Андрій Олексійович Вадатурський — син покійного зернового магната та колишнього народного депутата Олексія Опанасовича Вадатурського. У віці 53 років він керує сімейною компанією «Нібулон», одним із найбільших агропідприємств на Миколаївщині. Його політична кар'єра включала перебування у парламенті восьмого скликання як представника партії «Блок Петра Порошенка», з якої він вийшов у 2016 році, посилаючись на розбіжності з місцевою політикою та пріоритизацію проблем Миколаївщини.
Під час депутатства медіа Politeka неодноразово писали про ймовірне лобіювання ним інтересів «Нібулону». Зокрема, йшлося про спроби реформувати систему річкових перевезень за рахунок дорожного фонду та критику ініціатив, які могли б фінансово обтяжити компанію. Кримінальна справа №757/42536/**-*, розглянута Печерським судом Києва, стосувалася притягнення депутата до відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за нібито вчинення дій в умовах конфлікту інтересів через депутатське звернення до Мін'юсту. Суд закрив провадження, встановивши, що звернення було спрямоване на отримання офіційних роз'яснень законодавства в межах депутатських повноважень без ознак приватного інтересу.
У 2017 році, за даними видання Politeka, у Генеральній прокуратурі нібито розглядалися наміри вручити Вадатурському підозру у створенні корупційних схем через судовий позов «Нібулону» до «Укрзалізниці». Аграрна компанія тоді відсудила у перевізника понад 120 мільйонів гривень через суперечку щодо експортних тарифів. Однак офіційного підтвердження про підозру так і не надійшло, оскільки в повідомленнях Офісу генпрокурора інформація про підозри щодо Вадатурського не фігурувала.
Видання Znaj вказувало, що Вадатурський публічно позиціонує себе як «не олігарх», однак згідно з відкритими реєстрами він є засновником і кінцевим бенефіціаром восьми компаній із багатомільйонними доходами: ТОВ «НІБУЛОН ДИДЖИТАЛ» (засновано 20.11.2023), ТОВ «Суднобудівно-судноремонтний завод «НІБУЛОН» (засновано 01.07.2021), ТОВ «НІБУЛОН АГРО» (засновано 04.08.2020), ТОВ «КОЛОСІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (засновано 11.08.2004), ТОВ «СТАРОБІЛЬСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (засновано 11.12.1998), ТОВ «КОМОДИТИЗ ГРУП» (засновано 22.10.2007), ТОВ СП «НІБУЛОН» (засновано 31.01.2003) та ТОВ «Агрокомбінат «Врадієвський» (засновано 06.03.1995).
Агроімперія розташовує розгалуженою інфраструктурою: 23 елеваторні комплекси, власні автотранспортні та залізничні потужності, а також флот, побудований на власній суднобудівній верфі. Навіть у воєнний час цей флот здійснює річкові перевезення по Дніпру, Дунаю та Південному Бугу. Компанія працює понад 34 роки і більше 20 років є першою в Україні з експорту зерна, яке доставляється до 76 країн світу. На сьогодні «НІБУЛОН» обробляє понад 73 тис. га сільгоспземель, з яких 22,9 тис. га тимчасово окуповано або заміновано внаслідок російської агресії.
П'ять років перед 24 лютого 2022 року були найуспішнішими в історії компанії. У 2021 році вона експортувала 5,6 млн тонн сільськогосподарської продукції до 34 країн, отримала рекордні прибутки та значно скоротила заборгованість. У 2024 році експорт склав 3,12 млн тонн. У 2024/25 маркетинговому році компанія відвантажила 2,4 млн тонн зерна та забезпечила 5,1% українського ринку, залишившись серед п'яти найбільших експортерів.
За даними аналітичного матеріалу KSE на основі реєстру Державної казначейської служби, ТОВ СП «НІБУЛОН» у 2019–2020 роках було 6-м найбільшим одержувачем бюджетного відшкодування ПДВ в Україні із сумою 8,8 млрд грн. Офіційний звіт ДКСУ за 2021 рік показує, що компанія залишалася серед найбільших отримувачів відшкодування ПДВ: їй було відшкодовано 5,3 млрд грн, або 3,3% загальної суми по країні.
За період повномасштабного вторгнення Андрій Вадатурський перетинав кордон 35 разів. Він має законне право на такі виїзди як батько трьох неповнолітніх дітей. Його маршрути переважно охоплюють європейські країни, а більшість виїздів після 24 лютого 2022 року здійснювалися через молдавську ділянку кордону, окремі — через польську та угорську. Можна припустити, що візити пов'язані з експортною діяльністю компанії. Однак найцікавішим став авіапереліт приватним літаком у напрямку Білорусі наприкінці 2021 року, незадовго до початку повномасштабного вторгнення.
