Розслідування редакції та громадської організації «Наші гроші», опубліковане 18 січня, змусило ректора Київського національного університету імені Шевченка Володимира Бугрова провести прес-конференцію 6 лютого. На цій конференції, анонсованій як «Правда про закупівлю послуг харчування для курсантів КНУ», ректор намагався пояснити скандал із закупівлями продовольства за завищеними цінами.
Розслідування стосувалося тендеру на 55 млн грн щодо харчування курсантів, фінансованого Міністерством оборони. На харчуванні особового складу Військового інституту КНУ імені Т.Г. Шевченка освоїли 51,45 млн грн. Національний авіаційний університет мав угоду на 4,10 млн грн. Обидві угоди Міністерство оборони уклало з ВНЗ 29 грудня 2023 року. Журналісти з'ясували, що ціни на харчування в цих контрактах значно перевищували ціни інших постачальників продовольства для військових.
Порівняння цін показало суттєву різницю. Авіаційний університет виставив Міністерству оборони рахунок у 153 гривні на добу, а в університеті Шевченка харчування курсанта коштувало 152,7 грн на добу. Водночас фірма «Гранд консалт» Тетяни Глиняної уклала з Міноборони договір на харчування військових за ціною 117,84 грн/добу. Фірма «Трейд лайнс рітейл» з орбіти родини Гринкевичів виграла тендер на харчування військових за ціною 105,98 грн/добу. Таким чином, продукти в їдальнях КНУ та Авіаційного були суттєво дорожчі за продукти, закуплені у той же час для військових частин.
Конкретні приклади демонстрували масштаб завищення цін. Питна вода у ВНЗ коштувала від 8 до 15 грн за літр, а на відкритих торгах Міноборони — 3,90 грн. Гречка продавалася університетами та фірмами армії по 40-50 гривень за кілограм, тоді як у роздрібних магазинах вона коштувала менше 30 грн.
На прес-конференції Володимир Бугров пояснював завищену вартість морозива хека, який за прайсом коштував Міноборони 333 грн/кг, технічною помилкою. Він стверджував, що «хек заморожений» — це тушка риби з головою, найдешевша позиція. Оскільки в каталозі Університету ціна замороженого хеку без голови становила 123 грн/кг, а філе хеку — 230 грн/кг, ректор вважав, що заявлена ціна 333 грн за «хек заморожений» обумовлена саме технічною помилкою.
Високі ціни на інші продукти у прайсах ВНЗ ректор пояснював їх вищою якістю та тим, що продукти готують у Києві, де всі послуги коштують дорожче. Крім того, ВНЗ обирає лише перевірених та надійних постачальників. Тому картопля для курсантів КНУ коштувала не 3,5 грн/кг, а 12,5 грн/кг.
Канал «Є питання» звернув увагу на одного з таких постачальників продовольства для КНУ — ФОП «Герасимчук Михайло Михайлович», який був зареєстрований 18 жовтня минулого року. За три місяці існування цей ФОП виграв тендерів для університету Шевченка понад 5 млн грн. Вже за два тижні після реєстрації Герасимчук підписав з університетом 11 контрактів більш ніж на 2 млн грн. Михайлу Герасимчуку на той момент було 20 років, він навчався на акторському факультеті університету імені Карпенка-Карого.
На сторінках у соцмережах журналісти дізналися про ще одного ФОП — постачальника продовольства до Шевченка — Руслана Олексійовича Козлова. У 2017 році його перший ФОП уже був успішним постачальником оптових обсягів продовольства за роздрібними цінами, хоча на той момент Козлову було лише 18 років. Торік Козлов виграв тендери майже на 900 тис. грн. За півтора місяці поточного року Бізнес-Цензор нарахував майже 1,5 млн грн на його контрактах із постачанням продуктів харчування для університету.
Щорічно ВНЗ закуповує продукти через так звані Центри харчування №1 та №2, або дві свої відомчі їдальні, які укладають угоди на десятки мільйонів гривень. Минулого року кошторис ВНЗ на харчування становив близько 42 млн грн. Директором Центру харчування №1 КНУ була Людмила Самофалова, №2 — Надія Колесник. Понад десять років вони займалися закупівлею продовольства для ВНЗ. 18 жовтня редакція text.org.ua опублікувала розгорнуту статтю «Діти-годувальники. Як керівники їдалень Університету Шевченка залучали родичів до схем постачання продуктів», у якій була докладна інформація про основні фірми-постачальники, пов'язані із сім'ями Колесник та Самофалової.
23 січня військовослужбовець Максим Луцик, який на момент повномасштабного вторгнення здобував освіту в КНУ імені Шевченка, зареєстрував на сайті президента петицію з приводу дострокового розірвання контракту з ректором Володимиром Бугровим за «розкрадання коштів на ЗСУ, корупцію та аморальну поведінку». У петиції Луцик писав про те, що члени університетської спільноти, які захищають Україну від російської навали, змушені дізнаватися із засобів масової інформації про розслідування розкрадання мільйонів гривень на ремонтах укриттів за участю керівництва КНУ та затримання підрядника на спробі підкупу правоохоронців.
Луцик наголошував на суперечності у цінах. Замороженого хека, який закуповують для військових за 95 гривень або купують у звичайному магазині за 150, керівництво Шевченка закуповує за іншими цінами. Хліб, на який КНУ отримує від Міністерства оборони 41 гривню за кілограм, для військових коштує вдвічі менше. Ціни, виставлені університетом Шевченка, які змушені платити Міністерство оборони, іноді в кілька разів перевищували ціни на військове харчування на фронті.
Через цю петицію ректор Бугров звертався до Офісу Президента, написав офіційного листа, в якому просив видалити петицію Луцика, пояснюючи, що інформація не правдива і зазіхає на його права та свободи. Після цього петиція на якийсь час пропадала з сайту Президента, але потім її повернули. Нібито в Офісі Президента проводили внутрішню перевірку, з'ясовували, хто видаляв петицію на прохання ректора. За петицію проголосували 8209 голосів із потрібних 25 тисяч, щоб її розглянув Володимир Зеленський.
Публіцистика у ЗМІ про завищені ціни на тендери ВНЗ поки що не вплинула на поточні закупівлі університету. Накатана схема, за якою викуповують продукти в оптових обсягах за дорогими роздрібними цінами, продовжувалася. Вже після публікацій, 24 січня ВНЗ уклав дорогий договір на постачання м'яса з ТОВ «Руміт» Тимура Перелигіна. Зокрема закупили 1,8 т лопатки свинячої замороженої по 180 грн/кг, тоді як у столичному супермаркеті Varus її в роздріб можна було придбати за 157 грн/кг.
12 лютого ВНЗ уклав угоду на постачання різноманітних молочних продуктів із ТОВ «Мега-Технолоджі Груп» Тараса Тимощука. У контракті вказано йогурт 1,5% жирності 750 мл за 51 грн за одиницю. Планувалося закупити 2670 штук йогурту, тоді як у супермаркеті аналогічний напій можна було знайти на 10 грн дешевше. Сметана 21% 400 мл закуповувалася в кількості 4600 штук по 46,80 грн за одиницю. У супермаркеті вона також коштувала на пару гривень дешевше, в районі 43 грн.
