Західні партнери України наполягають на поновленні системи обов'язкового декларування доходів та майна чиновників. Це стало однією з ключових умов для отримання кредиту від Міжнародного валютного фонду на суму 15,6 млрд доларів. Згідно з Меморандумом з МВФ, опублікованим 31 березня, Україна зобов'язалася до кінця липня відновити обов'язкове декларування стану чиновників та забезпечити роботу Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) з перевірки цих декларацій.
Однак українська влада не поспішає виконувати цю умову. На сайті НАЗК зазначається, що досі тривають консультації з МВФ щодо норм майбутнього декларування під час військового стану. Водночас західні донори вважають, що контроль за майном чиновників критично необхідний, щоб запобігти привласненню допомоги, спрямованої на відновлення та гуманітарні потреби.
У НАЗК відкрито підтримують законопроект № 8071 про поновлення декларування, авторства голови партії «Слуга народу» у Верховній Раді Давида Арахамії. Цей проект був зареєстрований у парламенті ще у вересні 2022 року. Навесні нардеп від партії «Голос» Ярослав Юрчишин говорив, що в парламенті немає жодних обмежень для ухвалення проекту до літа, оскільки профільний комітет розглянув документ і рекомендував його ухвалити у першому читанні. Віце-прем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина обіцяла відновити декларування у червні.
Проте законопроект про повернення обов'язкового декларування досі відсутній у плані законопроектної роботи парламенту. Єврокомісар з сусідства та розширення ЄС Олівер Варгеє заявив, що Україна має відновити систему декларування стану 22 червня. Ще у грудні минулого року для України як країни-кандидата на членство в ЄС було сформовано сім умов, зокрема для забезпечення сталості боротьби з корупцією. Україна мала відновити роботу системи електронного декларування майна та реалізувати прийняту Державну антикорупційну програму. Із семи умов Україна виконала дві, у тому числі призначила нових керівників САП та НАБУ. Про негайне поновлення електронного декларування постійно говорять представники G7, GRECO та Світового банку.
Петиція про поновлення декларування набрала широку підтримку громадськості. На сайті президента 30 січня екс-депутат Київської міськради, радник столичного мера Олексій Гриценко зареєстрував петицію з вимогою поновити обов'язкове декларування. Вона швидко набрала майже 28 тисяч голосів із потрібних 25-ти. «Для переважної більшості громадських службовців немає об'єктивних перешкод для подання декларацій: вони не знаходяться на лінії фронту, захищаючи державу, і можуть заповнити інформацію про свої доходи», – зазначив автор петиції. Володимир Зеленський підтримав цю петицію.
Как чиновники позбулися обов'язку декларувати майно
У травні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, яким зупинила дію норми про обов'язкове декларування держборжників до закінчення воєнного стану. Ще раніше НАЗК обмежило доступ до публічної частини реєстру декларацій, мотивуючи це рішення питанням захисту особистих даних. Згодом, мотивуючи зміни потребами воєнного часу, парламентарі пішли ще далі: дозволили держслужбовцям приймати подарунки будь-якої вартості «для передачі армії» або гуманітарної допомоги постраждалим від війни. Одночасно держслужбовцям та чиновникам місцевого самоврядування дозволили займатися іншою оплачуваною діяльністю, якщо вони перебувають у відпустці без збереження зарплати або у разі простою.
Подання декларацій за 2021 та 2022 роки залишається повністю добровільним, залежно від бажання чиновника. За 2021 рік декларації подали близько 400 тисяч посадових осіб, за 2022 рік – близько 250 тисяч. Однак топ-чиновники (міністри, народні депутати, голови обладміністрацій) становлять менш як 10% від цього числа.
Заступник Голови НАЗК Андрій Вишневський наголосив на критичній необхідності відновлення обов'язку декларування: «Відновлення боргу декларування критично необхідне, адже значна частина декларантів все ж таки ще не подали декларації навіть за 2021 рік, не кажучи про 2022-й. Існують ризики приховування стану під час воєнного стану, у тому числі присвоєння коштів, спрямованих на відновлення чи гуманітарну допомогу, а також закінчення строків притягнення до відповідальності за недостовірне декларування за 2021 рік».
