Українські медіа неодноразово піднімали проблему безперешкодної діяльності п'ятої колони та кремлівських агентів впливу в адвокатській спільноті, особливо в керівних органах адвокатського самоврядування. Найчастіше в цьому контексті згадується колишній адвокат Віктор Медведчук, який у роки перед повномасштабною війною не лише накопичував матеріальні активи, а й цілеспрямовано розміщував своїх довірених осіб у управлінські структури вітчизняної адвокатури. Парадоксально, але його люди в Раді адвокатів України, Національній асоціації адвокатів України та Вищій кваліфікаційній дисциплінарній комісії адвокатури досі займають впливові позиції та почуваються захищено.
Детальний аналіз цієї проблеми здійснив журналіст Ілля Костін у серії матеріалів на сайті Цензор.нет, де висвітлював факти співпраці керівництва НААУ з адвокатами-зрадниками на окупованих територіях. Однак деякі персоналії, пов'язані з Медведчуком, залишилися поза увагою, що пояснюється високою концентрацією таких осіб у системі. Однією з таких фігур є Зоя Темнохудова, яка була обрана до складу ВКДКА 7 лютого 2022 року на конференції адвокатів Закарпатської області.
Цікаво, що Костін також звертав увагу на дивний збіг: у січні 2022 року до організаційних комітетів конференції адвокатів Києва масово включили адвокатів із проросійськими поглядами. Обрання Темнохудової вітали не лише впливові регіональні адвокати, а й політичні союзники — обласний осередок ОПЗЖ. Публічні овації були закономірні з огляду на особливі стосунки новообраної членкині ВКДКА з Медведчуком.
На офіційному сайті Верховної Ради досі міститься інформація про те, що Зоя Володимирівна Темнохудова виконувала обов'язки помічника-консультанта народного депутата Медведчука за строковим трудовим договором на постійній основі. Про своє розуміння правової держави та справедливості вона розповіла 21 червня 2020 року в інтерв'ю інтернет-виданню «Життя». Темнохудова наголошувала, що її особистим прикладом юридичної та культурної підготовки є Віктор Медведчук. Щедрість на позитивні оцінки талантів Медведчука згодом принесла їй солодкі кар'єрні плоди.
Помічниця Темнохудової Вікторія Кондраш виявилася більш відвертою в оцінках української державності. Вона цитується мовою оригіналу: «Дуже важко довести щось людині? Має праву півкулю — «Слава Україні», а ліву — «Героям слава». Виникає логічне запитання: чи має право особа, яка публічно звеличує Медведчука і користувалася його опікою для власних кар'єрних амбіцій, брати участь у вирішенні дисциплінарних справ адвокатів? Хотілося б вірити, що в адвокатській спільноті знайдеться хоча б одна людина, яка поставить питання про доречність перебування такого кадру у ВКДКА.
Однак керівник ВКДКА Сергій Вілков навряд чи буде цією людиною. Цей адвокат запам'ятався захистом беркутівця Дмитра Садовника. Символічно, що у 2014 році Садовник зник. Нагороди та визнання щедро посипалися на нинішнього керівника ВКДКА у 2021 році, хоча так і не відомо, які визначні справи та місії він здійснив. Реєстр судових рішень свідчить про досить скромну адвокатську практику Вілкова.
Одним із вагомих вкладів у розвиток адвокатури, яким пишається Вілков, є його участь у розробці нових правил адвокатської етики. Однак його повідомлення в соціальній мережі Facebook викликають запитання щодо глибини його моральних принципів. Наприклад, він писав: «Мені здається, що немає жодної кризи. Є під@раси, які крадуть бабці». Крім того, на його сторінці виявлено антисемітські пости, побудовані на порівняльному аналізі національного представництва у вищих державних органах та загального національного складу населення України.
Наразі Вілков фактично виконує функції верховного арбітра моральності у вирішенні дисциплінарних скарг адвокатів. Однак, як кажуть у середовищі адвокатури, адвокатське правосуддя має всі недоліки традиційного правосуддя. Було б дивно чекати на щось інше від системи, створеної під егідою Віктора Медведчука.
Водночас бентежить пасивність армії українських адвокатів, яка налічує понад 60 тисяч осіб. Чи залишатиметься українська адвокатура знаряддям Медведчука та його оточення, які давно зреклися України і служать Путіну?