Суд Європейського Союзу анулював рішення Ради ЄС від 3 березня 2022 року, яким передбачалося продовження санкцій проти екс-генерального прокурора України Віктора Пшонки та його сина Артема. За інформацією «Європейської правди», яка мала доступ до судових документів, обидва вони вже з вересня попереднього року не входили до переліку осіб, щодо яких застосовуються обмежувальні заходи Євросоюзу.
У своєму рішенні суд скасував частину рішення Ради (CFSP) 2022/376, яка стосувалася залишення Віктора Павловича Пшонки у переліку осіб, організацій та органів, щодо яких діють обмежувальні заходи. Аналогічне рішення було ухвалено й щодо його сина Артема.
Суд обґрунтував скасування рішення помилками в оцінках, які допустила Рада ЄС, та висловив сумніви щодо того, чи мали ці оцінки достатньо міцну фактичну основу. Пшонка та його син уперше потрапили під санкції ЄС у 2014 році як особи, щодо яких було розпочато кримінальне переслідування в Україні за звинуваченнями у розкраданні державних коштів та їхньому незаконному вивезенню за межі держави.
У своєму рішенні Суд ЄС також зазначив, що залишається неясним, чи переконався Євросоюз у тому, що українська судова система забезпечує право на захист у місцевих кримінальних провадженнях. Пшонка обіймав посаду генерального прокурора України за президентства Віктора Януковича, якого було усунено від влади під час Революції гідності у лютому 2014 року. Янукович, Пшонка, його син та інші їхні союзники втекли до Росії, де й перебувають у розшуку українськими органами.
Оскарження санкцій у судах ЄС можуть тривати протягом багатьох років і рідко завершуються стійкою перемогою оскаржувачів, оскільки Рада ЄС, яка об'єднує міністрів урядів держав-членів, часто повторно приймає рішення про санкції після судових поразок.
У вересні попереднього року Рада ЄС не продовжила санкції проти екс-президента Віктора Януковича, його сина Олександра, екс-генерального прокурора Віктора Пшонки та його сина Артема. Януковичів було переведено до іншого санкційного списку. 4 березня 2023 року Рада ЄС продовжила санкції, які були введені у 2014 році проти соратників Януковича, однак у переліку залишилося лише троє осіб: екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, колишній заступник голови МВС Віктор Ратушняк та бізнесмен Сергій Курченко.
З іншого боку, Федеральна рада Швейцарії (швейцарський уряд) на засіданні 15 лютого прийняла рішення розпочати адміністративну процедуру конфіскації активів, які були заморожені на території Швейцарії після української революції у лютому 2014 року. За повідомленнями від травня попереднього року, швейцарський уряд планував конфіскувати активи на суму понад 100 мільйонів швейцарських франків, які належали Юрію Іванющенку, соратнику колишнього президента України Віктора Януковича. Згідно зі швейцарським законодавством, період заморожування активів обмежений максимально десятьма роками.