У Луцькій міській раді відбулися значні кадрові зміни. Голова Луцької ОТГ Ігор Поліщук та секретар ради Юрій Бесп'ятко добровільно склали свої повноваження. Спочатку 38 депутатів проголосували за відставку Поліщука, а потім звільнили Бесп'ятка, який обіймав посаду секретаря з 2019 року. Обидва політики є членами партії «За Майбутнє», яку з 2020 до 2023 року очолював луцький мажоритарник Ігор Палиця. Нині лідером партії є нардеп Тарас Батенко.
Новою секретаркою міської ради стала депутатка Катерина Шкледа, однопартійниця Поліщука та Бесп'ятка. Вона отримала підтримку 31 депутата. Шкледа з 2021 по 2025 роки була головою правління фонду Палиці «Тільки Всього».
Поліщук не захотів детально пояснювати причини своєї відставки, але наголосив, що вона не пов'язана з грудневими обшуками НАБУ та САП у Волинській міській та обласній радах. 19 грудня 2025 року за звинуваченням у корупції, пов'язаній із землею, були затримані голови фракцій ВО «Свобода» в обласній та міській радах Анатолій Вітів та Микола Федик. Поліщук підкреслив, що правоохоронні органи не надали йому ні статусу свідка, ні підозрюваного.
Тим не менше, обшуки у справі Вітіва та Федика безпосередньо торкнулися Поліщука, і відставка стала єдиним виходом із цієї ситуації. Вона залишила вакантною посаду міського голови обласного центру.
Поліщук мав значний досвід у політиці та близькі зв'язки з впливовими фігурами регіону. У минулому він був головним юридичним консультантом фонду Ігоря Палиці та з 2017 по 2020 роки радником луцького міського голови. У політику прийшов у 2013 році як депутат Соціалістичної партії України, а у 2015 році був переобраний від «Укропа». 15 листопада 2020 року у другому турі Поліщук переміг самовисуванця Богдана Шибу, який очолював Луцьк у 2006–2010 роках.
Щодо можливих кандидатів на посаду міського голови, одним із претендентів розглядається голова Волинської обласної ради Григорій Недопад. Він є чоловіком двоюрідної племінниці Палиці. У 2015–2017 роках Недопад був головою Ківерцівської районної ради, а до листопада 2020 року — першим заступником луцького міського голови. Однак він не є корінним лучанином, що суттєво знижує його шанси на мерство.
Другим, більш реальним кандидатом розглядається сам Ігор Палиця, який є уродженцем Луцька та представляє 22 виборчі округи. У 2014–2015 роках він був головою Одеської ОДА, а з листопада 2015 по липень 2019 року — головою Волинської обласної ради. Палиця є близьким другом і партнером олігарха Ігоря Коломойського, який з 2023 року перебуває в СІЗО. Після початку повномасштабного вторгнення Палиця відійшов від публічної політики та зосередився на збережених позиціях у регіоні. Він є системним прогульником парламентських засідань. Його балотування можливе, але малоймовірне, оскільки він не отримує достатньої підтримки серед волинських еліт, які ситуативно підтримали його силу у 2020 році.
Відставка Поліщука остаточно обнулила партію «За Майбутнє», яка була останнім форпостом регіональних партій в Україні. Партія здобула найбільшу підтримку саме у Волинській області, де за неї проголосувало 31,28 відсотка виборців, або 98 883 людини. Такий результат став наслідком активної рекламної кампанії та підтримки волинських кланів, які мали свої бізнес-інтереси.
Найімовірнішим кандидатом на посаду міського голови Луцька розглядається чинний помічник-консультант Палиці, колишній «регіонал» Олександр Товстенюк. У минулому він був керівником фонду «Тільки Всього».
Товстенюк перебуває у політиці з 2006 року. Вперше його було обрано до Волинської обласної ради як представника регіональної партії «Рідна Волинь» на чолі з Борисом Климчуком. Через 4 роки після призначення Климчука губернатором Волинської області Товстенюк разом із ним вступив до лав «Партії регіонів», підтримавши команду нового губернатора. На виборах до обласної ради 31 жовтня 2010 року він програв, але до 2014 року працював радником Климчука. Згодом став помічником-консультантом Палиці та очолив його фонд «Тільки Всього», який тоді отримав назву «Новий Луцьк».
