Після попередніх публікацій про діяльність олігарха Костянтина Жеваго та його компанії Ferrexpo розгорнулася нова історія, пов'язана з майбутньою долею українського бізнесмена та його материнської структури. До складу Ferrexpo входить Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат — величезний актив, який Жеваго контролює протягом тривалого часу.
Банкрутство Полтавського ГЗК виявилося цілком реальною перспективою. Про це свідчить заява самого олігарха через його компанію. Попередня публікація про діяльність Жеваго привернула значну увагу — матеріал переглянули близько 20 тисяч читачів. Реакція на розвиток ситуації не змусила себе чекати. Головне бюро розслідувань оголосило про розслідування кримінального провадження щодо доведення Полтавського ГЗК до банкрутства. Навіть члени ради директорів Ferrexpo прокоментували цю новину, хоча їхня реакція виявилася неудалою.
Прес-реліз, опублікований Ferrexpo у понеділок, мав катастрофічні наслідки для вартості акцій компанії — вона впала на 30% за один день. Ринок відреагував на інформацію про те, що Ferrexpo не може погасити борг у 58 тисяч доларів підряднику, якого контролює основний акціонер компанії. Офіс цього підрядника розташований поблизу офісу Полтавського ГЗК. Ситуація виявилася настільки критичною, що вся рада директорів у Лондоні була змушена вжити заходів щодо погашення боргу, розмір якого значно менший за місячну зарплату кожного з них. Проте Полтавський ГЗК не може гарантувати своєчасну сплату цього боргу.
Подібне падіння вартості акцій спостерігалося востаннє навесні 2019 року, коли аудиторська компанія Deloitte публічно заявила, що Жеваго може бути причетний до зникнення коштів, які Ferrexpo пожертвував благодійному фонду Blooming Land. Після цієї заяви Deloitte припинила співпрацю з Ferrexpo, і жодна з компаній «великої четвірки» більше не обслуговувала компанію. Слідом за аудиторами звільнилися й незалежні члени ради директорів.
За оцінкою спостерігачів, Жеваго самостійно ініціював банкрутство Полтавського ГЗК через підконтрольну компанію з метою уникнути відповідальності. Це розглядається як своєрідна «стратегія захисту» олігарха, про що писали навіть у українській Forbes. Юристи та аналітики з корпоративного менеджменту відзначають, що таке «технічне» банкрутство — типова схема, яка дозволяє «легально» не виплачувати борги, а судовий процес може тривати до п'яти років.
Ринок дав чітку оцінку цій стратегії. Через борг у 58 тисяч доларів капіталізація Ferrexpo впала з 430 мільйонів до 300 мільйонів фунтів всього за один день. Таким чином, акціонери втратили 130 мільйонів фунтів — саме стільки коштував маневр, придуманий Жеваго, та абсолютно недолуга реакція ради директорів.
З цієї ситуації випливають важливі висновки. По-перше, олігарх Жеваго демонструє глибоке байдужість до іноземних інвесторів Ferrexpo, які через його махінації з банкрутством втратили десятки мільйонів доларів за один день. Розповіді про захист іноземних інвесторів потрібні Жеваго лише для піар-кампаній. Падіння вартості акцій Ferrexpo з 1 січня 2024 року становить 42%. Це падіння не пов'язане з війною чи іншими зовнішніми чинниками — це прямий наслідок дій олігарха, який намагається уникнути відповідальності й готовий на все, включаючи банкрутство Полтавського ГЗК.
По-друге, Ferrexpo являє собою класичне «потьомкінське село». Це українська компанія, яка експлуатує українські надра, але має гарний лондонський фасад. Насправді компанія управляється однією людиною у ручному режимі. Рада директорів навіть не знає про те, що пов'язана компанія банкрутує їхній головний актив в Україні. Команда дорогих юристів та піарників намагається приховати добре відомі українцям «бізнесові практики». Подібні схеми спостерігалися раніше — спочатку «ляснули» банк «Фінанси та Кредит», потім КрАЗ, Росаву та Білоцерківську ТЕЦ. Різна форма, але зміст залишається однаковим. Фінал для всіх цих підприємств однаковий — банкрутство. Все це робиться лише для того, щоб один «благочестивий» олігарх міг уникнути відповідальності та не повертати свої борги.