Розслідування журналістів Олексія Ярильченка та Наталії Лазарович видання Bihus.Info виявило масштабні проблеми у розподілі коштів на відновлення зруйнованої під час російської окупації інфраструктури на Київщині. За даними журналістів, сотні мільйонів гривень на ремонт будинків та об'єктів інфраструктури отримали компанії, пов'язані з кримінальними провадженнями, а також фірми, придбані на портальному сайті оголошень OLX. Крім того, деякі підрядники мали прямі зв'язки з керівництвом Київської облдержадміністрації та Офісу президента.
Процес відновлення на Київщині розпочався влітку 2022 року. Замовлення на роботи розміщували як окремі міські та селищні ради, так і централізовано через профільний департамент Київської обласної держадміністрації. Однак, незважаючи на різноманітність замовників, весь цей процес, за даними розслідування, перетворився на хаос. Більшість договорів укладалися з підрядниками без проведення тендерів. Багато контрактів або взагалі не публікувалися в системі Prozorro, або з'являлися там із значним запізненням. На одних і тих же об'єктах могло бути кілька договорів на схожі роботи. Найбільш проблемним аспектом виявився сам підхід до вибору підрядників, які займалися або нібито займалися відновленням.
Одна з найбільших сум — понад 200 мільйонів гривень на відновлення у Бучі, включаючи роботи на вулиці Вокзальній, була розподілена без тендерів одній родині з Рівненщини. Роботами займалися ФОП Сергій Цибульський, його син Дмитро та компанія його брата «Грілана». Сім'я підприємців до того часу вела бізнес у Дубровиці Рівненської області і не мала досвіду робіт такого масштабу. Сам Сергій Цибульський пояснив свою появу на бучанських підрядах тим, що його родина після деокупації Київської області як волонтери привезла до Бучи хліб, познайомилася з місцевими чиновниками, які нібито й запропонували їм працювати на відновленні. Цибульський не зміг назвати точну кількість об'єктів, які йому довірили, а відсутність деяких договорів у системі Prozorro пояснив усними домовленостями з посадовцями.
У Бучі ж компанія з помилкою у назві — «Булівельна компанія «Відновлення» — отримала приблизно 40 мільйонів гривень на підряди. За припущенням журналістів, помилка в назві виникла через поспіх: фірму реєстрували юристи, виставили на продаж на OLX і майже одразу після придбання новими власниками вона почала отримувати перші замовлення.
Директор цього підприємства Борис Лісовський раніше працював у київському КП «Київблагоустрій», де також працював Тимур Ткаченко — колишній бізнес-партнер Олексія Кулеби. Кулеба нині є заступником керівника Офісу президента, але у 2022 році був керівником Київської державної обладміністрації, яка курирувала процес відновлення. Цікаво, що сам Кулеба раніше був причетний до роботи «Київблагоустрою», очолюючи у 2019 році профільний департамент КМДА. Паралельно з роботою у «Київблагоустрої» Лісовський працював також у приватних компаніях, пов'язаних з колишнім головою Дарницької райдержадміністрації Сергієм Левадою. Ткаченко був його заступником. Місцеві жителі, у будинках яких працювала «Відновлення», скаржилися на якість робіт. За їхніми словами, працювали не професійні будівельники, а люди, яких вдалося знайти та переконати. Частина робіт, які мала виконати фірма, досі не завершена. Через бенефіціарів можна простежити зв'язки з оточенням Кулеби та його колишнього заступника в КОДА Дмитра Назаренка, до якого також можна дійти через ще одного підрядника — компанію «Нідком».
«Нідком» раніше отримувала великі замовлення на ремонт лікувальних закладів Києва, і ЗМІ пов'язували її з першим заступником Віталія Кличка у КМДА Миколою Поворозником. Однак журналістам не вдалося знайти його сліди у цій компанії. Натомість власники фірми та їхні партнери мають зв'язки з оточенням Кулеби та Назаренка. «Нідком» отримав великі замовлення на відновлення в області загалом на орієнтовно 250 мільйонів гривень.
Еще приблизно 40 мільйонів гривень від Київської облдержадміністрації отримала компанія «Ласт Строй Кепітал». Вона разом із кількома іншими фірмами, створеними пов'язаними між собою людьми, фігурує у низці кримінальних проваджень, що стосуються фіктивності, ухилення від сплати податків та підробки документів. Власник компанії Фрунз Мкртчян відмовився розмовляти з журналістами про відновлення.
Ще 240 мільйонів гривень було розподілено ТОВ «Укрбуд-проект-реконструкція», яке мало займатися відновленням Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації. Правоохоронці Сумщини розслідують діяльність цієї фірми у своїй галузі, де вона отримувала замовлення. У судових матеріалах зазначається, що місцевий чиновник, який по суті привів цю компанію на підряди, раніше працював на сім'ю власників, а сама фірма нібито не мала ресурсів для робіт з відновлення. Компанія належить Давиду Кизіменку — синові Олега Кизіменка, чиновника-сепаратиста, який після окупації Криму залишився там на посаді заступника мера Севастополя.
Фігурантом розслідування правоохоронців є також ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Системз» з оточення відомого київського забудовника Андрія Вавриша. Фірма отримала замовлення на ремонт пошкодженої покрівлі у розбитій росіянами багатоповерхівці у Бородянці. Однак, за словами місцевих, робітники розібрали дах восени і залишили його в такому стані до січня. За цей час будівля сильно залилася, у квартирах утворилася пліснява та почалися руйнування.
Іронічно, що компанія планувала отримати ще понад 80 мільйонів гривень на капітальні ремонти: за 30 мільйонів мала відновити той самий будинок на Центральній, де ремонтувала покрівлю, а ще за 50 мільйонів — пошкоджену багатоповерхівку неподалік. Однак коли журналісти почали розсилати запити та цікавитися процесом відновлення, чиновники раптово передумали та розірвали з компанією угоди.
Керовники частини міських та селищних рад відмовилися розмовляти з журналістами про відбудову. Бучанські чиновники пояснили хаос із замовленнями та документацією війною та поспіхом. Екс-начальник КОДА, а нині заступник керівника Офісу президента Олексій Кулеба у розмові з журналістами заявив, що кримінальними шлейфами підрядників повинні займатися правоохоронці, що КОДА не було відомо про участь компаній, які фігурували у кримінальних провадженнях, що підрядників намагалися обирати серед місцевих бізнесменів, а також що він особисто не мав ніякого відношення до цього процесу. Дмитро Назаренко, кілька разів відкладаючи розмову, у результаті надіслав стандартну письмову відповідь.