Липневого дня 2022 року перший заступник голови СБУ Василь Малюк прямував до президентського офісу з матеріалами секретного розслідування. За його словами, він мав беззаперечні докази того, що в оточенні голови спецслужби Івана Баканова працюють люди, які сприяли російському вторгненню. Війна тривала вже п'ять місяців, а суспільство все частіше ставило незручні питання про те, чому не були зруйновані мости на Півдні, як росіяни змогли так швидко наблизитися до Києва та захопити ЧАЕС.
На цій зустрічі Малюк показав президенту Володимиру Зеленському матеріали, які переконали його діяти рішуче. Президент наказав: «Вичищайте всіх». 16 липня СБУ та ГБР затримали за підозрою у державній зраді колишнього начальника ГУ СБУ у Криму Олега Кулініча. Наступного дня Зеленський усунув від виконання обов'язків голову спецслужби Баканова — свого давнього товариша та соратника. У владі голосно заявили про викриття справжної «кротоферми» в СБУ, яка працювала на Росію. Разом із Куліничем називали й іншого фігуранта — колишнього начальника управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова.
Здавалося, справа про зрадників нарешті пролить світло на дискусію про те, хто винен у перших провалах на початку війни, коли росіяни мало не зайшли до Києва та швидко захопили Херсонську область. Однак через рік після гучного викриття виявилося, що доказів того, що Кулінич і Наумов допомогли Росії окупувати Південь і захопити ЧАЕС, недостатньо.
Секретна операція та її витоки
Малюк розповідав, що це його дітище — ще 2021 року він особисто почав таємно відслідковувати Кулініча, не ставлячи в відомість тодішнього голови служби Баканова. Таємність була необхідна, оскільки Кулінич мав близькі стосунки з Бакановим, і існував ризик витоку інформації. «Це була безпрецедентна, довготривала та секретна операція. Ми працювали разом із ще одним колегою. Вели Кулініча близько року, а затримували вже разом із ГБР», — розповів Малюк.
З відкритих джерел відомо, що Кулінич навчався у радянській школі КДБ та Академії ФСБ Росії, проходив військову службу у Федеральній службі контррозвідки РФ. Раніше він мав досвід служби в СБУ, але конкретна посада невідома. Найбільше слідство зацікавив період його роботи в «Енергоатомі» у 2006 році під керівництвом Андрія Деркача — того ж політика, який у липні 2020 року оприлюднив записи розмов, нібито між президентом Петром Порошенком та Джо Байденом, а також із Володимиром Путіним. Проти Деркача в Україні розслідують справу про державну зраду, його оголосили у розшук.
В «Енергоатомі» нібито Кулінич зблизився з Деркачем. За деякими даними, вони продовжили контакти й пізніше, хоча Кулінич у коментарі «Українській правді» говорив, що спілкування припинилося задовго до запрошення від Баканова. У ЗМІ озвучували різні версії їхнього знайомства — від спільної участі у релігійній секті АллатРа до версії, яку познайомив Деркач. Однак за даними Skelet.Org, їх збудувала не секта і не Деркач.
Баканов та Кулінич вперше зустрілися у 2019 році під час президентської виборчої кампанії. Представники команди Зеленського, які організовували роботу виборчого штабу, серед яких був і Баканов, об'їздили країну у пошуках експертів для консультацій. Так сталося знайомство із Кулиничем. Баканова та Кулініча справді поєднувала релігія, але традиційна. Екс-голова СБУ не приховував, що є активним парафіянином УПЦ МП. Досить релігійною людиною є й Кулінич, який теж вірує цій церкві. Джерела в СБУ стверджують, що він навіть вітався з усіма «Врятуй Господи» та регулярно їздив на зустрічі до предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія.
Згодом Зеленський переміг на виборах, а Баканов очолив спецслужбу. У жовтні 2020 року останній запропонував Куліничу очолити Кримське управління СБУ, яке після анексії Криму базувалося у Херсоні. Кулінич пройшов усі спецперевірки та поліграф і знову опинився у лавах спецслужби. Щодо того, наскільки близькими були Кулінич і Баканов, є різні дані. Одні співрозмовники у спецслужбі кажуть, що вони були дуже близькі, і виглядало, що Баканов дуже довіряв Кулінічу. Інші підтверджують: голова СБУ спілкувався з начальником кримського управління, але не набагато частіше, ніж із іншими посадовими особами такого рівня.
