Заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник розповів на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради у справі «Мідас» про масштабні порушення у роботі Альфа-Банку, який згодом став Сенс Банком. За його словами, з 2012 року фінансова установа активно видавала кредити особам, пов'язаним з банком, одночасно ведучи подвійну бухгалтерію.
Олійник наголосив, що у банку було сфальшовано звітність. Протягом періоду з 2012 року там накопичилося понад десять тисяч підроблених документів, які становили паралельну бухгалтерію. Установа видавала кредити пов'язаним особам, проводила операції поза балансом та здійснювала фінансові трансакції на користь акціонерів. На момент, коли ці порушення відбувалися, банк перебував у дефолті. За оцінкою Олійника, з 2012 до 2023 року установу можна було вивести з ринку більше десяти разів.
Заступник голови НБУ повідомив, що регулятор виявив підміну документів лише у 2023 році, після того як банк був націоналізований у липні того ж року. Видача кредитів акціонерам призвела до того, що Сенс Банк мав негативний капітал на момент націоналізації. Після того як держава взяла установу під контроль, довелося доформувати чотири мільярди гривень додаткових резервів.
Олійник також розповів про проведені перевірки. У Сенс Банку провели три інспекційні перевірки та три перевірки фінансового моніторингу, одна з яких повністю стосувалася грального бізнесу. Інформацію про виявлені операції НБУ передав правоохоронним органам у березні 2025 року.
Данило Гетьманцев, виступаючи на засіданні комісії, висловив припущення, що у державному Сенс Банку могла діяти організована група осіб, які через свої службові повноваження забезпечували проведення нелегальних платежів у сфері азартних ігор. На його думку, йдеться не про окремі випадки, а про налагоджену корупційну схему, яка функціонувала за потурання регулятора та правоохоронців. Гетьманцев припустив, що банк фактично міг виконувати роль посередника для обслуговування незаконних трансакцій великих гравців ринку.
Нардеп також зазначив, що внутрішній фінансовий моніторинг установи міг бути залучений до цієї діяльності, тоді як НБУ не відреагував належним чином на результати проведених перевірок. Окремо Гетьманцев розкритикував Міністерство цифрової трансформації за те, що не запустило систему онлайн-моніторингу, що, на його думку, позбавило державу ефективного контролю над ринком.
Гетьманцев повідомив, що Офіс Генерального прокурора вже проводить обшуки у банку та відкрив кримінальні провадження. За його словами, відповідальність за ситуацію має нести керівництво установи, зокрема голова правління Олексій Ступак, якого пропонують заслухати у Верховній Раді. Крім того, нардеп звернув увагу на інформацію про можливе використання банку для операцій з криптовалютними «міксерами», а також на сигнали про тиск на менеджмент з метою залучення його до проведення сумнівних фінансових операцій.