Восьмого лютого 2022 року український уряд запустив спеціальний економічний режим для IT-індустрії під назвою Дія.City. Президент Володимир Зеленський тоді заявив, що завдяки цій ініціативі частка IT-сектору у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи досягнуть 16,5 млрд доларів. Однак через два тижні розпочалося повномасштабне російське вторгнення, яке зруйнувало ці плани. Незважаючи на це, за два роки після запуску режиму його використовують майже 900 IT-компаній.
Одна з ключових вимог до резидентів Дія.City полягала у відсутності будь-яких зв'язків із країною-агресором. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров неодноразово наголошував на цьому, заявляючи в червні 2022 року, що перед реєстрацією компанії проходять перевірку у реєстрах на предмет наявності російських активів чи громадян Росії серед власників. Федоров стверджував, що якщо людина якимось чином причетна до російського бізнесу, компанія не може стати резидентом Дія.City.
Однак розслідування видання NGL.media виявило серйозну проблему. Проаналізувавши власників майже 900 компаній-резидентів, журналісти знайшли 24 компанії, власники яких безпосередньо пов'язані з Росією та Білоруссю. Більше того, багато з цих людей продовжують вести активний бізнес у цих країнах, сплачуючи там податки, одночасно користуючись податковими пільгами в Україні.
БіПіСі Україна розробляє платформу SmartVista для обробки безготівкових транзакцій. Швейцарська компанія BPC має представництва у Швейцарії, Британії, Індії та Єгипті. Власником українського підприємства є росіянин Анатолій Логінов, який з 2016 року має громадянство Мальти. Логінов контролює українську компанію через нідерландську BPC NL BV, яка була створена його кіпрською компанією BPC BT Holding LTD. Російські компанії, пов'язані з Логіновим, продовжують працювати. За даними російського сервісу Чекко, наприкінці 2022 року серед власників російських фірм БПЦ Процесінг та БПС Інноваційні Програмні Рішення була кіпрська компанія Логінова. Нині ці фірми контролює російська компанія Інноваційні Програмні Рішення, серед засновників якої є російський підприємець Дмитро Бубнов, який з 2017 року обіймає посаду директора в одній із російських фірм, пов'язаних із Логіновим.
Регула Форензікс займається виготовленням криміналістичного обладнання та програмного забезпечення для аутентифікації документів. Латвійська компанія Regula має представництва у США, Польщі, Німеччині та Нідерландах. Засновником української фірми Регула Форензікс УА є латвійська Regula Baltija, серед власників якої є громадяни Білорусі Юрій Рогожинський та Іван Шумський. Шумський також має громадянство Ізраїлю. У Білорусі компанія Regula продовжує працювати, має офіс та активну юридичну особу, яка є резидентом Парку високих технологій. Власниками білоруської Регули залишаються Рогожинський та Шумський. У квітні 2023 року співробітники компанії проводили презентацію у Білоруському національному технічному університеті, а раніше Рогожинський особисто проводив студентам екскурсію по підприємству. У Росії у Шумського та Рогожинського було ЗАТ Регула-Русь. За даними Чекко, ще у 2022 році серед засновників фігурувала латвійська Regula Baltija та російський підприємець Леонід Гапотченко. Через організаційно-правову форму ЗАТ не вдалося з'ясувати, хто є нинішнім власником Регула-Русь, однак Гапотченко досі обіймає посаду директора цієї компанії з 2010 року.
Джі Файв Холдинг Укр виробляє мобільні ігри. Шведська фірма G5 Entertainment має представництва у Швеції, Москві, Калінінграді та Харкові. Власником української фірми є швед Наїленд Іона Пітер Ерік, який контролює компанію через шведську G5 Entertainment AB. Однак серед акціонерів останньої станом на 2022 рік були росіяни Влад Суглобов та Олександр Табунов, про що відомо з опублікованого компанією звіту про корпоративне управління. Раніше Суглобов та Табунов жили у Росії та заснували організацію у Москві, проте їхнє нинішнє громадянство залишається невідомим. У Росії G5 Entertainment має принаймні дві активні юридичні особи, зареєстровані на ту ж шведську G5 Entertainment AB. З початком вторгнення на сайті компанії з'явилася офіційна позиція, в якій не було жодних слів про підтримку України, а замість слова війна використовувалося слово ескалація. Пізніше фірма заявила про поступовий вихід з російського ринку. Однак за даними Чекко у 2022 році сумарний чистий дохід двох російських фірм становив 41,7 млн рублів. У жовтні 2023 року G5 Entertainment заявила про повернення на російський ринок, з якого фактично не виходила, про що повідомив СЕО компанії Влад Суглобов у листі до команди.
