У Київській міськдержадміністрації планують створити новий Департамент із запобігання та виявлення корупції. Однак конкретні витрати на його утримання, терміни запуску та чисельність персоналу залишаються невизначеними. Попри намір боротися з корупцією, експерти скептичні щодо ефективності цього кроку.
Згідно з рішенням Київради від 13 липня 2023 року (проект № 08/231-879/ПР від 11.07.2023), депутатський корпус схвалив утворення департаменту та затвердив його положення. Міський голова Віталій Кличко отримав доручення затвердити структуру, граничну чисельність та штатний розпис нового підрозділу, а також внести зміни до структури Апарату КМДА. Проект внесла сама Кличко у порядку нагальності, що дало депутатам мало часу на його вивчення — документ розглядала лише бюджетна комісія.
Основна проблема полягає в тому, що керівника департаменту призначатиме та звільнятиме сам Кличко, якому директор буде «підзвітний та підконтрольний». Це означає, що людина, яка формально відповідає за більшість корупційних угод у Києві, матиме повний контроль над органом, покликаним боротися з корупцією. Положення про департамент не містить нічого революційного, а його незалежність залишається лише на папері.
Створення департаменту стало необхідним через вимоги законодавства. Статтею 13-1 Закону України «Про запобігання корупції» (прийнято 2012 року, змінено 2013 року) передбачено наявність такого підрозділу. Крім того, Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) наказом від 27 травня 2021 р. № 277/21 затвердило Типове положення про такі підрозділи, а Кабмін постановою від 9 червня 2002 року визначив, що вони мають існувати у структурі КМДА, а не у структурі Апарату.
Цікаво, що у структурі Апарату КМДА вже давно діє Управління щодо запобігання та виявлення корупції з майже ідентичними функціями, правами та обов'язками. Новий департамент буде окремою юридичною особою, яка отримуватиме майно та фінансування з бюджету Києва, тоді як старе управління, схоже, буде ліквідовано.
Департамент займатиметься розробкою, організацією та контролем заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням у КМДА та столичних райдержадміністраціях; оцінкою корупційних ризиків; висуванням пропозицій меру щодо їх усунення; консультуванням чиновників; виявленням конфліктів інтересів та несумісностей у поданні декларацій; інформуванням НАЗК про виявлені порушення. У департаменті передбачена своя юридична служба, яка представлятиме інтереси міського голови, Київради та посадових осіб КМДА у судах.
Під час голосування за проект рішення виник скандал. Голова фракції «Слуга народу» та голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко запропонував поправку, яка б вимагала погодження з депутатським корпусом при призначенні директора департаменту. Вітренко обґрунтував це тим, що підлеглі не можуть контролювати своїх керівників, і запропонував посилити депутатський контроль. Несподівано за цю поправку проголосували 67 депутатів, що викликало сміх у заступника міського голови Володимира Бондаренка.
Дмитро Білоцерковець, співголова фракції УДАР, почав шукати спосіб виправити ситуацію. На допомогу прийшов депутат від фракції «Європейська солідарність» Володимир Андрусишин, який заявив, що депутатам не було чути, за що вони голосують. Білоцерковець запропонував переголосувати, але Регламент Київради такої опції не передбачав. Довелося формулювати нову поправку, щоб повернути пункт 9 Положення до початкової редакції.
Під час обговорення з'ясувалося, що через режим військового стану Кличко, ймовірно, навіть не проводитиме конкурсного відбору кандидатів на посаду директора. Це означає, що немає гарантії, що посаду займатиме професійна людина. З другої спроби поправку про повернення до початкової редакції прийняли 62 голосами, а за проект рішення загалом проголосував 71 депутат.
Депутат від фракції «Слуга народу» Лілія Пашинна твердо пообіцяла, що ухвалене рішення стане причиною звернення «слуг народу» до НАЗК. На її думку, Нацагенству доведеться вносити до Положення про департамент багато конструктивних змін. Пашинна вважала, що поправка Вітренко була компромісною, а без неї у Києві все «приречено на корупцію».
Структура Секретаріату Київради також має Управління щодо запобігання та виявлення корупції, працівники якого отримують зарплату з бюджету Києва. Однак, як і у випадку з аналогічним управлінням у структурі Апарату КМДА, це не створює у столиці жодної реальної загрози для корупції. Затвердження Київрадою програм боротьби з корупцією, узгоджених із НАЗК, також не дає практичних результатів.
За даними Skelet.Org, кожен аудит діяльності будь-якого підрозділу КМДА, РДА чи комунального підприємства у столиці за останні 10 років виявляє безліч корупційних порушень, які призводять до величезних втрат коштів міського бюджету. Такі аудити періодично проводить, зокрема, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Однак рекомендації цього департаменту за підсумками аудитів здебільшого ігноруються чиновниками та директорами комунальних підприємств, а керівництво Києва не звільняє винних і не притягує їх до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, вся боротьба з корупцією у столиці на рівні КМДА та Київради має виключно імітаційний характер, і керівництво міста — мер Києва, його заступники та депутати, які становлять більшість у Київраді, — це повністю влаштовує. Станом на кінець 2022 року правоохоронні органи розслідували 214 кримінальних проваджень за матеріалами аудитів у столичних структурах, у рамках яких було підготовлено понад сотню підозр та обвинувальних актів. Однак такі розслідування тягнуться роками, і жодна столична посадова особа не отримала суттєвого покарання. Напевно, тому, що в КМДА та Київраді їх захищають щосили.