Під час проведення аудиту Державна аудиторська служба України визнала всі прибутки постачальників Міністерства оборони України — як від поставок озброєння, так і від тилового забезпечення — збитками, завданими державі.
Це питання було піднято на зустрічі Президента України Володимира Зеленського з представниками бізнесу. Президент поставив завдання перед Кабінетом Міністрів України в особі прем'єр-міністра Дениса Шмігаля врегулювати цю ситуацію.
Протягом двох тижнів проводилися погоджувальні наради щодо внесення змін до існуючих постанов Кабінету міністрів. На одній із цих нарад було ухвалено рішення скасувати постанову КМУ 335 та врегулювати питання прибутку у постанові 1275. На той момент усі сторони, включаючи голову Держаудиту, висловили згоду на переглядання висновків державного аудиту щодо прибутку.
Однак зміни до постанови 1275 залишилися неопублікованими, незважаючи на те, що вони нібито були проголосовані. Замість того, щоб переглянути своє рішення, Державна аудиторська служба розпочала розсилання листів до правоохоронних органів, у яких повідомляла, що прибутки підприємств, які працюють з Міністерством оборони, слід розглядати як збитки, завдані державі. На основі цих листів служба ініціювала відкриття кримінальних проваджень.
За інформацією особистих джерел, що підтверджується Федерацією роботодавців України та асоціаціями різних галузей промисловості, які працюють із Міністерством оборони, всі постачальники — від виробників одягу та спорядження до виробників озброєння різних калібрів — опинилися в стані невизначеності, очікуючи обшуків, виїмки документів та інших правоохоронних дій.
Міністерство оборони подало позови до суду. Щодо озброєння інформація залишається закритою, а щодо тилового забезпечення справа була подана до Київського окружного адміністративного суду під номером 320/20717/23 про визнання протиправними дій та скасування окремих пунктів вимог.
Розпорядження Президента України щодо врегулювання цього питання було проігноровано Кабінетом Міністрів України. Постачальники Міністерства оборони опинилися в стані невизначеності, як і автор цього звіту.
Результатом такої ситуації може стати зрив поставок необхідного озброєння та матеріалів під час воєнного стану, незалежно від того, наскільки прозорими є самі закупівлі. Це, у свою чергу, може призвести до підриву обороноздатності країни під час війни. Залишається відкритим питання про причини такої політики — чи це результат непрофесіоналізму, чи щось інше. Автор звіту не знаходить логічного пояснення цим діям.