Міністерство оборони розробляє план ліквідації Агентства оборонних закупівель, передавши його функції Державному оператору тилу. Офіційно цю реформу позиціонують як вимогу НАТО, однак насправді причини лежать глибше — керівниця АТЗ Марина Безрукова виявилася некерованою для впливових груп, які мають інтерес у розподілі мільярдних потоків на озброєння.
Міністр оборони Рустем Умеров в інтерв'ю LB.ua оголосив про стратегію об'єднання всіх оборонних агенцій за стандартами НАТО в одну структуру з вертикаллю управління артилерією, ракетами та безпілотниками. Однак це твердження про НАТО не відповідає дійсності. У рекомендаціях щодо реформування оборонних закупівель, наданих Україні в рамках Стратегічного огляду, дійсно згадується створення єдиного агентства, але таку рекомендацію пропонується впровадити лише після завершення військового стану. Крім того, ті ж рекомендації прямо застерігають від проведення подібних змін під час активних бойових дій, щоб не порушити механізми роботи.
Слід враховувати, що повноцінний запуск Агентства оборонних закупівель потребував двох років роботи, протягом яких АТЗ функціонувала як один із спецімпортерів зброї. Лише з осені попереднього року Агентство почало працювати в повному обсязі. Крім того, представник НАТО в Україні Патрік Тернер не озвучував жодної категоричної позиції щодо необхідності ліквідації АТЗ. Більше того, ще місяць тому керівництво міністерства розглядало створення третьої агенції для закупівлі безпілотних літальних апаратів, і для неї навіть було обрано потенційного керівника. Сам Умеров визнав, що це була його ідея, хоча й застеріг, що остаточне рішення ще не прийнято.
Стрибок від трьох агенцій до однієї дає підстави припустити, що справжня причина полягає не в рекомендаціях НАТО, а в бажанні певних осіб отримати контроль над значними фінансовими потоками. Щоб зрозуміти контекст, варто згадати історію створення обох агенцій за часів керівництва Олексія Резнікова.
У травні 2022 року західні партнери недвозначно вказали міністру оборони Резнікову на неприпустиму ситуацію, коли українські спецімпортери зброї конкурували між собою, накручуючи ціни на боєприпаси в кілька разів. Після цього Резніков звільнив керівників двох компаній-спецекспортерів — Укрспецекспорту та Спецтехноекспорту — і анонсував запуск двох агенцій за зразком НАТО. Агентство із закупівлі зброї було створено першим і більше року працювало як один із спецекспортерів, тоді як контрактування залишалося в руках Департаменту військово-технічної політики. Це призвело до численних скандалів із закупівлями, включаючи розслідування про зловживання при контрактуванні. Члени громадської антикорупційної ради виявили суттєві розбіжності в цінах на однакові боєприпаси, закуплені в один період у різних компаній.
Конкретні приклади демонструють масштаб проблеми. У березні 2022 року Спецтехноекспорт підписав контракт на 120-мм мінометні постріли за ціною 310 євро за одиницю. 18 квітня Українська бронетехніка уклала контракти з Міністерством оборони за цінами 265 та 290 євро залежно від заводу-виробника. Пізніше в квітні Укрспецекспорт підписав контракт із румунським постачальником за 303 євро за мінометний постріл. Однак той же Укрспецекспорт паралельно закуповував 120-мм постріли в іншого постачальника за 515 євро за одиницю. У червні Міноборони підписало імпортні контракти за значно вищими цінами — з американською компанією Global Ordnance Марка Моралеса за 500 доларів та польською Alfa за 450 євро.
Механізм цієї дорожчизни був простим. У Міністерстві оборони постійно витікала інформація про заявки постачальників, яка передавалася конкурентам. Ті швидко вели переговори із заводами в Болгарії, Румунії та інших країнах, переконтрактовуючи партії на себе. Така нездорова конкуренція постійно підвищувала ціни. Цьому також сприяло те, що європейські країни часто викуповували ті ж партії озброєння під міжнародну технічну допомогу за значно вищими цінами, ніж Україна. З 2023 року в міністерстві почав діяти спеціальний центр із представників МО та Генштабу для розгляду пропозицій різних компаній, але це не вирішило проблему. На засіданнях могли вирішити купити частину боєприпасів за нижчою ціною в однієї компанії, а частину — в іншої за вищою ціною.
