Бюро економічної безпеки розпочало розслідування фактів можливого незаконного присвоєння бюджетних коштів посадовцями КП «Інформатика». За попередніми оцінками правоохоронців, у період 2021–2023 років столичному бюджету могли завдати збитків на суму від 8,7 млн до 21 млн гривень під час закупівель програмного забезпечення та матеріальних цінностей. Точний розмір шкоди буде встановлено після судово-експертної оцінки.
За інформацією, яку наводить видання, слідство ведеться у рамках кримінального провадження № 72023000220000008, відкритого Головним підрозділом детективів БЕБ 15 лютого 2023 року. Фігурантам інкримінується вчинення злочину за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння коштами особливо великих розмірів.
Детективи встановили, що посадові особи КП «Інформатика» за попередньою змовою з представниками низки компаній безпідставно завищили вартість програмної продукції Octopus City Wise Corporate (система управління інформацією про життя), програмно-апаратного комплексу та різноманітних товарно-матеріальних цінностей, унаслідок чого присвоїли бюджетні кошти.
Правоохоронці називають сім компаній, які, на їхню думку, сприяли таким розкраданням: ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Телеком Проект Строй», ТОВ «Кварц Телесистеми», ТОВ «Айкю Секюріті», ТОВ «Айкю Дистрибуція», ТОВ «Ес.Ві.Ес» та ТОВ «Світ Камер». У судовій ухвалі від 27 липня 2023 року, опублікованій у держреєстрі судових рішень, наводяться різні суми можливих збитків. Так, у документі зазначається, що спільно з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Айкю Дистрибуція» та ТОВ «Ес.Ві.Ес» імовірно було присвоєно 8,72 млн гривень. У наступному абзаці йдеться про 8,7 млн гривень за участю шести компаній (крім ТОВ «Ес.Ві.Ес»). Далі згадуються всі сім компаній та суттєво більша сума — 21 млн гривень. За припущенням видання, розбіжності можуть пояснюватися тим, що БЕБ розслідує різні закупівлі та різні схеми присвоєння коштів, або ж можливі технічні помилки у документах.
24 травня 2023 року детективи БЕБ провели обшук в офісі КП «Інформатика» на вулиці Дегтярівській, 37 у Києві. Правоохоронці вилучили документи та 4 мережеві IP-камери різних моделей, які не були введені в експлуатацію. 29 травня Шевченківський районний суд за клопотанням Офісу Генерального прокурора наклав арешт на це майно як на речові докази. КП «Інформатика» подала апеляційну скаргу, стверджуючи, що арешт призвів до зупинення процесу дооснащення комплексної системи відеоспостереження міста та негативно впливає на роботу силових структур та установ, які обслуговують критичну інфраструктуру Києва.
Офіс Генерального прокурора не погодився з цими аргументами. Правоохоронці повідомили суду, що речові докази необхідні для слідства, зокрема для проведення судово-товарознавчої експертизи, яка має встановити справжню вартість камер. Прокурори також вказали на те, що посадові особи КП «Інформатика» усвідомлюють свою протиправну діяльність, тому існує ризик невідкладного використання майна або його передачі третім особам з метою перешкоджання встановленню істини. Іншими словами, правоохоронці припускали, що камери можуть бути приховані. 27 липня 2023 року колегія суддів Київського апеляційного суду відмовила КП «Інформатика» у знятті арешту.
З семи названих компаній лише ТОВ «Українські інфосистеми» безпосередньо співпрацювала з КП «Інформатика». За даними бази Clarity-Project, у період 2021–2023 років сторони уклали 7 договорів на загальну суму 121,4 млн гривень. Більшу частину коштів — 78,9 млн гривень — компанія отримала за угодою на розробку програмного забезпечення та постачання техніки для створення «ситуаційного центру протидії загрозам у Києві». Ця платформа, як заявлялося, мала забезпечити у столиці контроль над заледенінням доріг, наповненням зливової каналізації, сміттєвих баків та іншими комунальними процесами.
