Арсена Жумадилова, гендиректора державного підприємства «Державний оператор тилу», протягом тривалого часу супроводжують численні звинувачення у корупції та зловживаннях. За інформацією, яка циркулює в інтернеті, його обвинувачують у навмисному зриві тендерів при закупівлі продовольства для Збройних сил України, незаконному отриманні бойових виплат та нагороди «Сталевого Хреста», закупівлі бронежилетів за завищеними цінами та отриманні комісій за кожним контрактом на закупівлю для ЗСУ.
У грудні 2023 року Жумадилов визнав, що неодноразово відвідував окупований Крим, перебуваючи при цьому на державній службі. Крім того, офіційна інформація підтверджує, що його дружина має російське громадянство, а його брат пов'язаний з управлінням російської транспортної компанії «Атлант сервіс» зі Сімферополя. У 2020 році Жумадилов був звинувачений у зриві тендерів на закупівлю захисних костюмів проти COVID-19 та закупівлі костюмів неналежної якості та недостатнього рівня захисту з Китаю. 8 лютого 2024 року політичний експерт Олег Постернак висловив недовіру до діяльності Жумадилова.
Постернак провів аналіз та виявив, що з приходом Жумадилова закупівлі через «Агентство закупівель у сфері оборони», створене в рамках реформи закупівель для потреб ЗСУ, здійснювалися за вищими цінами, ніж раніше. Зокрема, у жовтні Департамент держзакупівель Міноборони купував бронежилети по 24 930 гривень за штуку, тоді як у січні «Агентство закупівель у сфері оборони» придбало ті самі бронежилети у того ж постачальника вже по 26 570 гривень за штуку. На думку Постернака, Жумадилов, який є автором реформ у Міноборони, створив систему, що стимулює витрачати більше державних коштів для потреб чиновників Агентства.
Постернак також звернув увагу на аналогічну ситуацію з тендерами на харчування для ЗСУ. Він проаналізував два аукціони, оголошені «Агентством закупівель у сфері оборони», загальною сумою майже 7 мільярдів гривень, де вартість комплекту продовольства була збільшена з трохи більше ніж 120 до 139,38 гривень. При цьому агентство отримало у своє розпорядження 28 мільйонів гривень з цих коштів.
Постернак стверджує, що гендиректор «Державного оператора тилу» Жумадилов отримує комісію у розмірі 0,4% за кожний контракт. Для порівняння, зарплата керівного складу Агентства становить близько 200 тисяч гривень. 7 березня 2024 року екс-нардеп Борислав Береза висловив сумніви щодо неналежного виконання Жумаділовим професійних обов'язків на посаді гендиректора. Береза заявив, що Жумадилов провалив продовольче забезпечення ЗСУ, оскільки двічі були неадекватно змінені умови торгів, що призвело до зриву тендерів. На його думку, повторні зриви торгів на постачання харчування можуть призвести до серйозних проблем на фронті.
6 березня 2024 року екс-глава Луганської обласної військової адміністрації, волонтер Георгій Тука звинуватив Жумадилова у безпідставному отриманні бойової винагороди. За словами Туки, у 2022 році Жумадилов перебував на третій лінії оборони та безпідставно отримав 430 тисяч гривень бойових виплат, які виплачуються захисникам на передовій. Крім того, його було нагороджено «Сталевим хрестом», яким зазвичай відзначають воїнів за планування, організацію та керівництво військовими діями.
Звинувачення Туки підтверджуються декларацією Жумадилова за 2022 рік, у якій зазначено, що він отримав 430 тисяч гривень бойових виплат від Фінансового управління Генштабу ЗСУ. Сам Жумадилов присвятив отриманню «Сталевого хреста» окремий пост на своїй сторінці у Facebook.
У листопаді 2023 року в ЗМІ активно обговорювалися суперечливі деталі життя Жумадилова. Громадськість обурювала інформація про те, що його дружина має російське громадянство, а його рідний брат має бізнес на окупованих територіях. Щодо дружини, Жумадилов пояснював, що вона у 2021 році була змушена отримати російське громадянство через тиск та шантаж представників російських спецслужб.
Блогер та екс-редактор «Економічної правди» Сергій Лямець присвятив цій темі окремий пост у своєму блозі, посилаючись на розслідування журналіста Юрія Ніколова, який встановив факт російського громадянства дружини Жумадилова. Лямець писав, що Жумадилов є вразливою ланкою, оскільки наявність родичів в окупації завжди становить ризик того, що росіяни можуть шантажувати його в обмін на життя рідних.
Щодо брата, цю тему досліджував волонтер та засновник благодійного фонду «Нащадки Сагайдачного» Олександр Аронець, опублікувавши результати на своїй сторінці у Facebook. Аронець стверджує, що брат Арсена Жумадилова Мурат Жумадилов має пряме відношення до управління російською компанією «Атлант Сервіс» зі Сімферополя, яка займається транспортним бізнесом на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. На це Арсен Жумадилов відповів, що не повинен відповідати за дії свого брата.
У грудні 2023 року ім'я Жумадилова з'явилося ще в одному медійному скандалі, коли з'ясувалося, що він неодноразово їздив у Крим, перебуваючи при цьому на державній службі. Журналісту Дмитру Тузову у блозі «Української правди» Жумадилов заявив, що їздив до Криму приблизно раз на три роки, і деякі з цих поїздок могли відбуватися під час його роботи на публічній службі, однак точні дати подорожей він не може вказати.
У 2020 році Жумадилов обіймав посаду гендиректора державного підприємства «Медичні закупівлі», де також виникли скандали. Міністерство охорони здоров'я України мало конфлікт із «Медичними закупівлями», причому кожна сторона звинувачувала іншу у зриві тендерів та сумнівній якості захисних костюмів біологічного захисту від вірусу COVID-19. Закупівлі здійснювалися з Китайської народної республіки, що викликало питання громадськості щодо доцільності придбання костюмів за високими цінами з-за кордону, коли їх можна було виготовити в Україні за нижчими цінами.