Ярослав Костянтинович Маринович, генеральний директор українського відділення російського видавництва «Ексмо», протягом років розбудовував свій бізнес на основі схем, які дозволяли йому залишатися безкарним. Нещодавно він активно просуває себе у ЗМІ, витрачаючи від 100 до 500 доларів на публікації у патріотичних виданнях, включаючи «Факти», «Лівий Берег» та «Цензор.нет».
Маринович прибув в Україну як комерційний агент московського видавництва, отримавши завдання просувати російську літературу на українському ринку. Десять років до цього він був менеджером у самому «Ексмо». Його експансія на українському книжковому ринку супроводжувалася значними фінансовими вливаннями. Він скупив мережі книгарень «Літера» та «Емпік», об'єднавши їх у нову мережу «Читай місто». Видавництво активно розповсюджувало низькопробну літературу, включаючи серію книг під назвою «Світовий сталініст», а також гібридну «фантастику» на теми російсько-українського конфлікту. Таким чином Маринович став, за характеристикою джерела, командиром книжкових військ Кремля, інфікуючи Україну сталінізмом та імперським мілітаризмом.
Фінансові можливості дилера дозволили йому домінувати на ринку. Навіть патріотично налаштовані українські видавці змушені були визнавати його перевагу. Бізнес розвивався успішно, але основною його слабкістю була жадібність. При покупці мережі «Літера» Маринович не розрахувався з боргами перед українськими видавцями. Замість цього він дозволив юридичній особі збанкрутити, перевівши комерційно цінні активи, включаючи бренд та асортимент, до нових структур.
Така схема стала типовою для його взаємин з партнерами. Маринович брав товар у видавців, використовуючи як посередників фірми-одноденки на межі банкрутства. Книги надходили до його магазинів, але видавці не отримували платежі від фірм-банкрутів. Директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький у 2013 році розповідав про невиплачену заборгованість у розмірі 200 тисяч гривень за поставлену продукцію. Він зазначив, що не бачить сенсу в судових позовах, оскільки юридична особа не мала майна, і вважав цю заборгованість безнадійною. На його думку, така позиція була поширена серед учасників ринку.
Жадібність Мариновича змусила його розширити схеми. Він почав друкувати контрафактну продукцію на місці, вважаючи це дешевшим, ніж купувати ліцензії у Росії. Спочатку видавництво «Ексмо» заохочувало такі тіньові схеми, оскільки російській стороні не хотілося показувати українським прикордонникам, яку літературу вони ввозять. Легально завозили лише «білу» продукцію — класику та світові бестселери, а підривну літературу друкували на місці у напівлегальних та нелегальних друкарнях з оригінал-макетів, узгоджених у Москві.
Однак Маринович почав друкувати контрафактні тиражі навіть «білої» літератури. Незважаючи на його корупційний вплив на суддів, прокурорів, податківців та ЗМІ, такі витівки не могли довго залишатися непоміченими. Крім того, його знову підвела жадібність. Навіть коли посилився контроль за постачанням продукції на Крим, він не захотів продавати бізнес там. Мережа «Літера» продовжувала торгувати імперською літературою на півострові. Маринович налагодив підпільний друк контрафактної літератури у «ДНР», наповнюючи фальшивками не лише український, а й російський ринок.
У листопаді 2014 року, після чергового банкрутства підприємства, яке тоді називалося мережею «Читай місто» (реінкарнацією «Букви»), Служба безпеки України отримала сигнал про те, що Маринович вивів через офшор понад 100 мільйонів з підприємства «Літера транс». Через рік фіскали відвідали центральну книгарню мережи Мариновича у справі про його шахрайство. Вони вилучили книги зі складу «Букви» та звинуватили мережу у несплаті податків на суму понад 3 мільйони гривень. Також розслідувалася історія про друк контрафактних книг сумнівного змісту.
Здавалося, що проблеми накопичилися серйозно. Однак офшорні грошові потоки Мариновича зробили свою роботу. За твердженням джерела, непідкупні українські судді були куплені, а фіскали відступили. Згідно з повідомленням на сторінці мережі «Буква» у соціальних мережах, фіскали повернули книги їхньому «законному» власнику Ярославу Мариновичу.
Після цього Маринович розпочав ліквідацію чергової партії своїх компаній-посередників: «Логос Транс», «Торговий дім Ексмо» та мережу книжкових супермаркетів «Буква». За припущенням джерела, він знову планував не розрахуватися з постачальниками, залишивши борги та товари на балансах компаній, що збанкрутували. Одночасно, щоб продемонструвати стабільність бізнесу, Маринович розширював мережу, відкривши новий магазин у Харкові та плануючи відкрити ще один у Дніпропетровську.
Джерело ставить питання про те, яку продукцію Маринович реалізуватиме у своїх магазинах. Чи це будуть книги, надруковані підпільно у «ДНР»? Чи те, що вдалося урвати у фіскалів? Чи те, що приховано на балансах компаній-банкрутів? Чи видавці знову дадуть йому товар під честне слово, щоб вкотре переконатися в його непорядності? Можливо, Маринович планує заповнити прилавки книгами власного виробництва з «Видавничої групи КМ-букс», якою він прикриває свої махінації. Для демонстрації законності він друкує там книги про героїв України та Майдан. Однак асортимент КМ-букс, що складається з кількох сотень найменувань, зможе заповнити лише один-два відділи книгарні. Постачання книг з Росії через конфлікт з його колишніми московськими патронами більше не очікується. Тому його книготорговельна мережа, яка вистояла у боях з правосуддям, зможе вижити виключно завдяки щирим українцям.