Після короткої паузи розгортається новий етап скандалу навколо записів, які отримали широку публічність. На цей раз матеріали поширюються не офіційними каналами правоохоронців, а журналістом та народним депутатом, що дає владі можливість уникнути прямого коментування. Проте така тактика замовчування забезпечує лише тимчасовий спокій. Записи, опубліковані 28 квітня, набрали понад мільйон переглядів, а продовження матеріалу 1 травня переглянули понад 513 тисяч осіб.
У парламенті розслідування плівок ведуть дві тимчасові слідчі комісії. Одна займається можливими порушеннями у сфері економічної безпеки, інша — розглядає корупційні схеми у оборонній галузі та порушення антикорупційного законодавства під час воєнного стану. Третя хвиля розкриття матеріалів очікується на засіданні другої комісії 6 травня за участю керівництва НАБУ та САП.
Директор НАБУ Семен Кривоніс та керівник САП Олександр Клименко спочатку були запрошені на засідання першої комісії на 13:00 5 травня, однак перенесли свою участь на 14 травня. Клименко пояснив необхідністю додаткового часу для підготовки детальних відповідей. Кривоніс також зазначив, що потребує часу на підготовку матеріалів щодо обставин, виявлених НАБУ у частині, яка може свідчити про збитки економічної безпеки України. Таким чином, керівники правоохоронних органів залишають для другої комісії розкриття сенсацій, пов'язаних з корупцією у сфері оборони.
З нових записів стало відомо про кооператив «Династія» у Козині, де будувалися котеджні будинки. Власниками цих об'єктів є чотири особи: Тимур Міндіч, колишній віце-прем'єр Олексій Чернишов, а також дві особи, названі у записах як «Андрій» та «Вова». Перші двоє вже отримали підозру від НАБУ. Якщо третій учасник схеми також отримає офіційне звинувачення, то четвертий опиниться у незвичайній ситуації: троє його партнерів матимуть статус підозрюваних, тоді як він залишатиметься захищеним президентським імунітетом.
Перші записи, оприлюднені 10–11 листопада, містили фрагменти, спрямовані на обґрунтування підозр щодо тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка (кодові імена «Сигізмунд» та «Професор»), співзасновника «Кварталу 95» Тимура Міндіча («Карлсон»), а також Ігора Миронюка («Рокет»), Дмитра Басова («Тенор») та Олександра Цукермана («Шугармен»). Поки коло підозрюваних не розширюється, правоохоронці не мають потреби розкривати нові записи.
Два імена викликають найбільший резонанс: Умеров та Єрмак. Умеров представляє сферу оборони, що є прямою відповідальністю президента. Єрмак — це інший вектор наближення до президента, особливо враховуючи їхні багаторічні близькі стосунки. Якщо у записах підтвердиться причетність обох до корупційних схем, то президент не зможе посилатися на незнання, оскільки оборона — це його безпосередня сфера контролю.
Антикорупціонери діють за власною стратегією, яка відрізняється від президентської. Їхні амбіції скромніші: максимум — провести свою політичну силу до парламенту або розширити повноваження своїх установ. Проте це абсолютно не узгоджується зі стратегією президента, який керується інстинктом політичного самозбереження. У політичному середовищі склався консенсус щодо необхідності запобігти участі президента у наступних виборах шляхом обнулення його рейтингу. Численні гравці, зацікавлені у змінах влади, не вірять у чесність виборів та побоюються, що у разі перемоги нинішнього президента їм не знайдеться місця у країні. Для них збиття рейтингу — це питання самовиживання. Оскільки вибори не відбудуться найближчим часом, у них є час на поступову обробку громадської думки. Тому розкриття матеріалів продовжиться.