Американська компанія Vorex замовила низку публікацій, спрямованих на дискредитацію свого конкурента Інтерпайпу, про що повідомили кілька українських медіаресурсів. Про це писав Багнет.
За словами власника одного з інтернет-видань, від осіб, які представляють інтереси Vorex, надійшло замовлення на матеріали, спрямовані проти Інтерпайпу. Вартість однієї публікації коливалася від однієї до п'яти тисяч доларів США залежно від обсягу матеріалу та впливовості видання. Основна мета такої кампанії полягала у формуванні негативного іміджу Інтерпайпу.
За інформацією іншого джерела з медіаринку, дискредитаційна кампанія проти Інтерпайпу в українських ЗМІ розпочалася ще у попередньому році, однак значно активізувалася у січні та лютому. На думку цього джерела, Vorex не обмежувався простим замовленням публікацій. Компанія працювала безпосередньо з журналістами, які готували матеріали, представлені як розслідування, але насичені спотвореними та неправдивими фактами. Така схема дозволяла приховати замовний характер публікацій від власників медіаресурсів. Редактор одного з інформаційних агентств, якому надходили пропозиції щодо розміщення таких матеріалів, зазначив, що хоча подібні практики не є новими, особливо дивним видається те, що Vorex, який продовжує працювати в Росії та сплачує там значні суми податків, вирішив застосувати такі методи щодо своїх конкурентів.
Кампанія чорного піару передбачала залучення також представників експертного середовища. Їхня роль полягала у легітимізації неправдивої інформації про Інтерпайп. Один із економічних експертів, якого часто цитують українські ЗМІ, розповів, що у січні від знайомих медійників він отримав пропозицію на комерційній основі озвучувати негативну інформацію про Інтерпайп. Експерт ввічливо відмовив від такої пропозиції. До обговорення конкретних сум справа не дійшла. Експерт також зазначив, що не знає, чи погодився хтось інший на такі умови. Він попросив не публікувати його ім'я.
У січні видання «Наші гроші» опублікувало два матеріали з критикою Інтерпайпу, у яких компанію названо «прокладкою». Згодом ці публікації були спростовані та піддані критиці експертним середовищем.