Обіцяна цифрова трансформація грального ринку України перетворилася на історію масивних державних видатків без очікуваних результатів. Держава витратила 84,2 млн грн на систему онлайн-моніторингу, яка станом на 2026 рік так і не запрацювала. При цьому щонайменше 23,77 млн грн уже освоєно без будь-яких результатів. Додатково скандальний конкурс на видачу ліцензій пройшов без залучення нових учасників і з ознаками серйозних порушень. Ситуація привернула увагу Офісу Генерального прокурора, який розпочав розслідування. Команда СтопКора також зацікавилася цією справою.
Реформа грального ринку розпочиналася з амбітних планів. Ліквідували КРАЇЛ — регуляторний орган, який не справився зі своїми функціями і залишив по собі низку скандалів та кримінальних справ. На його місце створили PlayCity — новий регулятор, позиціонований як сучасна, цифрова та прозора структура під егідою Міністерства цифрової трансформації. У презентаціях це виглядало інноваційно, але практична реалізація виявилася набагато менш успішною.
Парламентський Комітет з фінансів під головуванням Данила Гетьманцева фактично висловив недовіру новому регулятору. Роботу PlayCity та керівництва Мінцифри визнали незадовільною на основі офіційного рішення, прийнятого після аналізу аудиту Рахункової палати. Причини досить конкретні: головний інструмент контролю — державна система онлайн-моніторингу — досі не функціонує.
Історія цієї системи виглядає як класичне освоєння бюджету під виглядом реформи. Закон №768-ІХ вимагав запустити систему до серпня 2022 року, але цього не сталося. Дедлайн тихо перенесли на жовтень 2025-го (Закон № 4116-ІХ), а в бюджет закладено 84,2 млн грн. Тендер оголосили лише у вересні 2025 року, договір підписали поспішно, і вже у грудні «прийняли» першу чергу, яка не виконує базової функції — не надає повних даних. На другу чергу фінансування практично відсутнє. Таким чином, держава під час війни витратила десятки мільйонів гривень на систему, яка існує лише формально, без контролю, без результату та без визначення відповідальних осіб.
Проблеми не обмежуються лише системою моніторингу. Ліміти витрат для гравців також існують лише на папері. Їх визначають самі оператори без будь-якої перевірки. Контроль є, але він ґрунтується на довірі до слова гравців. Реклама азартних ігор, яка має бути обмежена, продовжує з'являтися на піратських сайтах без вікових обмежень. Жодних штрафів не накладено, жодної реакції регулятора не спостерігається. Ситуація залишається стабільною, як за старих часів.
Найбільш показовим епізодом реформи став конкурс на видачу ліцензій державних лотерей. Він пройшов настільки відкрито, що нових учасників просто не знайшлося. Перемогли ті самі оператори, які раніше контролювали ринок. Данило Гетьманцев у повідомленні на своїй сторінці у Facebook без особливих реверансів «привітав» Олександра Борнякова та Геннадія Новікова з успішною реалізацією проекту з роздачі ліцензій операторам лотерей-монополістів, що діють, — за формальним недоконкурсом і без допуску іноземців.
Ліцензію отримала УНЛ. Однак регулятор PlayCity не засмутив той факт, що за представленими на конкурс документами УНЛ не мали, всупереч вимогам, лотерейних пунктів щонайменше у місті Калинівка та смт Піщанка Вінницької області. У цих населених пунктах проживає понад 5 тисяч жителів, тож лотерейні пункти мають бути обов'язково як умова допуску до конкурсу.
Ще більш дивною виглядає географія, вказана самим оператором. Серед «працюючих» точок значилися Маріуполь, Мелітополь та Нова Каховка — міста, які на момент подання документів перебували під окупацією. Це не стало перешкодою для отримання ліцензії.
Гетьманцев у інтерв'ю для «Комерсант Український» навіть заявив про можливі навмисні дії, що гальмують запуск системи. Справа перейшла у площину офіційного розслідування, а до процесу приєднався Офіс Генерального прокурора. «Вони навмисне створюють умови, щоб ДБОМ не запрацював. Це злочин, я вважаю. І Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу на цьому тижні щодо зриву запровадження державної системи онлайн-моніторингу PlayCity та Мінцифри», — заявив він.
