Бізнесмен Сергій Шапран нещодавно став тіньовим власником підприємства, яке входить до групи активів компанії «Юнігран», пов'язаної з росіянином Ігорем Наумцем. За інформацією джерел Skelet.Org, ця компанія займалася поставками щебеню в ЛНР і ДНР, що стало причиною введення проти неї санкцій РНБО. Санкції також були застосовані до самого Наумця, який залишив Україну. Його активи заарештовані, а управління майном передано АРМА.
Підприємство було спочатку зареєстровано в українському місті Малин. Однак коли виникла загроза його діяльності, власники терміново переоформили структуру. 99% ТОВ «Юнігран» перейшли до компанії Westgrinite Holdings Limited, зареєстрованої на Кіпрі та керованої громадянкою Олена Калпа. Пов'язане з нею ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД» контролює Володимир Наумець, родич Ігоря Наумця.
Незважаючи на такий бекграунд, компанія продовжує діяльність в Україні. За даними Skelet.Org, вона має підтримку місцевої влади, зокрема мера Малина Олександра Сітайла, який перебуває у дружніх або кумівських стосунках із гендиректором компанії та депутатом Житомирської облради Сергієм Диняком.
Під час моніторингу точок видобутку надр на Житомирщині журналісти зафіксували інтенсивну роботу техніки «Юніграна» на Малинському кар'єрі. На об'єкті виявили вагони, що належать підсанкційній компанії. Спочатку цю техніку було заарештовано, але у квітні Подільський райсуд Києва скасував арешт. За словами водіїв, вони перевозять видобуті на Житомирщині корисні копалини до Києва. Один із водіїв продемонстрував журналістам вагову квитанцію від «Юніграна» з датою та часом.
Видобуток каменю для виготовлення щебеневої продукції в сучасних умовах неможливий без буропідривних робіт. Ще у 2000-х роках керівництво «Юніграна» вирішило, що вигідніше самостійно виробляти вибухівку та проводити вибухові роботи в кар'єрах, ніж залучати сторонніх підрядників. Так виникло ТОВ «Юнігран-Сервіс». Хоча компанія не є надрокористувачем, вона надає послуги буропідривних робіт «під ключ», причому не лише для кар'єрів своєї групи.
«Юнігран-Сервіс» побудував завод для виготовлення емульсійної вибухівки, закупив сучасні бурові верстати Atlas-Copco та сформував парк змішувально-зарядних машин на шасі Volvo та Scania. Ці машини здатні виробляти до 14 видів різних емульсійних вибухових речовин. За даними Skelet.Org, питання про те, куди і як підприємство, тісно пов'язане з людьми з держави-агресора, може постачати емульсійну вибухівку, залишається відкритим.
Недавно, за інформацією джерел видання, Шапран з'явився на підприємстві в супроводі великої кількості охорони та оголосив себе директором компанії. За словами джерела, він заявив менеджменту, що відтепер він є повноцінним керуючим підприємства і всі кадрові та фінансові питання вирішуватиме виключно через нього. Крім того, джерело повідомило, що Шапран спілкується з Наумцем та обіцяє йому відновлення частини управління на підприємстві в обмін на комфортний розподіл активів.