Павло Вовк, колишній голова ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), продовжує судові баталії, намагаючись повернутися до суддівської системи. 9 квітня Велика Палата Верховного Суду розпочала розглядати його позов з самого початку, оскільки до складу суду приєдналася нова суддя Ольга Ступак. На засіданні адвокат Вовка Валерія Лутковська повторила ті ж аргументи, що й раніше, через що суд не зміг завершити розгляд справи. Засідання перенесли на 18 червня 2026 року. Таким чином, позов розглядається вже близько року з дати автоматизованого розподілу 24 квітня 2025 року.
Основний аргумент Вовка полягає у тому, що матеріали кримінального провадження неприпустимо використовувати в дисциплінарній справі. Йдеться про записи розмов з його кабінету, опубліковані Національним антикорупційним бюро (НАБУ) у 2019 році, де Вовк обговорював плани захоплення судової влади та вплив на інших суддів. Вища рада правосуддя (ВСП) не погоджується з цією позицією. Представниця ВСП Ольга Бєлінська зазначила, що використання матеріалів негласних слідчих розшукових дій (НСРД) не заборонено законом і не заборонено жодним рішенням Європейського суду. За її словами, Вовк намагається добитися окремої норми щодо використання НСРД, якої не існує. За словами Бєлінської, один із суддів Верховного Суду зазначив, що в інших країнах використання НСРД прямо дозволене законом, однак в Україні такого немає, але існує стаття 31, яка дає право, зокрема ВСП, зажадати матеріали з усіх видів проваджень — господарського, цивільного, адміністративного та кримінального.
Бєлінська наголосила на практичній необхідності такого використання. Кримінальні провадження іноді тривають роками — від двох до п'яти років, а іноді й до десяти років. Якщо чекати на завершення розслідування, суддя, який міг вчинити порушення, весь цей час залишатиметься на посаді та отримуватиме заробітну плату. Вона також пояснила, що саме з цієї причини доцільно використовувати такі матеріали.
Вища рада правосуддя остаточно звільнила Вовка з посади судді 18 березня 2025 року, дисциплінарна справа щодо його неналежної поведінки тривала понад три роки. Адвокат Вовка Валерія Лутковська заперечує право ВСП розглядати матеріали негласних слідчих розшукових дій, поки вони ще перебувають у суді, який не досліджував їх у повній мірі. На її думку, при ухваленні рішення про звільнення Вовка були допущені як процедурні, так і сутнісні порушення, які лягли в основу цього рішення.
Під час засідання 9 квітня деякі журналісти не змогли потрапити до залу Верховного Суду. Розпорядник заявив про брак місць, однак фотографії показали, що зал був майже порожній. Журналістка видання «Слідство.Інфо» була серед тих, хто не зміг потрапити усередину.
Павло Вовк очолював ОАСК понад десять років. За цей час він встиг відзначитися створенням злочинної організації з метою захоплення влади, прийняттям неправосудних рішень та перешкоджанням роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Влітку 2019 року розпочалося розслідування щодо так званих «плівок Вовка» — записів розмов з його кабінету. НАБУ спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури провели обшуки у приміщенні ліквідованого ОАСК. Правоохоронці повідомили про розслідування щодо голови адмінсуду Павла Вовка та його колег — суддів ОАСК Євгенія Аблова та Ігоря Погребниченка, а також судді Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка.
За даними слідства, Павло Вовк створював перешкоди у діяльності членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) через їхню небажання проходити оцінку. Усім фігурантам провадження оголосили підозри за фактами втручання у діяльність ВККС та прийняття неправосудних рішень. НАБУ також опублікувало записи розмов судді Вовка, в яких йдеться про домовленості щодо купівлі дорогоцінного антикваріату та старовинних монет.
У листопаді 2019 року Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжити терміни досудового розслідування у провадженні щодо «плівок НАБУ». Генпрокуратура передала справу до суду. У липні 2020 року НАБУ опублікувало ще одну частину записів з кабінету голови ОАСК. На них голоси, схожі на Вовка, Аблова, Погребниченка та інших співрозмовників, обговорювали, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, як приймати рішення на користь потрібних людей в обмін на спонсорство та які справи порушувати самостійно, щоб впливати на державу.
Пізніше видання «Слідство.Інфо» отримало нові записи з кабінету тодішнього голови суду, з яких дізналося про зв'язки Павла Вовка з екс-міністром Арсеном Аваковим та екс-заступником Генерального прокурора Романом Говдою. Ці зв'язки були показані у фільмах «Дорадча кімната» та «Дорадча кімната-2». З'ясувалося також, що голова ОАСК Павло Вовк у період президентських виборів 2019 року міг спілкуватися з особами з оточення Володимира Зеленського, зокрема з Андрієм Богданом. Павло Вовк шість разів за період повномасштабного вторгнення виїжджав за кордон, де перебував лише 78 днів. За інформацією Громадської ради чесноти, для виїзду з України Вовк міг використати фіктивний статус докторанта.
З розслідування проекту «Схеми» стало відомо, що ОАСК на чолі із Вовком готував сценарій повернення Віктора Януковича до влади під час повномасштабного вторгнення Росії. Янукович подав два позови до ОАСК, щоб відновити свій статус президента, і його справи опинилися у «потрібного судді» з порушенням авторозподілу.
У Фонді DEJURE зазначають, що за час головування Вовка в ОАСК дев'ять його підлеглих отримали службові квартири, більшість із яких швидко приватизували через так звані «схеми непридатності» — новобудови визнавали такими, що потребують капітальних вкладень. Сам Вовк також двічі скористався квартирними пільгами: одну квартиру приватизував 2004 року, іншу отримав як суддя та продав.
Під час головування Вовка в ОАСК його судді ухвалили кілька резонансних рішень. Зокрема, у 2013 році суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану на Майдані Незалежності, розблокувавши його від мітингувальників. За два дні спецпідрозділ «Беркут» намагався розігнати Майдан.
Окружний адміністративний суд Києва був ліквідований указом президента у грудні 2022 року через чималу кількість справ про корупцію стосовно суддів. Більшість служителів Феміди, які працювали в ОАСК, не здійснюють правосуддя понад два роки, деяких перевели до інших судів.