Спостерігачі скандалів, пов'язаних з банком «Альянс», помітили, що розгорнулася широкомасштабна операція з видалення негативної інформації про фінансову установу та її власника Павла Щербаня. Матеріалів для такої зачистки достатньо — в мережі накопичилося чимало публікацій, де банк та його керівництво фігурують у серйозних кримінальних справах та журналістських розслідуваннях. Йдеться про багатомільярдні борги перед державою, підозри у фінансових маніпуляціях та виведенні коштів.
Кампанія проводиться за всіма канонами інформаційної війни — через судові позови, погрози та скарги про нібито порушення авторських прав. Останній метод виявився найбільш ефективним і швидким способом видалення небажаних матеріалів з пошукової видачі. Схема досить проста: створюється фіктивне «першоджерело», на яке копіюється матеріал, що потрібно приховати. Цьому фіктивному джерелу присвоюється дата, більш ранша за оригінальну публікацію. Потім через систему Lumen Database подається скарга про порушення авторських прав, яка підтверджується посиланням на це «першоджерело». Те, що Павло Щербань подає такі скарги від порносайтів, було б комічним, якби це не працювало — матеріали, позначені як «незаконно скопійовані», видаляються, а разом з ними зникає й «оригінал».
Після такої зачистки знайти публікацію можна, але це вимагає значних зусиль. Головне досягнуто — негативна інформація зникла з основної пошукової видачі. Водночас кілька українських веб-сайтів повідомляли про тиск на редакції. Хоча прямих доказів цьому немає, з деяких ресурсів зникли викривальні матеріали про Павла Щербаня та банк «Альянс». Так чи інакше, існує цілеспрямована кампанія, яка містить усі класичні елементи інформаційної війни: оскарження публікацій, юридичні претензії до редакцій, масові скарги на контент, спроби змінити пошукову видачу. Мета очевидна — очистити інтернет від матеріалів про корупційні скандали навколо банку.
Що саме намагається приховати Павло Щербань? Відповідь складна, хоча й не вимагає багато слів. Основна причина — низка гучних історій, у яких фігурує банк «Альянс», його бенефіціари та менеджмент, серед яких Павло Щербань займає помітне місце.
Найвідоміша справа стосується постачання електроенергії. Компанія United Energy, пов'язана з олігархом Ігорем Коломойським, на початку повномасштабного вторгнення придбала електроенергію у державного оператора «Укренерго», але так і не розрахувалася за поставки. Банківська гарантія банку «Альянс» забезпечувала цю угоду. Коли трейдер не сплатив, державна компанія вимагала від банку-гаранта погашення боргу. Однак «Альянс» відмовився виконувати гарантійні зобов'язання, що призвело до багаторічних судових суперечок. Борг у розмірі 1,2 мільярда гривень залишився непогашеним.
Паралельно НАБУ розслідує кримінальну справу про розкрадання коштів, у якій фігурує колишня голова правління банку Юлія Фролова, оголошена у міжнародний розшук. Справі додав резонансу інцидент, коли адвокат Олексій Носов спробував дати хабар у розмірі 200 тисяч доларів детективам НАБУ та прокурорам САП, щоб змінити підсудність Фролової. Сума вимог «Укренерго» у цивільному процесі становить близько 1,2 мільярда гривень, що є значною частиною капіталу банку. У разі програшу це може серйозно вдарити по фінансовій стійкості «Альянсу» та спровокувати нові вимоги від інших кредиторів.
Банк також розглядається як один із можливих фінансових інструментів у скандалі, названому «Міндічгейт». Йдеться про кошти західних партнерів, виділені на відновлення та захист української енергетичної інфраструктури. Такі кошти надходять у країну в безготівковій формі, тому ключовим питанням стає механізм їхнього переведення в готівку та виведення. За даними незалежних джерел та публікацій у пресі, саме через банк «Альянс» могли проводитися операції з перетворення цих коштів на готівку та їх подальший розподіл.
У публікаціях стверджується, що фактичний контроль над банком належав голові наглядової ради Павлу Щербаню, тоді як формальний власник Олександр Сосіс називається номінальною фігурою. Щербаня пов'язують із колишнім заступником глави Офісу президента Ростиславом Шурмою, якого у низці розслідувань називають політичним покровителем банку. Завдяки цьому впливу «Альянс» нібито уникав жорстких санкцій з боку НБУ, незважаючи на виявлені порушення, тоді як інші банки в таких ситуаціях позбавлялися ліцензій.