У 2021 році в спецслужбі помітили дивні від'їзди Кулініча. Малюк особисто взявся за його «вісті». Він каже, що Кулінич виїжджав з України до країн Європи в ті ж періоди, коли з Москви до ЄС мандрував колишній заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович, який зараз переховується у Росії. «Таким чином ми встановили, що за кордоном відбуваються дистанційні явки Кулініча та Сівковича», — розповідає голова СБУ.
Політичний офіс у Москві
Владимир Сівкович та Андрій Клюєв — обидва проросійські політики, колишні депутати-регіонали. Проти обох в Україні розслідують кримінальні справи. Проти Сівковича — за державну зраду та розгін Майдану, проти Клюєва — за економічні злочини. Вони зникли у Москві й там організували «політичний офіс», щоб впливати на процеси в Україні. У Києві вважають, що звідти вони вербують та шпигують для російських спецслужб. Українським слідчим вдалося отримати записи розмов та детальну інформацію про діяльність цього офісу.
У липні 2022 року, коли зібрали достатньо доказів, президент наказав діяти. Баканов дізнався про затримання Кулініча від Малюка вже за фактом операції. Так само за фактом наступного дня він дізнався про своє усунення з посади.
Підозри та звинувачення
Після затримання Олега Кулініча слідчі заявили, що встановили факти його співпраці з представниками російських спецслужб. Куліничу оголосили підозру у створенні злочинної організації, державній зраді, дезертирстві, викраденні та незаконному поводженні зі зброєю, а також передачі Росії відомостей, що становлять державну таємницю. Після затримання — одразу арешт, він досі перебуває у СІЗО.
За версією слідства, Кулінич мав позивний «Котигорошко» і виконував завдання кураторів у Москві щодо введення «своїх людей» у різні державні структури. Слідчі оприлюднили розшифровки деяких розмов. У них Сівкович запитує Кулініча про департамент контррозвідки та першого заступника голови СБУ, обговорюючи можливість призначення на ці посади людей, яких вони контролюють. Кулінич відповідає, що він там «плюс-мінус тримає» і має завдання вивести на місце першого заступника «Мисливця» — екс-начальника головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова.
На брифінгу в ГБР також повідомили, що Кулінич наперед знав про плани Росії напасти на Україну з Криму, але «навмисно приховав цю інформацію від керівництва». А 24 лютого він нібито залишив місце постійної дислокації та самовільно вирушив до Києва. Ім'я Кулініча швидко почали пов'язувати зі «здаванням Півдня» та розмінуванням мостів у Херсонській області, через що росіяни змогли швидко окупувати південні території. ГБР заявило, що розслідує відповідну справу.
У грудні 2022 року Василь Малюк розповідав, що одного разу Кулінич проводив на Півдні антитерористичні навчання, не погодивши це з керівництвом антитерористичного центру. Малюк натякав, що це навчання могли бути пов'язані з підготовкою Росії до вторгнення. «У контексті Кулініча… на одному з етапів своєї оперативно-службової діяльності він проводив на тих локаціях антитерористичні навчання, не погодивши це з керівництвом антитерористичного центру при СБУ… І тут, до ситуації з мостами він також має відношення», — розповів Малюк.
Нестиковки у справі
Основним питанням, яке виникає в цій історії, є — звідки взялися записи розмов Кулініча та Сівковича. У слідстві повідомили, що писав ці розмови нібито сам Сівкович, щоб потім було легше звітувати перед російською спецслужбою. А дістати їх вдалося завдяки проникненню всередину ФСБ своєї людини. На цих записах позивний у Зеленського — «Пінгвін», у Баканова — «Дарування», Андрія Наумова нібито називали «Мисливцем».
