Національне агентство із запобігання корупції висловило обурення щодо дій Кабінету міністрів, який затвердив та зареєстрував у Верховній Раді два законопроекти про зміни в антикорупційному законодавстві без участі та погодження НАЗК. На засіданні 7 серпня уряд схвалив законопроекти під номерами 9586 та 9587, присвячені удосконаленню порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Розробником цих документів виступило Міністерство юстиції України, що, на думку НАЗК, виходить за межі його компетенції.
Агентство наголошує на порушенні законодавчих норм та регламентних вимог. Згідно з чинним законодавством, саме НАЗК є єдиним органом центральної виконавчої влади, якому покладено функцію забезпечення формування державної антикорупційної політики як невід'ємної складової загальнодержавної політики. Представники агентства заявили, що Міністерство юстиції фактично привласнило функції НАЗК щодо розробки проектів нормативно-правових актів у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики.
На НАЗК покладено обов'язок акумулювати та узагальнювати інформацію про стан запобігання та протидії корупції в Україні, забезпечувати систематизацію та комплексний аналіз статистичних даних, у тому числі пов'язаних із притягненням осіб до адміністративної відповідальності. Агентство також повинно аналізувати антикорупційну діяльність на практиці та за результатами пропонувати зміни до антикорупційного законодавства.
На думку НАЗК, уряд продемонстрував непослідовність у своїх діях. З одного боку, у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки визначено вектор розвитку, який передбачає заходи щодо вдосконалення та оптимізації питань притягнення осіб до адміністративної відповідальності за пов'язані з корупцією правопорушення. З іншого боку, законопроекти, які стосуються виключно державної антикорупційної політики, були прийняті урядом без отримання погодження НАЗК та його позиції щодо необхідності проведення антикорупційної експертизи. Це порушує вимоги Регламенту Кабінету Міністрів України.
Додатково НАЗК вказує на те, що Голова агентства не був повідомлений про розгляд цих проектів на засіданні уряду, хоча відповідно до закону має право брати участь у засіданнях уряду з правом дорадчого голосу. Представники агентства наголошують, що такий підхід та присвоєння функцій одного центрального органу іншим ставить під загрозу злагодженість та скоординованість роботи органів державної влади у досягненні спільної мети – повноправного членства в Європейському Союзі, ОЕСР та НАТО.
НАЗК направило звернення до уряду щодо недопущення подібних ситуацій у майбутньому та необхідності забезпечення ефективного та послідовного формування державної антикорупційної політики.
Цікаво, що громадяни України чітко розуміють необхідність поновлення декларування стану державних службовців, навіть незважаючи на військові дії. За результатами соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова на замовлення DT.UA, 90,9% українців вважають, що необхідно поновити публічне декларування стану державними службовцями. При цьому декларування статків, набутих чиновниками під час повномасштабної війни, підтримують 91,7% українців.