На початку лютого 2022 року «Українська правда» опублікувала розслідування про корупцію у виробництві біометричних паспортів. Матеріал розповідав про повернення на державний поліграфкомбінат «Україна» скандального монополіста з 2000-х років — ЄДАПС. Компанія змінила назву на Industrial Innovation Group, а її українська філія стала називатися Поллі-Сервіс. Тоді журналісти припускали, що лобістом повернення ЄДАПС у Кабміні був голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамій, хоча той це заперечував. Однак подальше розслідування показало, що проблема виявилася набагато глибшою. Колишній ЄДАПС фактично захопив контроль над поліграфкомбінатом, монополізував низку стратегічних напрямків виробництва та розмістив своє керівництво на держпідприємстві. Повернення монополії відбулося за офіційним підписом прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Більше того, уряд продовжував сприяти розвитку цього скандального бізнесу навіть напередодні повномасштабної війни. За розрахунками журналістів, ЄДАПС за майже два роки отримав замовлення від поліграфкомбінату на суму мінімум 2,3 млрд гривень, а також мав інших державних замовників, хоча й менших за обсягом.Повернення ЄДАПС не було раптовим. Ще у 2017-2018 роках консорціум намагався повернути свої позиції, пропонуючи поставити на «Україну» своє обладнання та матеріали, але не зміг прорватися. На той час влада мала активних противників багаторічного монополіста. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков публічно боровся з ЄДАПС, а той відповідав агресивними матеріалами на контрольованих медіаресурсах. Другим публічним опонентом був Максим Степанов, який керував комбінатом «Україна» до 2016 року, а згодом очолював Міністерство охорони здоров'я. Степанов згадував про погрози від власника ЄДАПС Юрія Сидоренка, які звучали як: «Ти ж лоб не гумовий — від нього пули не відскакують».У 2023 році Національне антикорупційне бюро заявило, що Степанов, колишній директор поліграфкомбінату, мав там власний інтерес. За версією слідства, у 2013-2016 роках чиновник закуповував матеріали для документів через закордонну прокладку за завищеними цінами. Іноземні фірми мали патенти на захисні знаки українських паспортів. Сам Степанов усі звинувачення заперечував, стверджуючи, що посередника як дистриб'ютора давали самі виробники, а наступні керівники комбінату продовжили співпрацю з тими ж постачальниками. Степанов розповідав, що у 2021 році, коли він ще був міністром, почалися рухи щодо зміни керівника поліграфкомбінату. Він мав розмову з Денисом Шмигалем про неприпустимість повернення ЄДАПС на комбінат, і прем'єр нібито обіцяв йому цього не допустити. Однак восени 2021 року ЄДАПС почав активно з'являтися у державних закупівлях, і двері йому відчинило рішення Кабміну, яке особисто підписав прем'єр Денис Шмигаль.21 жовтня 2021 року уряд провів нараду, присвячену виготовленню захищених документів та використанню потужностей поліграфкомбінату «Україна». На цій нараді, окрім прем'єра, був лише один профільний міністр — голова Мін'юсту Денис Малюська. Також брала участь голова Міграційної служби Наталія Науменко. Інші міністерства представляли заступники, включаючи Мінекономіки, якому підпорядковується поліграфкомбінат. Серед присутніх був радник прем'єра Сергій Стефурак, якого джерела в Кабміні називали людиною, яка лобіювала ЄДАПС в уряді. На порядку денному були питання щодо удосконалення паспортів, нотаріальних бланків, посвідчень водіїв та техпаспортів, а також акцизних марок. Усі чотири напрямки врешті-решт призвели до нової монополії. З першими трьома пунктами держава розібралася швидко — ЄДАПС зайшов на їхній ринок за кілька місяців. Лише нововведення щодо акцизу затяглися до 2023 року. Жовтнева нарада була установчою, на якій прем'єр роздавав доручення створити робочу групу та напрацювати проекти рішень. Однак далі було прийнято низку конкретних рішень, які так чи інакше сприяли монополії.