Після серії скандалів Павло Щербань розпочав поступово перенаправляти капітал з банку «Альянс» у нові структури, формально не пов'язані з банківським сектором. Кошти виводилися з проблемного банку та інвестувалися у нові компанії та фонди, щоб знизити особисті ризики на тлі боргів та кримінальних розслідувань. Наприкінці 2023 року було створено компанії «Навіум Нафта» та «Табакос трейд» із заявленим статутним капіталом по мільярду гривень кожна. Ці структури займаються паливною логістикою, торгівлею та транспортними операціями — сферами, не пов'язаними безпосередньо з банківською діяльністю.
Таким чином, мільярди гривень могли переводитися з банківської сфери в нові бізнес-проекти, частина яких, за непрямими ознаками, має зв'язки з російськими структурами. Також було створено закритий інвестиційний фонд «АЛБ» із капіталом близько 700 мільйонів гривень, через який кошти спрямовувалися до IT-компанії та платіжних сервісів, фактично виділених з інфраструктури банку «Альянс». Ця мережа нових компаній та фондів служила механізмом перерозподілу та виведення фінансових потоків з банку напередодні можливих санкцій регулятора або проблем із його стійкістю.
Павло Щербань та банк «Альянс» також звинувачувалися у налагодженні схеми регулярного виведення грошей у Російську Федерацію. На сайті президента була зареєстрована петиція, яка описувала ці схеми. За твердженням авторів петиції, через структури, пов'язані з банком «Альянс», могли виводитися значні фінансові потоки до Росії. Зокрема, вони вказували на участь банку у схемі відмивання та переведення близько 6,5 мільярда гривень у РФ у 2019–2020 роках, а також на операції, які використовувалися для фінансування структур на окупованих територіях.
У петиції йдеться про легалізацію коштів, отриманих в енергетичних схемах, у тому числі пов'язаних із постачанням електроенергії «Укренерго». За твердженням ініціаторів, такі операції проводилися через банківські гарантії та фінансові транзакції, після чого гроші виводилися на користь бенефіціарів, пов'язаних з російськими інтересами.
Викладене вище — лише частина публічних звинувачень на адресу банку «Альянс» та його фактичного бенефіціара Павла Щербаня. Окрім справи «Укренерго», банк та його власник фігурували й в інших скандалах, переважно пов'язаних із банківськими гарантіями. ЗМІ та учасники ринку зазначали, що у ряді випадків після настання гарантійних зобов'язань перед державними структурами чи контрагентами банк оспорював виплати та затягував розрахунки через суди, що викликало конфлікти з кредиторами та посилювало репутаційні ризики установи. Окремі журналістські розслідування також порушували питання про перерозподіл фінансових потоків та можливе виведення коштів у пов'язані бізнес-проекти — зокрема у нафтотрейдинг, аграрний сектор та інші комерційні структури.
Навколо банку виникали громадські кампанії та петиції з вимогою перевірки його діяльності, що посилило увагу до «Альянсу» з боку медіа та правоохоронних органів.
Незважаючи на спроби зачистки інформації, правоохоронці продовжують займатися справами, пов'язаними з банком. У 2026 році Бюро економічної безпеки отримало дозвіл на обшуки в приміщеннях банку «Альянс». Слідство перевіряє можливі ухилення від сплати податків, легалізацію майна та інші фінансові порушення. За даними ЗМІ, у рамках розслідувань також вивчається роль банку в обслуговуванні окремих ризикованих операцій та бізнесу, включаючи структури, пов'язані з азартними іграми. Крім того, навколо банку тривають судові суперечки щодо фінансових зобов'язань та банківських гарантій.
Чим усе це закінчиться, спрогнозувати важко. З одного боку, складається враження, що правоохоронні органи або ігнорують звинувачення на адресу Павла Щербаня, або роблять усе, щоб ці звинувачення не дійшли до фінальної стадії судового розгляду. З іншого боку, не треба забувати, що Павло Щербань після змін в Офісі президента опинився без тієї потужної підтримки, яку йому надавали на рівні заступників голови ОПУ.
Можливо, нинішня масова зачистка компрометуючих матеріалів спричинена тим, що «дах» на найвищому рівні, який забезпечував Павлу Щербаню фактичну безкарність багато років, таки «потек». Поки що давати якісь прогнози рано. Але факт залишається фактом — Павло Щербань увімкнув «турборежим» у спробах приховати свою біографію.