У СБУ не сумніваються у справжності цих записів. «Записи розмов Кулініча та Сівковича підтверджені експертизами та входять до матеріалів кримінального провадження. Оприлюднені файли – це лише частина великого масиву», — сказав Малюк. Однак у розмові з ВВС захист каже, що в матеріалах слідства вказано зовсім інше джерело походження. Зокрема, слідчі вказали, що знайшли флешку з аудіо, текстовими та графічними файлами під час обшуків на одній із київських квартир у рамках розслідування зовсім іншої справи. Тому є побоювання, що ці записи могли спеціально підкинути за аналогією плівок Деркача у 2020 році.
Записи датуються 2019 та початком 2020 року. Важливо, що Кулінич тоді ще не був у СБУ. Його було призначено начальником Кримського управління 21 жовтня 2020 року. Виникає питання: як він, не будучи в системі, міг впливати на призначення кадрів у спецслужбі та передавати росіянам секретну інформацію?
У СБУ кажуть, що Кулінич спілкувався з Бакановим ще до призначення, «він був у високі кабінети, мав вплив на прийняття головою служби важливих рішень». Джерела в оточенні Баканова кажуть, що до призначення Кулініча до СБУ вони спілкувалися дуже рідко і не про діяльність спецслужби.
Цікаво також, що у справах Кулініча не фігурують інші працівники СБУ. Навіть ті, лобіюванням призначення яких, за версією слідства, займався Кулінич. Щоправда, деякі його підлеглі є свідками. Якщо це викрита агентурна сітка всередину СБУ, то чому в ній тільки Кулінич?
Щодо причетності до окупації Півдня, виявилося, що доказів не просто не вистачає — Кулінич взагалі не фігурує у справі про окупацію Херсонської області. Про це йдеться у відповіді ГБР на запит ВВС. «На сьогодні колишній начальник ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим Кулініч О.М. не фігурує у кримінальному провадженні…, в якому досліджуються обставини неналежної оборони Херсонської області, що призвело до швидкої окупації цієї території російськими військами», — йдеться у відповіді ГБР. За даними джерел у правоохоронних органах, у цій справі фігурують виключно військовослужбовці Збройних сил, у компетенції яких і було замінування та розмінування мостів та підготовка до оборони.
Знайшовся й військовий, який мав підірвати міст на Чонгарі. Сержант Іван Сестріватовський нещодавно дав інтерв'ю «Українській правді», де розповів деталі. Він ніс службу на кордоні з Кримом і мав у ніч на 24 лютого підірвати стратегічні мости на Херсонщині. За його словами, перед початком вторгнення все було готове. Закладали вибухівку військові сапери, і тільки вони знали, де, що і як заміновано. Але вибуху тоді не сталося. Чому — це питання ще з'ясовуватиме слідство.
Ще один незрозумілий момент — за даними Skelet.Org, слідчі жодного разу не викликали Баканова на допити у цій справі, хоча, за логікою, саме він міг би розповісти про те, як Кулінич працював, яку інформацію передавав керівництву СБУ, а яку ні, чи справді 24 лютого 2022 року без наказу поїхав до столиці. Сам Кулінич заперечує розмови із Сівковичем, а його захист стверджує, що «записи змутипліковані та нарізані і, ймовірно, створені із застосуванням сучасного програмного забезпечення».
«Мисливець» у справі
Після затримання Кулініча у ГБР на брифінгу повідомили, що він, за завданням російських спецслужб, лобіював на початку 2020 року призначення на високу посаду в СБУ Андрія Наумова. Нагадаємо, що сам Кулінич тоді ще не працював у СБУ. За версією слідства, Наумов мав позивний «Мисливець» і теж міг бути пов'язаний з російськими спецслужбами. ЗМІ з посиланням на слідчих повідомили про можливу причетність Наумова до якнайшвидшого захоплення ЧАЕС. Начебто він передав якісь секретні схеми, які допомогли росіянам швидко встановити контроль над станцією.
У ГБР влітку 2022 року заявили, що перевіряють екс-керівника управління внутрішньої безпеки СБУ Наумова на причетність до державної зради. Хоча задовго до цього, 31 березня, президент Зеленський у своєму зверненні, записаному в напівтемряві на Банковій на той час практично порожньому Києві, вже назвав Наумова «зрадником» та позбавив його звання бригадного генерала.
