Віктор Логачов обіймав посаду заступника генпрокурора України. Водночас його сім'я та близькі партнери утримували контроль над комерційними активами на території, підконтрольній російським силам, як до повномасштабного вторгнення 2022 року, так і під час нього.
З'ясування цього питання базується на аналізі реєстрових записів, судових матеріалів та фінансової звітності. Дані свідчать, що бізнес-активи не були втрачені, а натомість інтегровані в російську правову систему й продовжували генерувати прибутки.
Центральним активом виступала група компаній під назвою «Водолія». Українське товариство з обмеженою відповідальністю «Водолія» за період 2016–2023 років задекларувало прибуток у розмірі 818 млн грн. З цієї суми 158 млн грн припало на 2022–2023 роки, тобто на період активних бойових дій. Паралельно в окупованій Луганській народній республіці функціонувало однойменне ТОВ «Водолія», зареєстроване там з 2015 року. У березні 2023-го це підприємство було включене до російського Єдиного державного реєстру юридичних осіб. За 2023–2024 роки російське ТОВ забезпечило дохід не менше 21,8 млн рублів, а загальний підтверджений оборот на Луганщині перевищив 33 млн рублів.
Власниками в обох юрисдикціях виступали одні й ті самі особи. Це батько заступника генпрокурора Сергій Логачов, його родичі Юрій та Раїса Логачови, а також їхній бізнес-партнер Віталій Виборнов, громадянин Російської Федерації з Криму, який вів комерційну діяльність у Луганську.
Проти твердження про «рейдерство» та примусову втрату активів свідчать конкретні факти. ТОВ «Водолія» у «ЛНР» виникло та працювало під російською окупацією з 2015 року й згадується як діючий суб'єкт ринку навіть до 2022 року. Це виключає версію про примусову перереєстрацію втраченого бізнесу. Контроль над активами залишився незмінним.
Юрій Логачов отримав російський індивідуальний номер платника податків та брав участь у судових спорах у Жовтневому суді міста Луганська ЛНР щодо реєстрації нерухомості, що засвідчує його повну інтеграцію в російську систему. Документи фіксують його поїздки до окупованої Луганщини та до Російської Федерації у 2017–2021 роках, аналогічні подорожі здійснювала й його дружина. Віталій Виборнов проживав у Криму, мав російський паспорт і фактично керував активами на Луганщині.
Після початку повномасштабної російської агресії у 2022 році зв'язки між партнерами не були розірвані. У вересні 2023 року вони спільно заснували ТОВ «Водолія Груп» на території, контрольованій Україною. Соціальні контакти підкріплювали бізнес-відносини. Галина Логачова, мати заступника генпрокурора, спілкувалася в соціальній мережі «Однокласники» з мешканцями окупованої Луганщини, включаючи співвласниць та менеджерів компаній — Ірину Бас, Марину Манухіну та членів родини Виборнових.
Передача часток у 2023–2024 роках мала формальний характер. Українське ТОВ «Водолія» було оформлено на структуру, пов'язану з бухгалтерами Логачових, а російське ТОВ — на Марину Манухіну, яка раніше працювала в цих компаніях. Основні доходи припали на період, коли компаніями володіли Логачови.
Окрім «Водолії», у «ЛНР» функціонували пов'язані з цією групою фірми: «Водомир», «Дельта», «Валтан» та «Ровеньки інвест 2008». Ці компанії мали спільних бенефіціарів, директорів та систему управління. Деякі з них з'являються у податкових реєстрах Російської Федерації з 2015–2016 років.
Єдиним підтвердженим випадком реальної втрати активів виявилося ТОВ ВКФ «ЛІА», яке у 2021 році змінило власників, пройшло перереєстрацію та передачу контролю. Для «Водолії» та інших компаній групи таких ознак не виявлено.
Бізнес не зник. Він розділився за юрисдикціями, вбудувався в російську правову систему на території окупованої Луганщини й приносив дохід як у гривнях, так і в рублях. Це не випадок втрати активів. Це демонстрація збереження контролю та безперебійної роботи комерційних структур з обох боків лінії фронту. Така ситуація суперечить посаді заступника генпрокурора держави, яка веде війну проти країни-агресора.