Уряд та поліграфкомбінат у своїх відповідях стверджували, що технології, матеріали та постачальники були змінені за ініціативою Національного антикорупційного бюро, а самі новації дозволили суттєво збільшити доходи держбюджету. У листопаді 2021 року НАБУ надіслало листа на комбінат про те, що вимоги до паспортів потрібно змінити, щоб позбавитися монополії компаній, нібито пов'язаних зі Степановим. Правоохоронці розслідували схеми на паспортах щонайменше з 2019 року, але влада це «помітила» лише тоді, коли почала повертатися ЄДАПС. Уряд відредагував опис паспортів напередодні повномасштабної війни, 23 лютого 2022 року.До 2022 року виробництво нотаріальних бланків проходило на конкурсній основі щонайменше формально. Підконтрольне Мін'юсту держпідприємство щорічно проводило тендер, за умовами якого замовляло бланки. З появою ЄДАПС правила змінилися. Третього листопада 2021 року Кабмін затвердив явно монополістську норму про те, що виробляти бланки має «підприємство, яке належить до сфери управління Мінекономіки». Таке підприємство в державі лише одне — поліграфкомбінат «Україна», куди на той момент уже прийшло керівництво ЄДАПС. Очікувано, підприємство без конкурсу почало замовляти сировину для бланків у компанії свого колишнього консорціуму. Нова норма виключила з конкуренції, наприклад, Київську офсетну фабрику, яка також належить державі, але підпорядковується Мінфіну. Така зухвалість привернула увагу Антимонопольного комітету, який заявив, що нововведення не відповідають законодавству про захист економічної конкуренції. Однак рішення уряду Шмигаля так і не змінили.За даними джерел у Кабміні, вимоги до бланків хотіли доповнити додатковим елементом захисту зі спектральною міткою — саме такою технологією піарить ЄДАПС. Це елемент, який потрібно просвічувати спеціальним сканером, щоб перевірити справжність. Це нововведення не пропустило міністерство Дениса Малюски. Держава запевняла, що ціну едапсівських бланків «вдалося залишити без змін», але потім її піднімали двічі. Спочатку на 3%, а згодом на 54,5%. Менше ніж за рік ціна бланку зросла з 15,96 до 25,5 гривень.23 лютого 2022 року уряд вирішив удосконалити документи водіїв. На той момент ЄДАПС уже постачав матеріали для посвідчень та техпаспортів. Напередодні великої війни Кабмін вніс, на перший погляд, незначні зміни до вимог цих документів. Вони припускали, що посвідчення та техпаспорт потрібно ламінувати по обидва боки «захисним прозорим рефлективним ахроматичним покриттям та плівкою підвищеної міцності». Це дослівна цитата з вимог, які діяли за Януковича, коли ЄДАПС контролював всю галузь. Зміни пояснювали тим, що старі бланки були неякісними і згодом перелися. Але щоб виробляти нові, недостатньо було просто змінити технологію. Монополіст змусив усю країну переходити на нове обладнання — його обладнання, а саме на принтери, які в Україну завозить лише він.Попередні принтери так само постачалися ексклюзивно — це була техніка японської фірми Toppan. Її постачальників в Україну пов'язували з Максимом Степановим. У Кабміні стверджують, що Toppan постачали фігуранти справи НАБУ, а саме обладнання можна купити у мережі, що полегшує життя підпільним виробникам документів. Місцева влада та сервісні центри по всій країні кілька років тому один за одним купували принтери Toppan за ціною приблизно 200 тисяч гривень. Тепер їм сказали: обладнання застаріле, настав час запасатися новим, едапсівським Swiftpro K60. Багатьом регіонам їх уже почали видавати безоплатно. Це класичний прийом — поставивши безкоштовне обладнання, компанії гарантовано отримують роки прибутків на матеріалах та сервісному обслуговуванні. По всій країні безплатно поставили вже 750 принтерів. За твердженням Кабміну, до кінця 2023 року планували поставити ще 277. У рішеннях про безоплатну передачу йдеться, що вартість одного принтера Swiftpro K60 становить приблизно 123,75 тисячі гривень. Проте ті, кому обладнання не видали, розпочали виставляти тендери, і на таких закупівлях, заздалегідь позбавлених шансів на конкуренцію, монополіст збирався постачати техніку від 530 до 600 тисяч гривень за комплект, до якого входив принтер та станція для зняття даних.