На початку серпня Державне бюро розслідувань розпочало активні дії щодо народного депутата та колишнього телевізійного ведучого Олександра Дубинського. Правоохоронці проводили обшуки та викликали його на допити. Цей період став черговим розділом у довгій історії скандалів, які супроводжують політичну кар'єру нардепа.
Повід для обшуків виник у зв'язку з останнім інцидентом, пов'язаним із дозволом на виїзд за кордон. Дубинський отримав дозвіл залишити Україну під приводом супроводу батька на лікування. Однак, як стверджує ГБР, нардеп та його батько виїхали окремо, а батько повернувся в Україну значно раніше за сина. Це викликало питання щодо виконання Дубинським своїх парламентських обов'язків під час перебування за кордоном. На допиті 4 серпня Дубинський назвав розслідування політичним переслідуванням. Того ж дня правоохоронці провели обшуки у його помічника Володимира Колодюка.
На другому допиті ГБР припинив розслідування, оскільки на першому допиті Дубинський відмовився давати змістовні відповіді. Правоохоронці підозрюють його у підробці офіційних документів, які він міг підписувати перебуваючи за кордоном. Дубинському повідомили про підозру у службовому підробленні документів для виїзду за кордон. Сам нардеп продовжує наполягати на політичному переслідуванні та позиціонує себе опозиціонером, хоча раніше входив до владної фракції «Слуги народу».
Фракція виключила Дубинського на початку 2021 року голосуванням 198 депутатів. Причиною стали санкції, які Держдеп США ввів проти нього у січні 2021 року. Американське міністерство закордонних справ зазначало, що Дубинський відповідав за мережу дезінформації, пов'язану з Російською Федерацією, яка мала на меті вплинути на президентські вибори у США. Президент Володимир Зеленський звертався до Дубинського з закликом самостійно залишити фракцію, але той відмовився. На останніх парламентських виборах Дубинський пройшов у Раду за квотою олігарха Ігоря Коломойського, інтереси якого він регулярно лобіював. Нині нардеп не вважає себе зобов'язаним перед колишніми партнерами по фракції.
Дубинський переміг на окрузі у боротьбі з Ігорем Кононенко, одним із перших соратників Петра Порошенка. Однак за роки депутатства він потрапив до низки скандалів, які варто розглянути детальніше.
Перший скандал пов'язаний із накопленням майна. На початку своєї політичної кар'єри Дубинський позиціонував себе журналістом-розслідувачем на телеканалі «1+1». Проте у 2019 році він сам став об'єктом розслідування журналістів Bihus.info. Розслідувачі з'ясували, що Дубинський зі своєю сім'єю за кілька років накопичили значний стан: 24 квартири, 17 автомобілів, два будинки та 70 соток землі на загальну суму близько 2,5 мільйона доларів. Будучи депутатом, Дубинський не захотів вносити це майно в декларацію, як того вимагала Центральна виборча комісія. Він пояснював, що як успішний журналіст чудово заробляв ще до депутатства. Розслідувачі неодноразово помічали його за кермом автомобіля вартістю близько 50 тисяч доларів. На запитання про походження авто Дубинський відповідав, що автомобіль йому дає його мама для катання. Після скандалу він навіть не виправдовувався, а натомість почав показово ходити залою Верховної Ради у футболці з написом «Мама любить швидкість».
Другий скандал стосується його діяльності під час Революції Гідності. Ті ж розслідування Bihus.info показали, що Дубинський, ймовірно, у 2013–2014 роках брав участь у платній кампанії з дискредитації Революції Гідності. Кампанію керували керівниками проросійського видання «Вести». Одним із найяскравіших прикладів став інцидент із так званими «повіями на Майдані». У розслідуванні описується листування Дубинського з Ольгою Семченко, головою холдингу «Известия». Дубинський нібито висував пропозиції щодо інформаційної кампанії під назвою «Майдан меншини», яка включала план із 20 заходів для дискредитації Майдану. План передбачав інформаційні вкидання, фейкові відеоролики та фальшиві «розслідування» про Майдан і його лідерів. Однією з таких фальшивок мали бути «повії на Майдані» — вкидання, яку нібито організував Дубинський. Загальна вартість плану склала близько 500 тисяч доларів, плюс приблизно 100 тисяч доларів на непередбачені витрати. Проросійська позиція Дубинського підтверджує правдивість цього розслідування. Він навіть не підписав звернення до голови Ради з вимогою внести до порядку денного ініціативи щодо позбавлення повноважень депутатів, обраних від заборонених проросійських партій. Крім того, він постійно захищав Російську православну церкву в Україні, так звану УПЦ Московського патріархату, та регулярно висловлювався про «зовнішнє управління» Україною. Щодо «повій на площі» та згаданого плану, Дубинський відкидає всі звинувачення.
