрних наук, доктор педагогічних наук, професор Станіслав Ніколаєнко не бачить нічого поганого в тому, що чиновники беруть активну участь у житті вищих навчальних закладів. За його словами, подібна традиція поширена у багатьох країнах Європи та США. Але є одне «але». За кордоном викладацькою діяльністю здебільшого займаються володарі, які вже залишили державну службу. «Ось, наприклад, бачу серед викладачів «Київської школи економіки» міністра фінансів Сергія Марченка. Дуже розумний економіст. Тільки біда, що він не має часу для викладання через його щільну зайнятість на держслужбі», – робить висновок екс-міністр освіти.
Окремо Ніколаєнко прокоментував розміри оплати праці та винагороди вчених. Він зазначив, що найвищий рівень зарплат мають ректори вищих навчальних закладів у середньому 1,2–1,5 мільйона гривень на рік. За його даними, в Україні ставка доцента становить 16,6 тисячи гривень, професора – 17,7 тисячи гривень. Разом із оплатою за години лекцій виходить заробіток 220–250 тисяч гривень на рік. «Це у 10 разів менше, ніж заробила прем'єр-міністр на викладацькій діяльності за рік в одному приватному університеті», – припустив співрозмовник. Ніколаєнко припустив, що цей виш розраховує, що його в майбутньому не забудуть міністерства та відомства, залучаючи до різних грантів та проектів.
Окрім приватного університету, у деклараціях кількох чиновників виявилися витрати від благодійного фонду «Київська школа економіки», який очолює Мілованов. Наприклад, за 2025 рік уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк відбив 2,84 мільйона гривень гонорарів від зазначеного фонду. У декларації йдеться, що у благодійному фонді Власюк займається науковою діяльністю та дослідженнями. Журналісти намагалися уточнити у самого Владислава, що саме він дослідив і за що отримав солідну суму гонорарів, але він нічого не прокоментував. Виплати із вказаного фонду Власюк отримує стабільно з 2022 року. За 2022–2025 роки чиновник заробив 5,05 мільйона гривень.
Також журналісти знайшли виплати від фонду Мілованова у декларації керівника територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області Олега Борисенка. Їх показала дружина правоохоронця Марина, яка у благодійному фонді обіймає відповідальну посаду директора з програм та впроваджень. Виплати становили 1,14 мільйона гривень.
На сайті Фонду зазначається, що ця організація займається розвитком України та українського суспільства через підтримку освіти та науки, а також надає благодійну допомогу населенню та захисникам України.
Рік тому благодійний фонд Тимофія Мілованова вибухнув скандалом. З'ясувалося, що «Укрпошта» автоматично стягувала 1 гривню з кожної посилки як благодійний внесок на потреби ЗСУ до благодійного фонду «Київська школа економіки». Тоді ж Мілованов наполягав, що всі пожертвування «радикально прозорі» та нема чого ховати.
На початку березня 2026 року поліція відкрила кримінальне провадження за фактом ймовірного зловживання службовим становищем Тимофія Мілованова та гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського. Розслідування продовжується.