Останній пункт едапсівських бажань зі списку 2021 року, який довго залишався нереалізованим, це акцизні марки, а саме повернення голограми на них. Влада відмовилася від цієї технології у 2015 році. Мотивація була простою: голограма коштує чимало, суттєво збільшує ціну марки, а при цьому не відіграє вирішальної ролі у боротьбі з нелегальним товаром. Виробники тютюнових виробів пояснювали, що більшість контрафакту, більше ніж 60%, продають без акцизних марок у принципі. Отже, цю проблему вирішить не посилення захисту, а поліпшення контролю та якісна робота правоохоронців. За словами співрозмовника у тютюновому бізнесі, голограма допоможе максимум для 10-15% тих акцизних марок, які все-таки підробляються. Влітку 2023 року Асоціація виробників тютюнових виробів навіть виступила з публічною заявою, закликавши Шмигаля не допустити повернення голограми. Але ЄДАПС, а точніше його нащадок Industrial Innovation Group, вже мали свої плани. Голограми були одним із головних його профілів. Ще у 2019 році, коли компанія почала активно рекламувати себе в українських медіа, вона просувала саме голограму на акциз. Держава хотіла запровадити її ще два роки тому, коли ЄДАПС почав повертати свою монополію.У розпорядженні журналістів були проекти відповідних змін, які державний поліграфкомбінат готував у листопаді 2021 року. 19 червня 2023 року уряд Шмигаля втілив цю мрію монополіста. У вимоги до акцизної марки вписали голограму зі спектральною міткою — технологією, якою пишається ЄДАПС. Цікаво, що колишній консорціум в Україні мав кілька патентів на голограми, зареєстрованих ще 2014 року. Проте саме у червні 2023-го в них вперше внесли зміни — скоротили перелік винахідників, прибравши «токсичне» ім'я Юрія Сидоренка. Власником патентів залишився захований в офшорах бізнес. Вже 4 липня державний поліграфкомбінат закупив голограми компанії Поллі-Сервіс, що уособлює ЄДАПС в Україні. Вартість покупки становила 140,5 мільйонів гривень. Скільки саме голограм коштуватимуть таку ціну, невідомо, адже тендери поліграфкомбінату останніми роками стали максимально непрозорими. Але очевидно, що голограма не дістанеться державі безкоштовно, а отже, підвищить вартість акцизу, що ляже на плечі споживачів алкоголю та тютюну.У пропозиціях, які готувалися у 2021 році, ціну марки мали підняти на 40% для алкоголю (з 19 до 27 копійок) та на 58% для тютюну (з 9 до 14 копійок). Однак у 2023 році, повертаючи голограму, Кабмін залишив ціну марки незмінною і навіть наголосив на цьому. Як це можливо? По-перше, за два місяці до цього, у квітні, уряд окремим рішенням підвищило вартість акцизу одразу на 80% — це сталося вперше з 2014 року. Таке рішення пояснили нібито збільшенням витрат на виробництво, зберігання та реалізацію марок. Тоді виробники підакцизних товарів не заперечували проти подорожчання, оскільки вважали його обґрунтованим. За словами співрозмовника у тютюновому бізнесі, в Україні була одна з найнижчих цінностей акцизних марок у Європі. По-друге, між виробниками ходять чутки, що ціна на марку з голограмою все ж таки зросте, але пізніше, восени, коли новий виріб уже твердо закріпиться на ринку.Той факт, що нові правила невипадково стали вигідні саме ЄДАПСу, підтверджує ще одна непублічна історія. Декілька джерел на ринку друку документів і в уряді розповідали, що незадовго до повернення ЄДАПС в Кабміні лобіювали його меншого конкурента, який теж хотів постачати голограми для нотаріальних бланків та акцизних марок. Однак цей проект зрештою обірвався безвісти, коли на ринок повернувся справжній титан лобізму.2021 року ЄДАПС навів на держполіграфкомбінат «Україна» своє керівництво. Це не лише директор. За словами джерела на комбінаті, люди з колишнього консорціуму зайняли місця керівників відділів, помічників директора, взяли «під опіку» бухгалтерію. Нове керівництво влаштувало «чистки» серед співробітників, звільняючи працівників, оголошуючи їм догани, позбавляючи премій та ініціюючи кримінальні справи. Деякі навіть йшли позиватися із комбінатом. Рішення щодо закупівель та постачальників приймає керівництво без справжніх нарад із підлеглими. Самі закупівлі публікують на Prozorro, проте таким чином, що сторонній спостерігач не завжди зможе зрозуміти, що і скільки придбав державний комбінат. Предмет закупівлі підписують, наприклад, «матеріал для бланків документів» та вказують кількість у тоннах, листах чи погонних метрах. Самі договори постачання не публікуються. Часто нові поставки поліграфкомбінат фіксує не окремим тендером, а змінами попередніх договорів або змінює старі домовленості щодо термінів поставки. Раніше журналісти надсилали запити на поліграфкомбінат, але там відмовлялися надавати договори та повідомляти їхні деталі.