Третій скандал пов'язаний із його захистом інтересів Коломойського та конфліктом з Національним банком України. Дубинський регулярно виступав на захист інтересів олігарха. У 2020 році він активно протидіяв ухваленню законопроекту 2571-д, який не дозволив би повернути колишнім власникам націоналізований Приватбанк. Верховна Рада ухвалила цей документ 15 травня, а президент підписав його через тиждень. Під час ухвалення закону НБУ виступав проти. Тому не дивно, що Дубинський відзначився постійними нападами на керівництво регулятора, часто не підбираючи слова.
На початку липня 2020 року Дубинський брав участь у ток-шоу на «1+1», де обговорювалася відставка тодішнього голови НБУ Якова Смолія. Прямо під час ефіру Дубинський написав у своєму Instagram: «Е… Смолія в тупий собачий рот у прямому ефіру». Цитату почали розносити у ЗМІ. Фракція «Слуга народу» видалила пост за кілька годин, але від нього не відмовилася. Коли журналісти запитали Дубинського біля стін парламенту, як народний депутат може дозволяти собі такі пости, він відповів: «У нас суд із паном Смолієм з цього висловлювання. І я цей суд виграв. Тому маю право за рішенням суду використати цей вислів щодо Смолія».
НБУ справді подавав на Дубинського до суду за такі висловлювання. Суд відмовив НБУ. Суть відмови полягала в тому, що Дубинський висловлював не твердження, а особисті судження, припущення та роздуми, за які закон не встановлює відповідальність. Хоча у його висловлюваннях були чіткі твердження, суди першої та апеляційної інстанції відмовили у проведенні експертизи його висловлювань. Касаційна інстанція відмовилася відкрити провадження за малозначністю справи. Рішення про відмову в задоволенні позову НБУ набуло законної сили і оскарженню не підлягає. Є припущення, що судді просто не захотіли зв'язуватися з Дубинським, щоб той не почав піднімати їхню діяльність та особисте життя. Проте Дубинський не зупинився, продовжуючи цитувати себе у соцмережах. Дісталося від нього й нинішньому голові НБУ Андрію Пишному. Нардеп повідомив, що написав заяву до ГБР щодо незрозумілих витрат НБУ на секретаря Пишного, перетворивши цю історію на цілий секс-скандал.
Четвертий скандал пов'язаний із його зв'язками з колишнім нардепом Андрієм Деркачем та американськими санкціями. У травні 2020 року Деркач, якого давно звинувачують у роботі на російські спецслужби, напередодні виборів у США оприлюднив аудіозаписи розмови екс-президента Петра Порошенка з Джо Байденом та держсекретарем США Джоном Керрі. На записах нібито обговорювалося звільнення генпрокурора Віктора Шокіна в обмін на кредитні гарантії для України. Суть проблеми полягала в тому, що саме Генпрокуратура розслідувала діяльність в Україні компанії Burisma, в якій працював син Байдена Хантер.
У США справедливо розцінили таку публікацію як намір дискредитувати Байдена як кандидата у президенти. За кілька місяців Міністерство фінансів США накладе на Деркача персональні санкції. Невдовзі Деркач вирішив продовжити цю тему, але вже у компанії з Дубинським. Найтісніше перебування в одній компанії з Деркачем стало причиною накладення Держдепом США санкцій на Дубинського. Після цього його не лише виключили з фракції, а й з партії.
Щодо нещодавніх обшуків та допитів Дубинського, то якщо склад злочину встановлять, нардепу загрожуватиме до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Звинувачення проходить за двома статтями Кримінального кодексу.