Від кінця 2023 року «Державний оператор тилу» проводить закупівлі для Міністерства оборони. За офіційними даними установи, за три місяці роботи вдалося досягти економії у 2,9 млрд грн на контрактах з постачання речового забезпечення, одноразового посуду та палива, загальна вартість яких становила 12 млрд грн. Економія розраховується як різниця між новими цінами та цінами, які раніше встановлювало саме Міноборони при самостійному проведенні закупівель.
Процедури, які організує «ГОТ», виявилися й більш успішними за показниками скасування. Якщо у Міноборони загальний відсоток неуспішних або скасованих лотів перевищував 30%, то у «Держоператора тилу» цей показник становить 15%. Однак спостереження показують, що бізнес активно пристосовується до жорстких правил нової системи, особливо це проявляється у випадках, коли компанії відмовляються від своїх перемог на аукціонах.
Прикладом такої поведінки служить тендер на бойові підсумки загальною вартістю 200 млн грн, розбитий на 10 лотів. Кожен лот привертає близько десяти учасників, що свідчить про конкурентне середовище. Проте спостерігається закономірність: фірми активно торгуються під час аукціону, але потім відмовляються від своїх переможних пропозицій, посилаючись на неповноту поданих документів.
У першому лоті за підсумками А-30 вид 5 «Харківський завод засобів індивідуального захисту» знизив ціну з очікуваних 15 млн грн до 8,67 млн грн і переміг на аукціоні. Замовник виявив, що фірма не включила до тендерної пропозиції витяг з ЄДРЮО. Відповідно до закону, було надано 24 години на надання цього документа. Завод надав витяг і укладав угоду за ціною 289 грн за один підсумок, що становило 43% економії від очікуваної вартості лота.
У другому лоті за аналогічними підсумками той же «Харківський завод» знову переміг із такою самою 43-відсотковою знижкою, отримавши суму 23,12 млн грн. Знову фірма не надала виписку з ЄДРЮО одразу. Однак цього разу, коли замовник надав добу на додаток документа, завод відмовився його подати. Внаслідок цього фірма була відхилена від торгів, і замовник перейшов до оцінки наступних учасників.
Проте й наступні учасники також не подали необхідні документи. Компанія «Анва» з пропозицією 28,73 млн грн відмовилася надати довідку про виконання аналогічних угод — документ, який фірма повинна була скласти самостійно на основі своїх даних, а не отримати від державних органів. Учасник «Екстрім-текс» не захотів надати інформацію щодо своєї фінансової звітності.
У результаті таких послідовних відмов черга дійшла до ТОВ «Швейна фабрика «Галант», чия пропозиція становила 38,40 млн грн, що лише на 4% дешевше від очікуваної вартості лота. Різниця між цією пропозицією та переможцем аукціону «Харківським заводом» становить 15 млн грн — саме цю суму «Державний оператор тилу» буде змушений переплатити через те, що перший переможець відмовився від своєї перемоги.
Якщо й «Галант» відмовиться від надання документів, які він також не завантажив одразу, процес перейде до ще дорожчої пропозиції. Важливо зазначити, що «Харківський завод» діяв у межах закону. Фірма надала забезпечення пропозиції у розмірі 1% від очікуваної ціни лота. Замовник мав право вилучити банківську гарантію, якби учасник відмовився від перемоги без будь-яких пояснень. Однак законодавство передбачає, що якщо фірма не усуває недоліки своєї пропозиції протягом 24 годин з якихось причин, гарантія у неї не вилучається.
Таким чином, завод, який у одному лоті не завантажив виписку з ЄДРЮО, а в іншому це зробив, діяв свідомо. Аналіз інших лотів цього ж тендеру за підсумками показує, що аналогічно свідомо діяла й низка інших компаній. На жаль, така поведінка залишається законною. Уряд міг би запровадити запобіжник, наприклад вилучення банківської гарантії при ненаданні документів протягом 24 годин, але це малоймовірно. Правоохоронці могли б отримати дані негласних розшукових дій щодо можливих змовників, але це ще менш вірогідно. Розраховувати на активність Антимонопольного комітету також не варто.
На сьогодні «Державний оператор тилу» не має дієвих важелів впливу на таку поведінку учасників. Єдиним можливим кроком залишається зменшення очікуваної вартості підсумків у наступних торгах, щоб звузити маржу для потенційних картельних змовників.