Елісофт належить до міжнародної компанії Elinext, яка займається розробкою програмного забезпечення та аутсорсингом. Власниками української фірми є громадяни В'єтнаму Ле Бік Тьям та Нгуєн Ван Хоа, а також громадяни Білорусі Олексій Шляховський, Володимир Антонович та Володимир Барановський. У Білорусі ці троє є співвласниками Елілінк Консалтинг, яка також займається розробкою програмного забезпечення та аутсорсингом. За інформацією білоруських сайтів пошуку роботи, у лютому 2024 року Елілінк Консалтинг шукала співробітників у Білорусі. Тринадцятого березня 2024 року компанія самостійно вийшла із резидентів Дія.City.
Ітранзішен займається розробкою програмного забезпечення та послугами зі стратегічного IT-консалтингу. Міжнародна компанія Itransition має представництва в США, Литві та Британії. Власником української фірми є громадянин Білорусі Сергій Гвардійцев, який також має громадянство Мальти та контролює український бізнес через британську Itransition Software Limited. У Білорусі діє компанія зі схожою назвою ЗАТ Ітранзішен, яка є резидентом Парку високих технологій, однак її власника з'ясувати не вдалося. Крім того, Гвардійцев веде сільськогосподарський бізнес у Росії, зокрема він є співвласником тульської компанії з вирощування картоплі Максим Горький Плюс.
Інновайз займається розробкою програмного забезпечення та IT-консалтингом. Європейська компанія Innowise має офіси у Польщі, Німеччині, Франції та Норвегії. Засновниками української фірми є громадяни Білорусі Павло та Сергій Орлови, а також громадянин Росії Володимир Гладких. У Білорусі вони є співвласниками компанії Фабрика інновацій та рішень, яка є резидентом Парку високих технологій. Ця компанія має 8 офісів та у 2024 році провела численні заходи, включаючи хакатон для студентів Білоруського держуніверситету інформатики та радіоелектроніки та тренінг Big Data для студентів Білоруського державного економічного університету.
Хенес Технолоджі розробляє додатки для розваг та мобільні ігри. Власником української фірми є громадянка Білорусі Тетяна Бандарович, яка має київську адресу. За даними DOU.ua, фірма працює під брендом Gismart. Основний офіс Gismart знаходиться у Британії. Серед власників британської Gismart є громадяни Білорусі Дмитро Липницький та Олександр Мінець, які також мають громадянство Британії. У Білорусі вони є одними з власників фірми Гісмарт, яка є резидентом Парку високих технологій. За даними білоруських медіа, Гісмарт залишалася на ринку Білорусі.
Сервер Молл займається продажем та обслуговуванням нових та відновлених серверів від HP, Dell, IBM та іншого IT-обладнання. Власниками української фірми є громадяни Білорусі Євген Брогар та Олександр Кончак, які мають українську адресу. У Білорусі існує фірма з аналогічною назвою Сервер Молл, власником якої є громадянин Білорусі Віталій Слонський, а Євген Брогар у 2018–2020 роках був її керівником. Сайти білоруської та української компаній дуже схожі, при цьому білоруський сайт містить інформацію про офіси в Україні та контакти, номер якої збігається з нинішнім номером на українському сайті.
Мірантіс Україна надає послуги публічних хмарних сервісів. Американська компанія Mirantis Inc має представництва в США, Україні, Польщі та Канаді. Засновником української Мірантіс Україна є американська Mirantis Inc з Каліфорнії. Одним із власників останньої є росіянин Олександр Фрідланд. У Росії бренд Mirantis представлений через російську Мірантіс Айти, яку контролює американська Mirantis Inc з офшорного штату Делавер. За даними Opencorporates, остання є власником бренду Mirantis та володіє кількома філіями в США, включаючи каліфорнійську Mirantis Inc, яка володіє фірмою в Україні. NGL.media надіслали компанії лист із питаннями про бізнес у Росії. У відповідь Mirantis заявила, що одразу після вторгнення у 2022 році розпочала процес юридичного припинення всіх угод у Росії. Компанія стверджує, що припинила діяльність у Росії та поки не отримує доходів, однак на вимогу уряду РФ продовжує здійснювати платежі обмеженому колу співробітників та сплачувати необхідні податки.
Лабораторія інформаційних систем розробляє програмне забезпечення для управління радіотехнікою, включаючи розробки для оборонного комплексу та програмне забезпечення для систем РЕМ, яким користуються збройні сили різних країн. Французька компанія ATDI має представництва у Франції, США, Польщі та Україні. Засновниками української фірми є дві компанії Міруаль та АТДІ Україна. Серед фундаторів останньої є російська АТД Євразія. Одним із засновників російського Адті Євразія є французька фірма Advanced Topographic Development and Images громадянина Франції Філіпа Міссуда. У 2021 році його французька компанія була спонсором російського IT-форуму металургійної галузі.