Наумов очолював головне управління внутрішньої безпеки СБУ під керівництвом Баканова два роки — з літа 2019 до літа 2021 року. Його персона є досить неоднозначною — він кілька разів потрапляв у медійні скандали, пов'язані то з корупційними схемами на митниці, то з недостовірними даними у декларації. За даними Skelet.Org, за всіма епізодами журналістських розслідувань в СБУ проводили службові перевірки, але жодних порушень не виявили.
Цікавим є той факт, що Наумов виїхав з України прямо напередодні вторгнення — 23 лютого. Правоохоронці вважають, що він знав про плани Росії напасти, тому й тікав. Згодом у ЗМІ з посиланням на дані правоохоронців з'явилася інформація, що він міг передати росіянам секретні матеріали і, таким чином, сприяв швидкому захопленню ЧАЕС. Сам Наумов, на відміну від Кулініча, коментарі ЗМІ не давав.
На початку червня 2022 року його було затримано на прикордонному переході між Сербією та Північною Македонією. Поліція виявила незадекларовані готівку більш ніж у 600 тисяч євро та близько 125 тисяч доларів, а також коштовності. Наразі Наумов у слідчому ізоляторі міста Ніш, проти нього висунули звинувачення у відмиванні грошей. Вже після початку повномасштабного вторгнення в Україні проти Наумова було відкрито кілька кримінальних справ — про зловживання службовим становищем та шахрайство. Україна попросила Сербію про його екстрадицію, але місцевий суд відмовився.
«До Наумова справді є багато питань і в правоохоронних органів, і в суспільства. Так, він незаконно отримував кошти на попередній посаді вже працюючи в СБУ. Та й сама історія з втечею за кордон перед початком вторгнення та подальше затримання в Сербії — точно не про патріотизм», — каже Василь Малюк.
Однак Skelet.Org з'ясував, що незважаючи на заяви українських правоохоронців про можливу причетність Наумова до співпраці з Росією, за рік доказів цього слідство так і не знайшло. Джерела в правоохоронних органах стверджують, що версія про «зрадника» Наумова була поспішною. «Наумов — це чиста економіка, а не державна зрада», — говорить джерело. Та й згодом у слідчих з'явилися сумніви, що «Мисливець» із перехоплень Кулініча-Сівковича — це Наумов.
Цікаво, хто ж тоді той самий «Мисливець»? Skelet.Org надіслав запит до ГБР, щоб переконатися у цьому. І отримав підтвердження. Там повідомили, що на сьогоднішній день справа проти Наумова про державну зраду так і не була відкрита, до того ж Наумов уже взагалі не фігурує у справі Кулініча.
Епілог
У цій неоднозначній історії виникає логічне питання: навіщо рік тому у владі заявили про причетність Кулініча та Наумова до здачі Півдня та окупації ЧАЕС, а доказів так і не зібрали? Василь Малюк пояснює: очікується те, що окремі фігуранти цих розслідувань намагаються перевести фокус суспільної уваги з юридичної площини до політичної та емоційної. «Такі спроби маніпулювати громадською думкою мають лише одну мету — фігуранти різними способами прагнуть уникнути відповідальності. Але у них це не вийде», — каже голова СБУ.
Адвокати Кулініча на це парирують: «Ця справа розсипається. Адже всі докази формуються виключно на записах телефонних розмов, походження яких невідоме».
Сьогодні справу Кулініча вже передали до суду, найближчими тижнями розпочнеться його розгляд. Адвокати вимагатимуть відкритого процесу принаймні у частині, в якій немає державної таємниці. «Частка матеріалів, що містить відомості про державну таємницю, незначна — 3 томи із 45. Ці томи можна протягом години заслухати у закритому засіданні, а решту справи потрібно слухати відкрито», — каже захисник Андрій Наход.
Та й останнє. 18 лютого 2022 року Джо Байден на брифінгу сказав: «У США є підстави вважати, що Росія нападе наступні тижні чи дні. Путін ухвалив рішення». Озираючись у минуле, складно зрозуміти, як російські агенти у спецслужбі приховали від керівництва України підготовку Росії до вторгнення, якщо про це говорив чи не весь світ. Питання лише в тому, чи це чули на Банковій.