Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винності з Анатолієм Орловським, колишнім заступником міського голови Одеси. Рішення суду було ухвалено 29 березня у справі, пов'язаній із незаконним заволодінням майном Міжнародного аеропорту «Одеса».
Історія конфлікту навколо аеропорту розпочалася у 2008 році, коли одеська міська влада затвердила умови конкурсу для залучення інвестора до реконструкції аеропорту. З кінця 2009 року представники великого бізнесу міста почали розробляти схему заволодіння аеропортом із використанням офшорних структур. За версією слідства, у цій операції брав участь мер Олексій Костусєв, який став главою міста у листопаді 2010 року.
Британська офшорна компанія Odessa airport development Ltd була обрана поза конкурсом як партнер Одеської міської ради для створення спільного ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса». Цьому новоствореному підприємству мало бути передано майно комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса». У структурі капіталу іноземна компанія отримала 75% часток, тоді як міська рада залишилася з 25% без можливості впливати на господарську діяльність, розпоряджатися майном чи доходами.
Костусєв запропонував своєму заступнику підписати низку документів: протокол про створення ТОВ, його Статут, договір про корпоративні принципи управління та акт приймання-передачі майна до статутного капіталу. Однак заступник мера, усвідомлюючи невигідність такого плану для міської громади, відмовився це робити навіть після особистих умовлянь Костусєва. Костусєв спробував переконати іншого заступника, але той також відмовився і був звільнений зі своєї посади.
Після цього Костусєв призначив виконувачем обов'язків заступника мера Анатолія Орловського. У жовтні 2011 року саме Орловський підписав усі необхідні документи. До статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» міська рада внесла майно загальною вартістю понад 118 млн гривень, яке складалося з 2 488 одиниць. Серед них було 535 аердромних об'єктів, які забезпечували безпеку польотів і не могли бути приватизовані. Таким чином, під виглядом залучення інвестора відбулася незаконна приватизація аеропорту.
Іноземна компанія зобов'язалася внести до статутного капіталу 355 млн гривень, побудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів було заблоковано на банківських рахунках за договорами застави майнових прав щодо кредитних зобов'язань компаній, які не мали жодного відношення до ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».
У травні 2013 року організатори схеми уклали від імені ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» кредитний договір із ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на 30 млн доларів. 75% корпоративних прав ТОВ та приміщення нового терміналу були передані банку як гарантія за цим кредитом. За наступні 10 років ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» сплатило банку лише близько 2 млн доларів США від основного боргу. Такими діями організатори унеможливили повернення майна аеропорту його законному власнику. За розрахунками, у період з червня 2012 року по грудень 2022 року вони привласнили дохід від аеропортової діяльності на суму 2 млрд 576 млн гривень.
У 2023 році Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозри у заволодінні майном Міжнародного аеропорту «Одеса». Підозрюваними були названі бізнесмени Борис Кауфман та Олександр Грановський, екс-мер Одеси Олексій Костусєв, колишній виконувач обов'язків заступника мера Анатолій Орловський та директор ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» Олексій Кочанов.
З жовтня 2023 року Костусєва оголошено в розшук. У лютому 2024 року Орловський уклав угоду про визнання винності з прокурором. Підставою для угоди стало те, що він дав свідчення та викрив інших співучасників злочину. За рішенням суду Орловського засудили до 4 років та 6 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 3 роки. За умовами угоди він зобов'язався співпрацювати з прокурором, включаючи участь у судовому розгляді, присутність у суді та надання повних, вичерпних та правдивих свідчень щодо інших співучасників злочину. Крім того, до 1 травня 2024 року Орловський мав внести 200 тисяч гривень на підтримку Збройних Сил України.