Київстар Тех та Хелсі Україна мають серед засновників ПрАТ Київстар. За даними НАЗК, власником ПрАТ Київстар є росіянин Михайло Фрідман, який контролює його через холдинг Veon Ltd. В Україні проти Фрідмана від жовтня 2022 року застосовано санкції терміном на 10 років, включаючи блокування активів, обмеження торгових операцій та зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань. У вересні 2023 року СБУ повідомила про підозру Фрідмана через фінансування агресії РФ в Україні, а пізніше оголосила про його розшук. За даними НАЗК, в Росії кіпрські фірми ABH Financial Limited та Alfastrakhovanie Holdings Limited Фрідмана є серед власників принаймні двох активних юридичних осіб Юнс-Холдинг та АТ АБ Холдинг. У липні 2023 року в Україні щодо цих двох кіпрських фірм указом президента Володимира Зеленського було введено санкції терміном на 10 років, включаючи блокування активів та запобігання виведенню капіталів за межі України.
Хіт Геймз Компані, Фор Френдс, Булат Плей, Хоум Геймз, Заграва Студіос та Вокі Геймс Україна належать до холдингу Playrix, який займається розробкою мобільних та комп'ютерних ігор. На сайті Playrix згадується про офіси на Кіпрі, в Ірландії, Сербії, Україні, Казахстані та інших країнах. Власниками зареєстрованого в Україні бізнесу є росіяни з ізраїльським громадянством Ігор та Дмитро Бухмани, які мешкають у Британії та контролюють українські компанії через кіпрські Playrix Holdings Limited та Voki Cyprus Limited. У жовтні 2022 року AIN.ua опублікував лист братів Бухманів, згідно з яким Playrix анонсувала вихід з ринку РФ та РБ. У вересні 2023 року AIN.ua опублікувало відповідь Playrix на запит, в якому компанія заявила, що майже покинула ринок РФ та РБ, закрила там офіси, а частину працівників звільнила або релокувала. У Росії кіпрська компанія Бухманів Rimute Holdings Limited є власником чотирьох юридичних осіб у стані ліквідації та однієї активної юридичної особи Айтідєв Лаб. За даними російського аналітичного сервісу Чекко, у 2022 році Айтідєв Лаб отримала 636,4 млн рублів збитків.
Вайзор Геймз розробляє мобільні та онлайн-ігри. Власниками української фірми також є росіяни з ізраїльським громадянством Ігор та Дмитро Бухмани, які контролюють її через кіпрську Asmina Holdings Limited. У Білорусі на кіпрській Asmina Holdings Limited зареєстровано фірму Вайзор Геймз, яка є резидентом Парку високих технологій. Ця компанія активно набирає співробітників у Білорусі. Раніше Бухмани заявляли про вихід Playrix із білоруського ринку, тому пошук персоналу в Білорусі виглядає як мінімум дивним.
Дваш Софт займається комп'ютерним програмуванням. Власником фірми є громадянин Білорусі Максим Кононович. Слідів його діяльності у Білорусі чи Росії виявити не вдалося.
Рууш позиціонує себе як інвестиційну групу нового типу, яка розвиває технологічний бізнес у всьому світі. Основний офіс знаходиться у Києві, також є представництва у Парижі та Лондоні. Компанія висловлює підтримку Україні. Власником фірми є росіянин Сергій Токарєв, який контролює її через кіпрську Roosh LTD. За даними YouControl, Токарєв має громадянство Румунії, проте ще в грудні 2022 року він мав громадянство РФ. За даними РБК-Україна, у 2016 році Сергій Токарєв неодноразово відвідував Москву та анексований Крим. У 2016 році указом президента Петра Порошенка на Токарєва були накладені санкції терміном на один рік з підстави дій, які створюють реальні загрози національним інтересам та порушують інтереси суспільства та держави. У 2018 році ще одним указом президента Порошенка на Токарєва знову наклали санкції на три роки. Однак у 2020 році ці санкції було скасовано указом президента Зеленського.
Софт-Ефікс ЮА розробляє програмне забезпечення для промисловості фінансових послуг та цифрових активів. Латвійська компанія Soft-FX має офіси в Латвії, Україні та Малайзії. Власником української фірми є громадянин Білорусі та Кіпру Олександр Клименко, який контролює її через латвійську Soft-FX Services. Згідно з латвійським реєстром, країною проживання Клименка є Малайзія. Раніше Клименко запровадив бізнес у Білорусі, однак у середині 2022 року продав дві білоруські компанії, які належали його латвійській Soft-FX Services. Наразі Олександр Клименко перебуває під слідством у США, йому загрожує до 25 років обмеження волі за відмивання грошей та ведення неліцензованого бізнесу щодо надання фінансових послуг. Згідно з прес-релізом міністерства юстиції США від лютого 2024 року, Клименко разом із громадянином РФ Олександром Винником у 2011–2017 роках контролювали онлайн-біржу цифрових валют BTC-e. Клименку звинувачують у тому, що BTC-e надавала можливість користувачам відмивати кошти, отримані злочинним шляхом, а її клієнтська база в основному складалася з кіберзлочинців. У грудні 2023 року Олександра Клименка було затримано в Латвії за американським ордером і екстрадовано до США. В Україні він через латвійську Soft-FX Services досі володіє компанією Софт-Ефікс ЮА, яка є резидентом Дія.City.