Повноцінний запуск роботи АТЗ мав зняти проблему нездорової конкуренції та розпочати контрактування виробів українського виробника з січня 2024 року. Взимку нове керівництво Міноборони замінило керівника АТЗ Володимира Пікузо, підозрюючи його у роботі на попередню команду.
Новою керівницею Агентства стала Марина Безрукова, яка раніше займалася закупівлями в Укренерго та отримала міжнародні нагороди за боротьбу з корупцією в енергетичних закупівлях. Хоча були й інші кандидати, вони відмовилися від цієї посади через високі ризики. За словами джерел видання, керівництво Міноборони можливо розраховувало, що Безрукова буде керованою, але вийшло навпаки.
Вперше Безрукова виявила характер, коли зажадала від заступника міністра Дмитра Клименкова, щоб його радниця Богдана Ярова припинила приходити до неї зі своїми порадами. Хоча скандал розгорівся на весь Facebook, громадськість була відсторонена від процесів, оскільки Громадська антикорупційна рада МО не допускалася до участі, крім Ярової. Надалі представники різних спецімпортерів дійшли висновку, що керівництво МО не може впливати на Марину Безрукову. Останнім часом керівниця АТЗ безпосередньо зажадала від Клименкова оформляти всі свої доручення письмово.
Безруковій вдалося суттєво змінити баланс у контрактуванні. Контрактування українського продукту піднялося з 0% до 59%, тоді як частка спецімпортерів впала з 69% до 18,1%. Цих цифр достатньо, щоб у країні було багато зацікавлених у її усуненні. На відміну від Арсена Жумадилова, який формував команду ДОТ зі своїх однодумців, більшість із яких він привів із Медичних закупівель, Безрукова прийшла в організацію, де майже кожен співробітник був так чи інакше пов'язаний із якоюсь групою впливу або спецімпортером. Це призвело до того, що найкращі пропозиції від виробників губилися на користь посередників.
Літом Безрукова посилила свою команду, залучивши першого директора НАБУ та колишнього заступника голови НАЗК Артема Ситника. В АТЗ запровадили систему, коли на подану заявку мають дати відповідь протягом трьох днів. Це не зупинило витоки інформації на 100%, але значно звузило поле для маневру. Крім того, Агентство викрило деяких спецімпортерів на підробці документів, розірвало з ними мільярдні контракти та подала на них заяву до правоохоронних органів. Внаслідок цього спецімпортери не отримали гроші, якими хотіли перекрити попередні борги.
Спецімпортери висунули низку претензій до Агентства. Консолідований список включає: АТЗ контрактує напряму дорожче, ніж через посередників, з пізнішим терміном постачання; прострочені контракти на понад 160 млрд гривень; жодної гривні компенсованих штрафів від зовнішніх постачальників на відміну від внутрішніх; за три місяці не авансовано жодного контракту; за три місяці не виконані умови оплати за жодним контрактом з боку АТЗ.
На запит видання АТЗ надала узагальнений коментар. Щодо суми в 160 млрд гривень, в Агентстві заявили, що це неправда. Про звинувачення, що АТЗ бере прямо дорожче, Марина Безрукова відповіла: «Ми використовуємо всі можливості для здійснення закупівель безпосередньо у власників товару за найменшого залучення посередників. З метою бронювання майбутніх виробничих потужностей на перспективу ми змушені враховувати, що виробники враховуватимуть зростання попиту та зростання цін на сировину при формуванні своєї пропозиції на майбутні поставки». Агентство також зазначило, що на ціну впливає рік виробництва та країна походження, а ціна відомого європейського виробника, який забезпечує високу якість, зазвичай вища.
Щодо звинувачення про відсутність компенсованих штрафів від іноземних постачальників, в Агентстві запевнили, що це не відповідає дійсності. На сьогоднішній день іноземні контрагенти сплатили Агентству 57 249 євро та 10 384 доларів. Судові процеси є тривалими, і в судах різних інстанцій знаходяться справи на загальну суму 5,5 млн євро та 566 тис. доларів. Розмір виконаних рішень та претензій щодо спецімпортерів становить понад 3,9 млрд гривень. Водночас саме спецімпортери стикаються з найбільшими затримками з виконанням державних контрактів. Щодо внутрішніх виробників, обсяг виконаних рішень та претензій становить 16 млн гривень.