Щодо інших шести компаній, то жодних прямих угод з КП «Інформатика» вони не мають. Їхня роль у присвоєнні бюджетних ресурсів правоохоронцями не описана. Однак можна припустити, що деякі з цих ТОВ були субпідрядниками або постачальниками обладнання для основних підрядників. Цікаво, що окремі фігуранти працювали також з іншим комунальним підприємством — СКП «Київтелесервіс». Наприклад, ТОВ «Телеком Проект Буд» мав 2 договори з цим підприємством на суму 9 млн гривень, а ТОВ «Кварц Телесистеми» — одну угоду на 47,3 тис. гривень. ТОВ «Українські інфосистеми» активно працювало з «Київтелесервісом», уклавши 18 договорів на суму 179,5 млн гривень.
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «Українські інфосистеми» було зареєстровано у травні 2014 року. Керівником компанії є Андрій П'ятов, засновником та кінцевим бенефіціаром — мешканець Києва Ярослав Холодов. Холодов є власником ще однієї компанії, яка фігурувала у кримінальному провадженні — ТОВ «Телеком Проект Буд». Обидві компанії зареєстровані в одній будівлі на вулиці Олени Теліги, 4 у Києві. Керівницею та співвласником ТОВ «Телеком Проект Буд» є Оксана Холодова, ймовірно, родичка Ярослава Холодова. За цією ж адресою зареєстровано ТОВ «Кварц Телесистеми», власником якого є Володимир Холодов, ймовірно, батько Ярослава.
КП «Інформатика» має історію проблем з правоохоронцями. Ще 2018 року слідчі Державної фіскальної служби відкрили кримінальне провадження за фактом можливого ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства. За попередніми даними, у 2016–2018 роках КП могло недоплатити близько 5,6 млн гривень податків, у чому йому «допомагали» чотири компанії-підрядники, у тому числі ТОВ «Інтелешшул Констракшн» та ТОВ «Каргон», які завищували вартість робіт та співпрацювали з фіктивними контрагентами.
У 2019 році Національне антикорупційне бюро розпочало окреме слідство через ймовірні розтрати бюджетних коштів керівництвом КП «Інформатика». Кримінальне провадження було відкрито за результатами аудиту, проведеного фахівцями столичної мерії. Ревізори та правоохоронці встановили, що у 2016–2017 роках міський бюджет міг втратити близько 30 млн гривень унаслідок закупівлі «Інформатикою» систем відеоспостереження у ТОВ «Каргон» та ТОВ «Інтелекшуал Констракшн». Однак станом на момент публікації матеріалу жоден із ймовірних фігурантів цих справ навіть не отримав підозри.
Процеси цифровізації та діджиталізації столиці, за які відповідає Департамент інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськдержадміністрації, обходяться міському бюджету мільярдами гривень і часто супроводжуються скандалами з корупційним відтінком. Торік аудитори столичної мерії встановили, що три КП, підпорядковані цьому департаменту — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ» — у 2018–2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати 3 млн 6 гривень. Ревізори з'ясували, що ці підприємства закуповували обладнання, яке потім не використовувалося, виплачували контрагентам завищену винагороду, проводили тендери за завищеними цінами, не впроваджували понад два десятки цифрових сервісів, включаючи оплату харчування в дитсадках. За результатами перевірки порушникам було надано 100 рекомендацій, але станом на лютий 2023 року лише дві з них були повністю враховані. Департамент ІКТ КМДА проігнорував вимоги аудиторів щодо зміни менеджменту у цих КП та притягнення до відповідальності осіб, винних у порушеннях.
Обов'язки генерального директора КП «Інформатика» з 27 березня 2023 року виконує Олена Грубляк. На цій посаді вона змінила Вероніку Малкову, яка очолювала підприємство на правах в.о. керівника з 6 вересня 2021 року. Ще раніше, з 9 жовтня 2017 року, цим КП керував Микола Піхтін. Департамент ІКТ КМДА, у віданні якого перебуває «Інформатика», з 27 серпня 2021 року очолює Пролог Половинко. З 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року цією структурою керував Юрій Назаров, який вважався «обличчям цифровізації у Києві» і з персоною якого пов'язують численні порушення у цій сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах в.о. директора керувала Ганна Лісик. Діяльність Департаменту ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА щодо здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.