У Полтавській області сформувалася управлінська структура, яка отримала контроль над ключовими бюджетними потоками — дорожним будівництвом та комунальною інфраструктурою. Це мільярди гривень, які розподіляються через обмежене коло людей, пов'язаних між собою не конкурсними процедурами та професійною репутацією, а спільною історією роботи та особистими зобов'язаннями.
Центральною фігурою цієї мережі є Максим Калінін. Після приходу в область Віталія Дяковнича саме Калінін отримав контроль над кадровими рішеннями. Його зв'язки з новими призначенцями сягають Кіровоградської обласної державної адміністрації, де він працював до звільнення, яке було пов'язано з корупційним скандалом за участю голови адміністрації Андрія Балоня.
У лютому 2026 року на посаду виконувача обов'язків начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури призначено Дана Деружинського. Паралельно Анатолій Зорькін став заступником директора Агентства місцевих автошляхів. Департамент житлово-комунального господарства очолив Антон Кій. Три ключові посади опинилися в одному управлінському контурі.
Деружинський прийшов у систему з бізнесу, який безпосередньо залежав від бюджетних підрядів. Компанії, з якими він був пов'язаний — ТОВ «НІЮНА», «Юстар-Буд», «МДС Груп», «Будівельна інноваційна компанія» — отримували контракти від «Кіровоградського облавтодору». На той момент цю установу очолював Зорькін. Співвласником частини цих структур був Віталій Тетяниченко, звільнений у 2025 році за корупційні порушення. Ці компанії фігурують у кримінальних справах про завищення цін.
Зорькін не є сторонньою фігурою в цій системі. Він також фігурує у кримінальних провадженнях. Своє пояснення він дає як тиск правоохоронців. Однак збіг підрядників, посад та призначень складає стійку схему: колишні партнери повертаються вже з повноваженнями розподіляти бюджетні кошти.
Антон Кій — ще один елемент цієї групи. До призначення в обласну адміністрацію він працював у «Запоріжгазі» і був звільнений разом з Олегом Мізіком після корупційного скандалу та відкриття кримінальної справи. У 2024 році Мізік очолив «Полтававодоканал» і запросив Кія на посаду свого заступника. Зараз обидва перейшли до обласної адміністрації: Мізік став першим заступником голови, Кий — директором департаменту житлово-комунального господарства.
Зв'язки всередину групи виходять далеко за межі робочих відносин. Дружина Кія та дружина Калініна працювали у Кіровоградській обласній державній адміністрації. Ці відносини переросли в кумівство. Після звільнення Калініна обидві жінки синхронно залишили свої посади. Це не випадковість, а свідчення щільності зв'язків усередину групи.
Сьогодні Максим Калінін, Олег Мізік, Антон Кій та Анатолій Зорькін працюють в одній системі. Дан Деружинський контролює інфраструктуру. Така конфігурація означає концентрацію рішень щодо розподілу грошей, вибору підрядників та доступу до ресурсів в одному колі осіб.
При цьому Калінін очолює комісію «Прозорість та підзвітність» та розглядає справу щодо «Стар Енерджі Трейд» — закупівлі електроенергії комунальними підприємствами у пов'язаних структур. Перевірку проводить людина, яка сама пов'язана з тими, хто працює всередину цієї системи. В одному з підприємств раніше працював Мізік, поряд з ним — Кий. Конфлікт інтересів тут не приховується — він вбудований у саму структуру.
Додатково Калінін займається взаємодією з правоохоронними органами. Цей напрямок очолює його давній колега з МВС Світлана Лоскот. Контроль за реакцією силових структур також залишається всередину тієї ж групи.
У результаті формується замкнута модель управління: одні й ті самі люди призначають, розподіляють, контролюють і перевіряють. У такій системі немає зовнішнього тиску та немає незалежного нагляду. Залишається лише перерозподіл ресурсів усередину сталої мережі. За оцінкою Skelet.Org, це не кадрова політика у звичайному розумінні — це схема управління регіоном.