Очолив PlayCity Геннадій Новіков — чиновник, чия декларація одразу привернула увагу своєю «порожнечею». У ній відсутні суттєві активи, що виглядає щонайменше дивно з урахуванням його кар'єрного шляху. У публічному просторі це пояснюють тим, що всі активи можуть зберігатися в криптовалютах — версія, яка виглядає зручною, але не надає прозорості.
Новіков — виходець із Криму. За наявною інформацією, його батьки продовжують проживати на окупованому півострові та, ймовірно, отримали російські паспорти. Сам чиновник разом із дружиною зареєстрований в Одесі. Кар'єру Новіков будував у структурах, пов'язаних із державним управлінням та ІТ. У 2019 році він працював у Міністерстві цифрової трансформації як головний спеціаліст, а вже у 2020 році очолив експертну групу розвитку електронної комерції. До цього він був пов'язаний із політичною силою «Самопоміч» і отримував від неї дохід, що підтверджується деклараціями за 2018–2019 роки.
Окремий інтерес викликає його робота у компанії ПП «Альфін». Формальним власником цієї структури є кіпрська компанія, а серед бенефіціарів у різні періоди фігурує Юрій Борняков — особа, яка пов'язується із сім'єю заступника міністра цифрової трансформації.
Дружина Новікова, Іуліанія Мушурова, зараз працює у Мінцифрі на посаді головного спеціаліста. Раніше, до 2020 року, вона працювала у системі Міністерства юстиції, зокрема у відділі банкрутства Південного міжрегіонального управління, звідки звільнилася у 2020 році. Вона брала участь у профільних заходах, де її представляли як legal-експерта правового режиму Дія.City. Куратор цього напряму — Олександр Борняков.
У 2024 році Іуліанія Новікова придбала у власність квартиру, а також легковий автомобіль ACURA TLX 2020 випуску вартості 840 тис. грн, яким користується на правах іншого користування. У вересні 2025 року вона придбала ще один автомобіль — VOLKSWAGEN TIGUAN 2025 року випуску вартістю понад 2 млн грн, оформлений у її власність.
Олександр Борняков — добре відома постать у сфері цифрової політики. Виходець із Одещини, він пройшов шлях від ІТ-бізнесу до заступника міністра, відповідаючи за розвиток Дія.City та цифрової економіки. У певний період саме він був власником ПП «Альфін» — тієї ж компанії, де працював Новіков. Як і Новіков, він свого часу був у «Самопомочі». На відміну від декларації Новікова, Борняков демонструє значний обсяг активів та доходів з конкретними сумами.
За 2025 рік Борняков задекларував понад 15 млн грн доходів: 1 432 306 грн — заробітна плата в Міністерстві цифрової трансформації, 12 770 824 грн — дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, 1 260 000 грн — дохід від продажу рухомого майна, а також 92 тис. грн від інших джерел.
Грошові активи значною мірою зосереджені у валюті. Готівкою задекларовано 40 тисяч доларів США. На рахунках — 548 000 доларів США, 9 494 долари США, 3 955 доларів США, 2 990 євро, а також 641 551 грн у гривневих рахунках загалом.
Нерухомість включає квартиру площею 326 м² вартістю 12 062 476 грн, ще одну квартиру площею 198,5 м², нежитлове приміщення площею 6 м², гараж площею 14 м² і машиномісце площею 18,9 м² вартістю 630 000 грн. Окремо задекларовано 10 земельних ділянок площею по 1000 м² кожна, придбаних у 2014 році. Саме тоді Борняков став депутатом Одеської обласної ради від партії «Самопоміч» та членом секретаріату обласної ради та головою комісії з питань інформатизації та зв'язку.
З транспорту Борняков задекларував автомобіль Mercedes-Benz GLS 400 d 4MATIC вартістю 3 059 946 грн та мотоцикл Ducati Diavel Carbon ABS вартістю 745 300 грн.
У підсумку, реформа грального ринку поки що виглядає як добре знайома історія: нові назви, нові структури, але дуже старі підходи. Головне питання тепер навіть не в тому, чи запрацює система контролю, а в тому, чи нарешті з'явиться контроль над тими, хто цей контроль має забезпечити.