На 5 квітня голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що за 2021 рік було подано до 400 тисяч декларацій із 800 тисяч загальної кількості, але серед декларантів топ-чиновники зустрічалися лише у кілька десятків випадків. «Кубраков, Резніков і Шкарлет із міністрів подали декларації, із заступників керівника Офісу президента – Татарів, Сібіга та Шурма. Інші чиновники Офісу президента та міністри декларації на сьогодні не подали», – заявляв Олександр Новіков. Ці цифри відносяться виключно до 2021 року, року до повномасштабного вторгнення. Декларації за 2022 рік жоден із топ-чиновників не подавав.
Що пропонує законопроект Арахамії
Проект № 8071, що підтримується в НАЗК, авторства Давида Арахамії, скасовує норми, які прямо дозволяють посадовцям під час військового стану не подавати декларацію. Документ встановлює, що особи, які у 2022 році не подали декларацію, подають її не пізніше 60 календарних днів з дня набрання чинності законопроектом. Водночас особи, які не подали декларацію у зв'язку з виконанням завдань на користь нацбезпеки та оборони, безпосередньо беруть участь у веденні військових (бойових) дій, або перебувають на тимчасово окупованій території, іншими обставинами, викликаними військовою агресією РФ, не підлягають притягненню до відповідальності за несвоєчасне подання.
Особи, призначені в період дії військового стану на політичні посади, на посади державної служби, в органах місцевого самоврядування, керівників та комунальних підприємств, установ, організацій подають декларацію. Вони також подають документ про підтвердження рівня володіння державною мовою протягом трьох місяців з дня припинення або скасування воєнного стану, якщо такий документ не був поданий ними раніше. Якщо особа, яка під час дії військового стану призначена на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального положення, або посада з підвищеним корупційним ризиком, не пройшла спеціальну перевірку, вона звільняється з посади протягом трьох робочих днів після закінчення цього терміну.
Однак у Головному науково-експертному управлінні Апарату Верховної Ради виявили кілька серйозних недоліків у проекті. По-перше, незрозуміло про який термін для звільнення йдеться у разі не проходження спецперевірки. По-друге, проект виписаний так, що термін подання декларації чиновниками, які вже були призначені з 24 лютого 2022 року на свої посади, не визначає. По-третє, експерти дійшли висновку, що за неподання декларації посадовим особам, призначеним з 24 лютого 2022 року до дати набрання чинності майбутнім законом, таке покарання як звільнення не загрожує, оскільки не передбачено проектом.
Законопроект Арахамії також передбачає зміни до законодавства, які не пов'язані з декларуванням. Зокрема, Арахамія пропонує надати НАЗК повноваження на період дії військового стану вносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування, зміни або скасування санкцій; брати участь у взаємодії з органами та установами іноземних держав щодо застосування та реалізації санкцій.
Альтернативний проект Малюска: можливості приховування
Окрім документа Арахамії стінами парламенту гуляють інші проекти, пов'язані з декларуванням. У Верховній Раді зареєстровано альтернативний проект щодо обов'язкового декларування від міністра юстиції Дениса Малюска. За інформацією виконавчого директора «Центру протидії корупції» Олени Щербан, цей проект дозволяє не декларувати «з питань безпеки» одразу два об'єкти нерухомості: місце проживання сім'ї декларанта за кордоном та власне його місце проживання в Україні.
«Тобто ми не побачимо у деклараціях активів дружини нардепа Торохтія, ми не побачимо можливих вілл в Іспанії та інших місцях… Ми розуміємо, що під час війни багато чиновників точно купували нерухомість за кордоном, і тепер не хочуть їх показувати. Ключова мета (проекту) приховати нерухомість», – каже Олена Щербан.
Також ведуться дискусії, щоб не декларувати майно, що перебуває в оренді. За словами Щербан, топ-чиновники мають подавати публічні декларації. «Політики намагаються приховати все, що можливо від очей, обґрунтовують безпековими проблемами, хоча жодних загроз безпеці немає: детальної інформації про адреси ніколи не публікувалися. Тому всі депутати та топ-чиновники, які сидять у Києві, вже давно могли б подати відкриті декларації».
За її словами, ключова проблема полягає в тому, що і в проекті Арахамії, і в проекті Малюска декларування повертають у обрізаному вигляді. Не передбачається публічних декларацій, повертається лише обов'язок декларуватися.