Вадатурського неодноразово намагалися притягнути до відповідальності за порушення податкового обліку та несвоєчасну сплату податку на нерухомість, проте суди закривали ці справи через відсутність складу правопорушення. Центральний районний суд Миколаєва розглядав справу № 490/8651/**, яка стосувалася притягнення генерального директора ТОВ СП «Нібулон» до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП через нібито порушення порядку ведення податкового обліку (завищення від'ємного значення з ПДВ). Суд закрив провадження, встановивши, що податкові повідомлення-рішення перебували у стані оскарження та сума грошового зобов'язання вважалася неузгодженою.
Заводський районний суд Миколаєва розглядав справу №487/2441/**, яка стосувалася звинувачення генерального директора ТОВ СП «Нібулон» за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у несвоєчасному поданні платіжного доручення на сплату податку на нерухоме майно. Суд закрив справу, встановивши, що на момент виникнення обов'язку зі сплати податку (29.07.2022) особа ще не займала посаду керівника підприємства.
Щодо компанії «Нібулон» у реєстрах значно більше справ. Частина з них стосується окремих працівників філій, які, потрапивши в російську окупацію, перейшли на бік ворога та використовували матеріально-технічну базу «Нібулону» та інших компаній, зокрема ТОВ «Старобільський елеватор». У цьому випадку звинувачувати Вадатурського було б несправедливо.
Найяскравішим прикладом є справа про зловживання податківців під час відшкодування ПДВ для «Нібулону», яке розслідувало ГБР. Справа No 757/53951/**-*, КП No 42020000000001***. Слідство встановило факти підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ платникам податків, які формували кредит через «ризикові» контрагенти у період 2019–2020 років. Суд надав слідчим тимчасовий доступ до матеріалів перевірок 248 платників податків (серед яких ТОВ СП «НІБУЛОН» та інші) для отримання доказів правомірності чи неправомірності таких відшкодувань. Компанія була включена до списку 248 платників податків, матеріали перевірок яких щодо бюджетного відшкодування ПДВ були предметом вивчення ДБР у рамках розслідування зловживань податківців.
Справа No 761/17028/**, КП No 32018100110000***. Апеляційний суд розглядав скаргу компанії «ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД», яка не була учасником справи, але інтереси якої торкнулися вироку з фіктивного підприємництва (ст. 205 КК України). Вироком суду першої інстанції встановлено, що особа за винагороду зареєструвала СВК «ГІРНИКІВСЬКИЙ» для прикриття незаконної діяльності, що призвело до безпідставного формування податкового кредиту для низки підприємств реального сектора, у тому числі й для апелянта. Оскільки статтю 205 КК України було декриміналізовано у 2019 році, апеляційний суд скасував вирок та закрив кримінальне провадження. У вироку «НІБУЛОН» вказано як одне з підприємств реального сектору економіки, якому контрагент (СВК «Гірниківський») сприяв у нібито безпідставному формуванні податкового кредиту з ПДВ.
Компанія також фігурувала у справах про незаконні ліцензії на пальне. Справа № 686/682/** (КП № 62019240000001***). Суд задовольнив клопотання про продовження термінів досудового розслідування у справі про зловживання владою та службову підробку з боку посадових осіб податкової служби Хмельницької області. Розслідування стосувалося організації схеми видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі та зберігання пального за відсутності повного пакету дозвільних документів, зокрема актів введення об'єктів в експлуатацію. У списку суб'єктів господарювання, які ймовірно отримали такі ліцензії з порушеннями, зазначено велику кількість підприємств, серед яких ТОВ СП «НІБУЛОН».
У реєстрах згадуються схеми щодо розтрати зерна. Ймовірно, йдеться про справу No 709/2580/**, КП No 12018250280000***, в рамках якої розслідується факт шахрайства (ч. 2 ст. 190 КК України), де група осіб заволоділа зерном кукурудзи фермерського господарства вагою 114 тонн. Зерно було вивантажено на елеваторі філії ТОВ СП «НІБУЛОН» за підробленими накладними іншої фірми, проте гроші власнику не виплатили. Суд надав слідчим дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів договорів, бухгалтерських документів та платіжних доручень ТОВ СП «НІБУЛОН» щодо руху цього зерна для використання як докази. Філія «Кременчуцька» ТОВ СП «НІБУЛОН» стала місцем вивантаження шахрайським шляхом видобутого зерна, а сама компанія надавала слідству доступ до первинної документації щодо цих операцій.