При цьому черги на паспорти, що з'явилися наприкінці 2021 року, могли бути пов'язані саме з монополією. Джерела на комбінаті розповідали, що вони не використовують всі потужності, працюють «з коліс», без запасів матеріалів. Уряд ухвалює рішення, мотивацію яких іноді простіше пояснити інтересами приватного монополіста, ніж держави. Наприклад, вже під час великої війни Кабмін спростив отримання паспортів і, серед іншого, дозволив видавати документи без внесення до них електронного підпису. Джерела як на комбінаті, так і серед виробників документів запевняли, що внесення підпису не ускладнює та не затягує видачу паспорта. Вони пояснювали такий крок влади тим, що програмне забезпечення ЄДАПС на той момент просто не було доопрацьовано та не всі функції виконувало. Бізнес-опоненти ЄДАПС говорили 2022 року, що «через півроку Україна кишитиме підробленими паспортами». Тоді такі прогнози здавалися проявом образи та конкуренції. Але 2023 року у звітах правоохоронців щоразу дійсно почали з'являтися викриті підпільні «фабрики» документів. Протягом червня-липня Національна поліція та СБУ виявили 3 таких «виробництва». У поліції розповідали, що вилучені у зловмисників документи хоч чимось відрізнялися від справжніх, але зовні були дуже схожі на оригінальні. Правоохоронці вивчають, чи до цих схем могли бути причетні державні службовці, зокрема передавати злочинцям оригінальні матеріали. У Нацполіції справді зауважується нова тенденція — збільшення кількості підроблених документів, яке пов'язують із повномасштабним вторгненням Росії.Будь-яка штучна монополія становить небезпеку у тривалій перспективі. Так і у випадку з ЄДАПС, який прославився корумпованістю. Industrial Innovation Group представляє себе як нового гравця на ринку, але чи це дійсно так? Скандально відомий Юрій Сидоренко, який неодноразово ховався від правоохоронців різних країн і мав бізнес у Москві, офіційно вийшов зі структури компаній у 2017 році. Замість нього власниками стали два давні менеджери ЄДАПС, ряд офшорок та громадянин Арабських Еміратів, де «ожив» консорціум. Але вже 2018 року одна з компаній цієї імперії, патентуючи в ЄС свій черговий винахід, вказала особисто Сидоренка серед винахідників. Крім того, 2021 року в одній з митних декларацій Industrial Innovation Group на товар, відправлений до Женеви, одержувачем була вказана людина на ім'я «M Sidorenko», що може бути дочкою підприємця Марією.Компанія Поллі-Сервіс, яка постачає матеріали для всіх монополізованих сфер, суспільству представляється українським виробником. Але бізнес-імперія, до якої входить цей нібито вітчизняний виробник критично важливих для України документів, вже після вторгнення до Криму та Донбасу, незадовго до повномасштабної війни, не цуралася вести бізнес із Росією. Останні угоди з компаніями з РФ, які збереглися у міжнародній базі імпорту-експорту ImportGenius, датовані груднем 2021 року. Серед непублічних власників ЄДАПС, як встановили журналісти, міг бути проросійський політик Віктор Медведчук. А за Януковича консорціум зводив храм Російська православна церква в Еміратах. Монополізовані сфери вже стають непрозорими. Можливо, через роки вони з'являться у фабулах нових справ. Україна знову візьметься викорінювати те, чого одного разу вже позбулася, а влада перекладатиме відповідальність на попередників, як це робиться нині, коли всі дії пояснюють боротьбою зі схемами Степанова. Начебто хтось заважав правоохоронцям та владі викорінювати такі схеми раніше, і ніби хтось заважає побачити нинішні.