Агентство також відкидає звинувачення у невиплаті авансів та невиконанні умов оплати. Наприклад, один із спецімпортерів за три останні місяці отримав авансу більш ніж на 2 мільярди гривень. В АТЗ зазначили, що Верховна Рада нещодавно ухвалила рішення про виділення додаткових 76 мільярдів гривень на закупівлю озброєння, і Агентство планує отримати фінансові зобов'язання саме на ті державні контракти, де можуть бути забезпечені оперативні постачання критичної номенклатури на фронт.
З огляду на це, виникає припущення, що саме бажання правильно розподілити 76 мільярдів гривень спонукало до реформи АТЗ. Рік тому спостерігалася чехарда з 30 мільярдами гривень між Департаментом військово-технічної політики та Агентством під керівництвом Володимира Пікузо. ДВТП контрактував гроші під свої потреби, а Пікузо фактично контрактувався у борг у наступному році. Нещодавно було проведено аудит роботи Агентства.
Крім претензій щодо відряджень керівництва та закупівлі службових автомобілів Hyundai Tucson для поїздок на приймання та відрядження, нинішньому керівництву дорікають, що 25% контрактів мають взяті бюджетні зобов'язання. Однак левова частка з них (75%) була укладена в період попереднього керівника Агентства Пікузо, а не Безрукової. Є ймовірність, що саме на Безрукову вже в суботу вішатимуть собак. Навіть якщо прийняти претензії спецімпортерів як абсолютну правду, залишається незрозумілим, чому не просто змінити керівника Агентства, а потрібно його знищувати.
Відповідь криється в планах керівництва. Уже два тижні дипустанови європейських країн знають, що закупівлі зброї хочуть передати Департаменту військово-технічної політики. Джерела ДОТ також підтвердили, що такий варіант розглядають, зокрема поглинання адекватної частини персоналу АТЗ. Таким чином, саме ДОТ розглядають як базу для нової агенції, а не АТЗ, хоча АТЗ більша за розміром. Створення секретної системи займає півроку і не передається як вимпел. Ринок зброї ще специфічніший, ніж тилове забезпечення.
ДОТ має успішну історію роботи, але не зовсім. Найбільша криза зараз стосується закупівлі харчування для армії. Навесні на три тижні постачання армії продовольством провалилося через конфлікт між ДОТ та старими постачальниками. Незважаючи на те, що зараз поставки вирівнялися, на ринку працює більшість старих постачальників — Атомсервіс, Міт пром як новий фасад групи Глиняної, Контракт продерезерв, Південь прод торг, Бузький консервний завод, пов'язаний із родиною Гринкевичів. Провал значної частини нових постачальників був пов'язаний з тим, що з ними не контрактувалися субпідрядники, які були шантажовані старими постачальниками, що не повертали їм гроші.
Навіть ті компанії, які були недовго постачальниками, досі не можуть отримати гроші від ДОТ. Ті, хто постачав хліб, скаржаться, що опинилися в мінусах. За словами одного з потенційних постачальників, вони не можуть працювати без спілкування з начальниками продовольчого забезпечення, оскільки потребують прогнозу постачання, а ДОТ це забороняє. Крім того, частина продуктів закладається маржа для перекриття за іншими, але щоб створити її, багато хто йде на зниження якості. Наприклад, зараз ніде немає курки за 120 гривень, як у каталозі — те, що можна купити, це оболонка, накачана водою.
Наступного року ДОТ анонсував пілотний проект на частину областей, де товари купуватимуться у певних виробників після сигнальних торгів. Крім того, команда Арсена Жумадилова запускає систему ДОП-chain для електронного документообігу. За словами потенційних постачальників, старі постачальники не вміють користуватися цією системою, оскільки ніколи не працювали в білу. Однак вони також не можуть оцінити, чи витягнуть закупівлю нового програмного забезпечення і як його включати в розцінку каталогу.
Це лише те, що стосується харчування, але цього достатньо, щоб ДОТ залишився лише у своїй ніші. Поки що у міністерстві є дві концепції розвитку ситуації — зробити вигляд, що Агентство об'єднають колись, але процес розпочати, або воювати з Безруковою. Що обрало міністерство, стане зрозумілим дуже скоро. У п'ятницю МО зібрало представників G7 і намагалося вдати, що це все якесь непорозуміння, обіцяючи залучити команди Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ та міжнародних партнерів з НАТО до активної співпраці щодо впровадження рекомендацій Огляду та їх практичної реалізації. Водночас МО планує повноцінно використовувати аудит проти Безрукової.