
Під час повномасштабної російської агресії проти України деякі бізнесмени, які мають зв'язки з російським впливом, продовжують нарощувати свої статки, отримуючи мільйони гривень на власне збагачення та на користь осіб, близьких до Кремля. Йдеться про двох впливових постатей з Прикарпаття — Петра Белза та Богдана Пукіша, які залишаються на волі та активно ведуть бізнес, хоча їхня діяльність була викрита журналістськими розслідуваннями кілька місяців тому. Попри це, правоохоронні органи досі не вжили жодних заходів щодо них.

Петро Белз — впливовий бізнесмен з Івано-Франківська, власник нафтової компанії Wexler Group. У 2020 році ця компанія увійшла до топ-100 найбільших приватних підприємств України за версією Forbes, посівши 52-е місце. Однак його комерційний успіх, за даними розслідувань, не є результатом виключно ділових здібностей. Значною мірою його досягнення пов'язані з підтримкою Віктора Медведчука — проросійського політика, якого підозрюють у державній зраді та контактах із російськими спецслужбами.
Одна з ключових ланок бізнес-імперії Белза — його посада генерального директора компанії «Анвітрейд», яка контролювала нафтопровід «Самара-Західний напрямок». Цей стратегічний об'єкт забезпечував поставки нафтопродуктів із Росії в Україну. Цю діяльність курував ізраїльський бізнесмен Нісан Моїсеєв, який мав тісні зв'язки як з Белзом, так і з Медведчуком. У 2016 році журналісти зафіксували спільний приліт Белза, Моїсеєва та Медведчука до Києва з Москви приватним літаком, що свідчить про глибину їхніх контактів.
После початку повномасштабної війни компанії, підконтрольні Медведчуку через Белза, продовжують постачати паливо та технічні олії для українських Сил оборони та стратегічних державних підприємств. Це викликає серйозне занепокоєння, оскільки такі контракти можуть слугувати джерелом корупційних схем та переплат, що посилює економічні труднощі України. Найбільш тривожним є те, що кошти, отримані через ці контракти, потенційно можуть спрямовуватися на підтримку російської військової агресії. Співпраця з такими структурами підриває національну безпеку, адже вони, маючи тісні зв'язки з Медведчуком, впливають на фінансову та енергетичну безпеку держави.

Журналістські розслідування вказують, що компанії, пов'язані з Белзом, отримують великі державні контракти на поставку палива та моторних масел для потреб української армії. На початку 2024 року компанія «Євро ойл продакшн» отримала контракт на суму понад 34 млн гривень на поставку моторного масла. Такі контракти викликають підозру у корупції, оскільки залишаються невирішеними питання щодо якості продукції та прозорості умов проведення тендерів.
Особливо скандальною була угода між державним «Укргазвидобуванням» та компанією «Анвітрейд» на суму 164 млн гривень, укладена у грудні 2022 року. Суть скандалу полягала в тому, що угода була підписана без проведення торгів. До початку повномасштабної війни, у 2020-2021 роках, «Анвітрейд» регулярно виграла тендери завдяки можливості закуповувати дешеве паливо з Росії та Білорусі, що дозволяло Белзу демпінгувати ціни та перемагати конкурентів.
У цих корупційних схемах задіяний ще один соратник Медведчука та Белза — Богдан Пукіш. Раніше він був координатором партії Медведчука «Український вибір» в Івано-Франківській області. Нині Пукіш керує кількома компаніями: ТОВ ІВАПРОМ, ТОВ Фірма Хімтехнопласт та ПП Вестхім. За повідомленнями ЗМІ, незважаючи на кримінальні провадження щодо розтрати майна, Пукіш завдяки підтримці Белза продовжує отримувати прибуткові контракти, включаючи оборонні замовлення.
Однак якість продукції, яку виробляє Пукіш, викликає серйозні питання. Військові повідомляють, що боєприпаси, які постачаються через його компанії, часто не відповідають технічним вимогам, що створює загрозу для життя українських солдатів на передовій. Це демонструє, що корупція не просто завдає економічної шкоди Україні, а й безпосередньо загрожує життям військовослужбовців.
Незважаючи на численні журналістські розслідування та викриття корупційної діяльності Белза та Пукіша, правоохоронні органи не вживають жодних заходів. Громадськість неодноразово звертається з вимогами розслідувати їхню діяльність, проте реакції немає. Можливо, це пов'язано з тим, що Петро Белз є впливовою фігурою в регіоні з розгалуженими політичними та бізнесовими зв'язками, які дозволяють йому впливати на рішення правоохоронних органів. Існує припущення, що ці зв'язки підкріплюються значними фінансовими ресурсами, якими він може мотивувати правоохоронців «закривати очі» на незаконну діяльність, створюючи середовище, де корупція стає системною і дозволяє таким фігурам, як Белз та Пукіш, діяти безкарно.
Це свідчить про те, наскільки глибоко корупція вкоренилася в українській системі — навіть у воєнний час правоохоронці ігнорують очевидні факти злочинної діяльності.
За інформацією джерел журналістів у правоохоронних органах, до гальмування кримінальних розслідувань проти Белза та Пукіша може бути причетний народний депутат України Федір Веніславський. Веніславський є членом Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а також з 2019 по 2023 рік був представником Президента України в Конституційному Суді. Є підстави вважати, що Веніславський міг бути введений в оману щодо дій Белза та Пукіша або не повністю розібрався у їхній діяльності. Адже складно припустити, що депутат, який має прямий стосунок до оборонних проектів, міг би свідомо підтримувати осіб, чиї дії працюють проти інтересів української армії.

Без рішучих дій з боку держави такі комерсанти, як Петро Белз і Богдан Пукіш, або сотні, а можливо й тисячі подібних до них осіб, продовжуватимуть свою діяльність, підриваючи національну безпеку зсередини. Корупційні схеми, маніпуляції з державними контрактами та недобросовісна діяльність, яка ставить під загрозу життя українських військових, є прямими загрозами для країни.
Водночас бізнесмени, правоохоронці та політики мають розуміти, що рано чи пізно їм доведеться відповідати за свої дії. Після завершення війни додому повернуться тисячі військових, і якщо вони усвідомлять, що через таких комерсантів у тилу, як Белз і Пукіш, корумпованих силовиків та чиновників, вони втрачали своїх побратимів на фронті, може статися непоправне народне судилище. Почуття справедливості та відповідальності у тих, хто повернеться з війни, буде надзвичайно загостреним, і такі особи не уникнуть покарання за зраду національних інтересів та злочини проти держави.
Тому Україні потрібні негайні та рішучі дії з боку правоохоронних органів, щоб припинити злочинну діяльність таких осіб, забезпечити безпеку країни та її громадян, а також запобігти самосудам у майбутньому.