У 2015 році Товстенюк балотувався на посаду міського голови Луцька, але у другому турі 15 листопада програв тодішньому меру та висуванцю БПП/ЄС Миколі Романюку, який очолював Луцьк з 2010 по 2017 рік. Різниця між ними була суттєвою: Романюк отримав 55,70 відсотка голосів, або 37 575 голосів, тоді як Товстенюк — 42,02 відсотка, або 28 346 голосів. Романюк заручився підтримкою гурту «Континіум» на чолі з екс-регіоналом Степаном Івахівим, який тоді представляв БПП/ЄС, а нині є членом депутатської групи «За Майбутнє» і представляє 21 виборчий округ у місті Ковель.
Виборчий штаб «Укропа» також складали екс-регіонали на чолі з близьким соратником Товстенюка за фондом Палиці Олександром Курилюком, заступником Климчука та його наступника Олександра Башкаленка. Башкаленко, крім «Партії регіонів», був членом «Опозиційного Блоку» та ОПЗЖ. Курилюк був «регіоналом» із досвідом депутата обласної ради.
Після смерті Романюка у березні 2017 року проукропівська більшість на чолі з Поліщуком, який тоді був протеже радника Палиці в обласній раді Товстенюка, незаконно відправила у відставку секретаря міської ради Юлію Вусенко, яка представляла «Самопоміч». Її місце зайняв Поліщук, який пробув у кріслі до липня того ж року. Вусенко за рішенням суду поновилася на посаді, але 6 липня 2017 року депутати вдруге звільнили її. Її місце посів представник «Батьківщини» Григорій Пустовіт, який сьогодні представляє партію в обласній раді та є членом політради. Поліщук був радником Пустовіта до 2020 року.
Як наслідок, депутатська більшість під неформальним управлінням Товстенюка затвердила свій вплив у міській раді. Юлія Вусенко сьогодні також депутат Волинської обласної ради від «Європейської Солідарності» та керує обласною організацією партії.
Центр Волині — Луцьк звільнився для колишнього регіонала, який може поборотися за крісло міського голови, оскільки політична ситуація в області сприяє його амбіціям. Палиця, швидше за все, не повернеться у велику політику, але може розраховувати на посаду голови обласної ради або губернатора, якщо його колега по парламенту Ірина Констанкевич із 23 округу в Маневичах також залишиться регіональним гравцем, обмежившись посадою заступника Палиці з гуманітарних питань.
Не виключено, що наступним головою обласної ради може стати наближений до Палиці колишній батьківщинець та укропівець В'ячеслав, який у чинному скликанні ВРУ є мажоритарником від «Слуг Народу». У разі перемоги Товстенюка на виборах мера Недопад може розраховувати на посаду заступника міського голови чи секретаря за попередньою домовленістю із депутатами.
Ігор Гузь, який представляє 19 виборчий округ, залишиться у політиці, але відійде від групи впливу Палиці, яка, ймовірно, піде на вибори під прапорами ВО «Батьківщина». Йому доведеться покладатися на власні сили та шукати нових союзників.
Степан Івахів, екс-регіонал і власник «Континіуму», представленого мережею АЗС WOG, підтримуватиме «Розумну Політику» Дмитра Разумкова. Він опиниться у безвихідному становищі, оскільки на ньому потужне тавро члена «Партії регіонів», який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року. Слід зазначити, що Івахів та Палиця тривалий час перебували у жорсткому протистоянні, але зараз перебувають у режимі примирення.
Волинська область залишається регіоном, яким досі керують політичні клани, на яких центральна влада звертає недостатньо уваги, хоча могла б посилити свій вплив у регіоні. На відміну від Закарпатської області, де кланові еліти різноманітні, Волинь представлена групами ФПГ «Континіум», «Приват», а також кількома угрупованнями з колишніх «регіоналів» та батьківщинців, які активно готуються до повоєнних виборів.