ПандаДок Україна надає послуги з автоматизованого документообігу. Американська фірма має представництва у Польщі, Україні та Португалії. Власником української фірми є громадянин Білорусі Сергій Борисюк, який контролює її через американську PandaDoc Inc. Сам Борисюк мешкає у США. У Білорусі працювала фірма зі схожою назвою Пандадок, проте ця компанія була закрита 2 лютого 2022 року.
Револют Технолоджіс Юкрейн надає банківські послуги, включаючи обмін валют, відкриття онлайн-карти та торгівлю акціями через власний онлайн-додаток. Засновником української фірми є британська Revolut Ltd, власником якої є британська Revolut Group Holdings Ltd. Серед власників останньої є росіянин Микола Сторонський. Як повідомляв у жовтні 2022 року британський The Telegraph, Сторонський відмовився від громадянства РФ та станом на той момент був громадянином Британії. Сам Сторонський публічно підтримує Україну. Додаток Revolut перестав обслуговувати операції у Білорусі та Росії. Проте проти отця Сторонського, Миколи Мироновича Сторонського, директора Газпром промгазу, в Україні запроваджено санкції на 10 років, включаючи блокування активів, обмеження торгових операцій та заборону придбання у власність земельних ділянок.
Коли NGL.media звернулися до міністерства цифрової трансформації, яке адмініструє Дія.City, з проханням пояснити підстави, на яких ці та інші підконтрольні росіянам та білорусам компанії змогли скористатися перевагами пільгового економічного режиму, Мінцифра відреагувала розлогою відповіддю. Суть її зводилася до того, що згадані компанії мають право на пільговий режим, оскільки Мінцифри не виявило зв'язків із країною-агресором, а законодавство не забороняє росіянам володіти компаніями-резидентами Дія.City за певних умов.
У відповіді Мінцифра посилалася на закон Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, прийнятий спеціально для запуску Дія.City. Згідно з цим законом, резидентом може бути юридична особа, прямим або опосередкованим власником часток у статутному капіталі якої є громадянин держави-агресора за умови, що така фізична особа не проживає на території держави-агресора. Іншими словами, якщо громадянин РФ переважно живе за межами Росії, то для його компаній вступ у режим Дія.City є вільним. При цьому український уряд не турбує, що такі люди ведуть бізнес у Росії, сплачуючи там податки та фінансуючи війну.
Щодо білорусів, ситуація з погляду Мінцифри ще простіша. Якщо Росію офіційно визнали державою-агресором ще 2015 року, то Білорусь — ні. Проект постанови про визнання цієї країни агресором було зареєстровано у Верховній Раді у червні 2023 року, проте досі не ухвалено. Отже, для білорусів немає взагалі жодних обмежень вступу в Дія.City. При цьому українські дипломати офіційно вважають Білорусь агресором з посиланням на резолюцію 3314 Генасамблеї ООН, яка кваліфікує як акт агресії дозвіл на використання своєї території для нападу на іншу державу. Україна ввела санкції проти оборонної промисловості Білорусі, пункти пропуску через кордон закриті, скасовано низку міжурядових угод. Українські чиновники неодноразово називали Білорусь союзницею РФ та її сателітом. Проте формально для українського уряду Білорусь залишається такою самою країною, як і всі інші, за винятком Росії. Тому білоруси мають можливість вільно реєструвати свої компанії у Дія.City та отримувати бонуси за рахунок українського бюджету, при цьому частина таких білорусів має бізнес і в Росії.
Співзасновник української IT-компанії Abto Software Святослав Літинський вважає, що це неприйнятно. На його думку, замість пільг підприємства, які працюють в Україні на загальних умовах, повинні мати обмеження, якщо в їхніх засновниках є громадяни Росії чи Білорусі та вони продовжують вести бізнес у цих країнах. Великі податки чи акциз на їхні послуги були б правильним рішенням, оскільки держава має захищати власні інтереси, вважає Літинський.
Народний депутат Роман Лозінський назвав риторичним питання про допустимість участі компаній із російськими чи білоруськими власниками у пільговому економічному просторі України. На його думку, жодної моральності в участі таких компаній у Дія.City немає, її тут стільки ж скільки і в нападі РФ на Україну — тобто нуль.