ТОВ СП «Нібулон» згадується ще в одному епізоді щодо ухилення від сплати податків. Справа No 757/39474/**-*, КП No 42021000000000***. В рамках цього провадження розслідується діяльність групи осіб, яка за попередньою змовою з посадовими особами фіктивних підприємств ухилялася від сплати податків та легалізувала доходи (ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України). За версією слідства, певні компанії купували олійні культури за готівку та зберігали їх на терміналі у Миколаєві, територія якого орендується ТОВ «НІБУЛОН». Суд надав дозвіл на проведення обшуку на адресу терміналу для відшукання первинних бухгалтерських документів, складських документів на продукцію та електронних носіїв інформації.
У медіапросторі неодноразово згадувалося, що, незважаючи на статус сина одного з найбагатших людей України та значний стан, Вадатурський намагався публічно демонструвати свою «неолігархічність». За часів його депутатства поширювалися історії про те, що він живе у готельному номері та готує собі їжу у мультиварці. Однак такий зміст депутата обійшовся державному бюджету в сотні тисяч гривень. Крім того, сумнівним здається й те, що донедавна в його декларації з транспортних засобів зазначена лише стара вантажівка ГАЗ-66, а інформація про банківські рахунки та готівку взагалі відсутня, хоча компанії, де він бенефіціар, одержують десятки мільйонів гривень на тендерах.
За даними Opendatabot, дохід ТОВ СП «Нібулон» склав: 2020 рік — 25 млрд 840 млн 227 тис. грн; 2021 рік — 40 млрд 614 млн 675 тис. грн (+57,18%); 2022 рік — 15 млрд 181 млн 308 тис. грн (-62,62%); 2023 рік — 22 млрд 901 млн 411 тис. грн (+50,85%); 2024 рік — 18 млрд 458 млн 174 тис. грн (-11,52%); 2025 рік — 18 млрд 458 млн 174 тис. грн (-8,91%); на 2026 рік закладено прогнозований дохід у розмірі 17 млрд 124 млн 181 тис. 306 грн (-7,23%).
Станом на поточний рік у декларації Вадатурського зазначено автомобіль MITSUBISHI PAJERO SPORT 2004 року випуску, придбаний у 2023 році з приблизною вартістю п'ять-сім тисяч доларів. Також він має у власності зелений вантажний бортовий ГАЗ 66 1978 року випуску. Щодо нерухомості, Вадатурський володіє будинком у Миколаєві, будинком у селі Бенцари Одеської області та кількома земельними ділянками у різних областях.
Андрій Вадатурський та його дружина Світлана Дяченко мають у власності понад 15 гектарів землі у Миколаївській, Житомирській, Одеській та Хмельницькій областях. Сім'я володіє будинками у Миколаєві, Одеській області та нерухомістю у селі Покровське. Земельні активи включають ділянки у Миколаївській області (Вітівський район, в межах території Коларівської сільської ради, СО «Поштовик» — 1.7712 га сільськогосподарського призначення; місто Миколаїв, вулиця Спортивна (Леваневців) — 0.0797 га, 0.099 га та 0.0693 га, 0.0688 га землі житлової та громадської забудови), у Житомирській області (Чуднівський район, Красносільська/село Красносілька — 1.7133 га сільськогосподарського призначення; Чуднівський район — 2.0059 га та 2.0868 га сільськогосподарського призначення), у Хмельницькій області (Кам'янець-Подільський район, Підпиліп'янська/село Підпилип'я — 2.0868 га сільськогосподарського призначення).
У власності дружини Вадатурського Світлани Дяченко є нерухомість у Миколаївській області з невизначеною адресою та будинок у селі Покровське на вулиці Римбівській. Земельні активи Світлани Дяченка розкидані по різних областях: у Миколаївській області (Очаківський район, село Покровське, вулиця Римбівська — 0.2493 га та 0.0168 га землі житлової та громадської забудови), у Житомирській області (Чуднівський район, Турчинівська/село Турчинівка — 3.77 га та 3.3621 га сільськогосподарського призначення).
У результаті вимальовується досить показова картина: компанія, яка роками входить до найбільших одержувачів бюджетного відшкодування ПДВ, паралельно фігурує у низці виробництв, пов'язаних із податковими схемами, «ризиковими» контрагентами та сумнівними операціями. Формально більшість справ закриті чи перебувають у стадії розслідування. Фактично ж надто багато збігів, щоб говорити про просту випадковість.